Моніторинг – це спеціальна система збору, оброблення, зберігання і розповсюдження інформації про етапи загальної середньої освіти, прогнозування на основі обєктивних даних динаміки і основних тенденцій її розвитку та розроблення наукового обґрунтування рекомендацій для прийняття управлінських рішень стосовно підвищення ефективності функціонування навчального закладу. В умовах модернізації національної освіти це є важливим, оскільки дає змогу своєчасно усунути можливі прорахунки та розробити стратегію подальшого розвитку освіти.

Під час моніторингового дослідження ми використовуємо наступні методи: методи емпіричного дослідження (спостереження, порівняння, вимірювання); методи емпіричного дослідження (спостереження, порівняння, вимірювання); методи, які використовуються на емпіричному та теоретичному рівнях (аналіз і синтез, моделювання, індукція і дедукція); методи, які використовуються на емпіричному та теоретичному рівнях (аналіз і синтез, моделювання, індукція і дедукція); методи теоретичного дослідження (формалізація, гіпотеза та припущення, системний підхід). методи теоретичного дослідження (формалізація, гіпотеза та припущення, системний підхід).

Науково-теоретичні засади моніторингових досліджень Науково-теоретичні засади моніторингових досліджень Моніторинг безперервне стеження за яким-небудь процесом з метою виявлення його відповідності бажаному результату або тенденцій розвитку тенденцій Функціонування системи моніторингу засноване на таких загальних принципах: Функціонування системи моніторингу засноване на таких загальних принципах: узгодженість нормативно-правового, організаційного та науково-методичного забезпечення його складових частин; узгодженість нормативно-правового, організаційного та науково-методичного забезпечення його складових частин; обєктивності одержання та оброблення інформації, що передбачає максимальне уникнення субєктивних оцінок, врахування всіх результатів, забезпечення однакових умов у процесі перевірки якості підготовки для всіх учасників дослідження; обєктивності одержання та оброблення інформації, що передбачає максимальне уникнення субєктивних оцінок, врахування всіх результатів, забезпечення однакових умов у процесі перевірки якості підготовки для всіх учасників дослідження; комплексності дослідження різноманітних аспектів навчально- виховного процесу, оброблення та аналізу одержаних результатів; комплексності дослідження різноманітних аспектів навчально- виховного процесу, оброблення та аналізу одержаних результатів; безперервності та тривалості спостережень за станом освіти; безперервності та тривалості спостережень за станом освіти; своєчасності отримання, обробки та використання обєктивної інформації про якість загальної середньої освіти; своєчасності отримання, обробки та використання обєктивної інформації про якість загальної середньої освіти; перспективності запланованих моніторингових досліджень, спрямування їх на розвязання актуальних завдань розвитку школи; перспективності запланованих моніторингових досліджень, спрямування їх на розвязання актуальних завдань розвитку школи; рефлексивності, яка проявляється у відображенні якості результатів навчально-виховної діяльності, здійснення самооцінки і самоконтролю; рефлексивності, яка проявляється у відображенні якості результатів навчально-виховної діяльності, здійснення самооцінки і самоконтролю; гуманістичної спрямованості моніторингу – створення обстановки доброзичливості, довіри, поваги до особистості, максимально сприятливих умов, позитивного емоційного мікроклімату: неможливість використання результатів досліджень з метою будь-яких репресивних дій; гуманістичної спрямованості моніторингу – створення обстановки доброзичливості, довіри, поваги до особистості, максимально сприятливих умов, позитивного емоційного мікроклімату: неможливість використання результатів досліджень з метою будь-яких репресивних дій; відкритість та оперативність доведення результатів досліджень до відповідних органів управління, громадськості. відкритість та оперативність доведення результатів досліджень до відповідних органів управління, громадськості.

Основні вимоги щодо проведення моніторингу. Обєктивність – це максимальне уникнення субєктивних оцінок, врахування всіх результатів (позитивних і негативних), створення рівних умов для всіх учасників навчально-виховного процесу. Валідність – повна і всебічна відповідність пропонованих контрольних завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість критерію оцінювання. Надійність – сталість результатів, що можна отримати при повторному контролі, який проводять інші особи. Врахування психолого–педагогічних особливостей – означає вивчення рівня освіти, професіоналізму, загального розвитку, індивідуальних особливостей обєкта, а також умов і конкретних ситуацій проведення обстежень, що передбачають диференціацію контрольних та діагностичних завдань. Під систематичністю розуміють проведення етапів і видів моніторингу в певній послідовності та за відповідною системою. Гуманістична спрямованість моніторингу передбачає створення умов доброзичливості, довіри, поваги до особистості, позитивного емоційного клімату. Результати моніторингу не можуть бути використані для застосування будь-яких репресивних заходів, а повинні мати тільки стимулюючий характер у випадку зміни ставлення обєктів педагогічного процесу до своєї навчальної, професійної та суспільно корисної діяльності.

Види моніторингу за класифікацією підстав для порівняння Динамічний, коли підставою для експертизи служать дані про динаміку розвитку того або іншого об'єкта, явища або показника. Це найпростіший спосіб, який може служити аналогом експериментального плану тимчасових серій.експертизиекспериментального Конкурентний, коли як підстава для експертизи вибираються результати ідентичного обстеження інших систем. В даному випадку, моніторинг стає аналогом плану з множинними серіями випробуваньідентичногоаналогом Порівняльний, коли як підстава для експертизи, вибираються результати ідентичного обстеження однієї або двох систем вищого рівня. Такий випадок носить специфічний для моніторингу характер, і не розглядається при плануванні експериментів. Він полягає в тому, що дані щодо системи порівнюються з результатами, одержаними для системи вищого рівня. Такий підхід дає можливість рандомізувати або врахувати більшість причин зсувів оцінок.характеррандомізувати Комплексний, коли використовується декілька підстав для експертизи. Можна виділити три види моніторингу залежно від його цілей.цілей Інформаційний структуризація, накопичення і розповсюдження інформації не передбачає спеціально організованого вивчення.інформації Базовий (фоновий) виявлення нових проблем і небезпек до того, як вони стануть осмисленими на рівні управління. За об'єктом моніторингу організовується достатньо постійне стеження за допомогою періодичного вимірювання показників (індикаторів), які достатньо повно його визначаютьіндикаторів Проблемний з'ясування закономірностей, процесів, небезпек, тих проблем, які відомі і суттєві з погляду управління. Мета цього виду моніторингу виявлення і оцінка нових небезпек, його провокує швидке зростання небезпек, частина з яких носить глобальний характер.

Неможливо досягти високого рівня навчальних досягнень учнів без відповідного контролю за ходом навчального процесу. Розвязання проблем оцінювання навчальних досягнень учнів та оцінювання ефективності навчання через такі види освітнього моніторингу - за масштабами мети освіти (оперативний, тактичний, стратегічний); - за етапами навчання (вхідний) або вибірковий, проміжний або навчальний, вихідний або підсумковий); - за часовою залежністю (попереджувальний, поточний); - за частотою процедур (разовий, періодичний, систематичний); - за охопленням обєкту спостереження (локальний, вибірковий, суцільний); - за організаційними формами (індивідуальний, груповий, фронтальний); - за рівнями управління навчально- виховним процесом (керівний, адміністративний, педагогічний, учнівський).

Формування та розвиток системи моніторингових досліджень на підставі аналізу роботи методичних структур загальноосвітнього навчального закладу Робота методичної структури школи щодо моніторингової діяльності полягає у формуванні системи діяльності вчителів з навчальних дисциплін, які нагромаджують базові матеріали для аналізу, і відповідального за моніторингові дослідження, який визначає сукупність критеріїв для визначення ефективності викладання предмету. Це дозволяє уніфікувати вимоги щодо реалізації стратегічних завдань навчально-виховного процесу у школі.

Основний зміст моніторингу полягає в одержанні інформації про стан освіти з метою прийняття управлінських рішень щодо переведення її на якісно новий рівень. Освітній моніторинг у навчальних закладах здійснює адміністрація із залученням методичних структур, які організовують управління якістю освіти на кількох рівнях : - учень (моніторинг навчальних досягнень); - учень (моніторинг навчальних досягнень); -вчитель (моніторинг педагогічної діяльності); -вчитель (моніторинг педагогічної діяльності); -навчально-виховний заклад (в системі роботи районного методичного кабінету). -навчально-виховний заклад (в системі роботи районного методичного кабінету).

Цілі і завдання формування системи моніторингових досліджень в навчальному закладі 1. Визначення завдань моніторингу. 2. Визначення об єкту моніторингового дослідження. 3. Визначення рівня готовності ( психологічного, методичного тощо ) учасників навчально - виховного процесу до проведення моніторингових дослідження.

В залежності від мети дослідження можна виділити найрізноманітніші напрями моніторингу. Однак найважливішим з них було і залишається визначення результативності навчального процесу. 1. Базовий (предметний) моніторинг, який полягає у відслідковуванні відповідності освітнього рівня учнів з базових дисциплін вимогам Державних стандартів. 2. Проблемний моніторинг, повязаний з окремими аспектами оновлення та модернізації освітньої системи в контексті комплексу регіональних програм, за напрямками: - підвищення рівня навчальних досягнень учнів на основі самоосвітньої діяльності; - розвиток творчих здібностей; - діагностика навчання учнів з низькою успішністю; - рівень професійної компетентності педагогічних кадрів.

Система моніторингових досліджень розробляється у такій послідовності: Визначення мети та обєкту моніторингу. Визначення критеріїв, на підставі яких буде здійснюватися визначення стану обєкта (на проміжному та підсумковому етапах). Збір інформації про стан та розвиток обєкту моніторингу. Найважливішим для відповідального за проведення моніторингового дослідження, - є обробка та систематизація інформації. Аналіз інформаційних даних. Висновки щодо зіставлення отриманих результатів з еталонним значенням показників. Розробка та запровадження рекомендацій.

Залежно від мети дослідження можна виділити такі напрямки моніторингу Залежно від мети дослідження можна виділити такі напрямки моніторингу : діагностичний моніторинг, основною метою якого є визначення рівня навичок учня залежно від їх особистості; статистичний, який дає можливість одночасно зняти показники за одним або кількома напрямками діяльності освітнього закладу, порівняти отриманий результат з нормативом і визначити відхилення від стандарту, здійснити аналіз і прийняти управлінське рішення; змістовий (особистісно- орієнтований моніторинг, змістом якого є розвиток якостей особистості дитини, тобто динаміка особистісного розвитку);. супровідний моніторинг, який передбачає контроль та поточне коригування взаємодії вчителя та учня в організації навчально- виховного процесу.

Методичний кабінет прагне, щоб моніторинг був реальним важелем впливу на покращення навчально - виховного процесу кожної школи зокрема, підвищити якість методичних систем, які використовують педагоги при цьому. Методисти, дирекції навчальних закладів опираються у своїй діяльності на виконання наступних функцій моніторингу : Інформаційна Діагностична Прогнозуюча Управлінська Педагогічна

Функції моніторингових досліджень дозволяють визначати основні стратегічні напрямки, які потребують вивчення та корекції. Інформаційна – оцінка дає можливість зясувати результативність педагогічного процесу, отримати відомості про стан обєкту, забезпечити зворотний звязок. На цій основі відбувається участь в управлінні педагогічним процесом, аналізується ефективність виховання і навчання. При дослідженні навчального процесу фіксуються не лише показники знань, умінь, навичок, основна увага спрямована передусім на особливості протікання, розвитку власне освітнього процесу. Інформаційна – оцінка дає можливість зясувати результативність педагогічного процесу, отримати відомості про стан обєкту, забезпечити зворотний звязок. На цій основі відбувається участь в управлінні педагогічним процесом, аналізується ефективність виховання і навчання. При дослідженні навчального процесу фіксуються не лише показники знань, умінь, навичок, основна увага спрямована передусім на особливості протікання, розвитку власне освітнього процесу. Пошуково-дослідницька (активізуюча) – передбачає участь у моніторингу різних субєктів навчального процесу. Вона сприяє підвищенню професійної культури, аналізу педагогічної управлінської діяльності. Дослідницька настанова є основою педагогічної творчості. Пошуково-дослідницька (активізуюча) – передбачає участь у моніторингу різних субєктів навчального процесу. Вона сприяє підвищенню професійної культури, аналізу педагогічної управлінської діяльності. Дослідницька настанова є основою педагогічної творчості. Формуюча – впровадження моніторингу в практику роботи школи дозволить більш ефективно здійснювати процес формування особистості. Спираючись на результати моніторингової оцінки, можна підібрати методи й прийоми індивідуального впливу, завдяки чому проблемні аспекти у формуванні особистості учня постійно перебуватимуть у зоні уваги педагогів. Формуюча – впровадження моніторингу в практику роботи школи дозволить більш ефективно здійснювати процес формування особистості. Спираючись на результати моніторингової оцінки, можна підібрати методи й прийоми індивідуального впливу, завдяки чому проблемні аспекти у формуванні особистості учня постійно перебуватимуть у зоні уваги педагогів. Корекційна – тісно повязана із попередньою функцією. Спрямованість моніторингу на особливості поточних процесів передбачає виявлення і фіксацію непрогнозованих, несподіваних результатів реалізації освітньої роботи. Корекційна функція допоможе усунути негативні моменти у професійному становленні педагога. Корекційна – тісно повязана із попередньою функцією. Спрямованість моніторингу на особливості поточних процесів передбачає виявлення і фіксацію непрогнозованих, несподіваних результатів реалізації освітньої роботи. Корекційна функція допоможе усунути негативні моменти у професійному становленні педагога. Системоутворююча – вимоги науковості будь-якого моніторингу передбачають перш за все організацію і його проведення на основі системного підходу. Освітній моніторинг виступає як складова система, завданням якої є стеження за станом розвитку педагогічного процесу з метою найбільш оптимального вибору цілей, а також засобів і методів їх вирішення. Системоутворююча – вимоги науковості будь-якого моніторингу передбачають перш за все організацію і його проведення на основі системного підходу. Освітній моніторинг виступає як складова система, завданням якої є стеження за станом розвитку педагогічного процесу з метою найбільш оптимального вибору цілей, а також засобів і методів їх вирішення. Прогностична – моніторинг не лише фіксує поточний стан освітнього процесу на заданому часовому проміжку, але й сприяє прогнозуванню подальших тенденцій його розвитку і внесенню відповідних коректив, що створює передумови удосконалення. Прогностична – моніторинг не лише фіксує поточний стан освітнього процесу на заданому часовому проміжку, але й сприяє прогнозуванню подальших тенденцій його розвитку і внесенню відповідних коректив, що створює передумови удосконалення.

Кожен вид моніторингу складається з наступних складових : Джерела інформації. Джерела інформації. Зміст інформації. Зміст інформації. Поширення, розповсюдження інформації. Поширення, розповсюдження інформації. Збереження інформації. Збереження інформації.

В основу розробки методики моніторингових досліджень закладаються наступні етапи(елементи) Цілепокладання Цілепокладання вимір якості засвоєння та якості викладання програмного матеріалу, визначення ступеня відповідальності діючим державним стандартам; стандарт для загальноосвітніх шкіл (нижній ступінь складності, група А); стандарт для профільних класів (середній ступінь складності, група Б); стандарт для обдарованих дітей (вищий ступінь складності, група С). стандарти використовуються для діагностування і коригування знань і умінь учнів, виховання відповідальності до навчальної роботи, а також для атестації вчителів. Прогнозування Прогнозування підвищення рівня успішності учнів і рівня педагогічної діяльності вчителів; підвищення якості управління навчальним процесом на рівні школи.

Складання методичного забезпечення - розробка навчально-календарних планів по всіх предметах відповідно до наукових і педагогічних вимог і принципів; -у навчально-календарному плані відзначаються контрольні зрізи; -визначити необхідну кількість перевірочних робіт з кожного виду контрольних зрізів; -для кожного контрольного зрізу проводиться відбір задач і на їх основі здійснюється складання завдань з урахуванням: варіативності, складності, рівнобіжності; -створення банку перевірочних робіт, що задовольняють вимоги державних стандартів для перевірки якості: -отриманої освіти; -знань з кожної теми; -знань окремих частин теми; -використання методів обєктивного оцінювання виконаних перевірочних робіт; -використання методів рейтингової оцінки рівня успішності учнів, рівня педагогічної діяльності вчителів і рівня складності перевірочних робіт; -використання технологій управління, що діють за принципом відхилення від норми; -створити банк психологічних тестів, орієнтованих на підвищення якості освіти; -створити банк анкет для вчителя і учня; -створити банк діагностуючих матеріалів; -створити банк індивідуальних творчих домашніх завдань; -створити банк методичного супроводу уроку в процесі моніторингу; -скласти інструкції щодо перевірки робіт учнів; -скласти інструкції обробки результатів перевірки.

Для порівняльного аналізу успішності використовуються такі таблиці: - ранжирування учнів за предметами, рейтинг учня з предмета; - ранжирування класу за предметами, рейтинг вчителя-предметника; - ранжирування класу за сумою предметів, рейтинг класного керівника; - ранжирування школи за предметами, рейтинг МО школи; Формування мотивації на підвищення якості знань - створити банк мотиваційних тестів; - для підвищення мотивації учасників освітнього процесу передбачити моральні і матеріальні заохочення; - корекція знань, інструкцій, методик після апробації - Подальше прогнозування

Організація методичної роботи у школі на основі моніторингових досліджень Організація методичної роботи у школі на основі моніторингових досліджень Проблемою традиційної системи методичної роботи у школі залишається недостатнє впровадження у практику діагностування та моніторингу досліджень. Саме моніторинг стає технологічною основою системи управління знаннями, дозволяє накопичувати й обробляти значні масиви різних даних, видаючи для прийняття рішення сконцентровану, узагальнюючу інформацію. Зрештою, моніторингові дослідження допомагають створити систему в методичній роботі навчального закладу.закладу.

Для цього рекомендуємо використовувати результати педагогічної діяльності вчителя за такими напрямками. Напрямки моніторингу педагогічної діяльності: - результативність освітньої діяльності; - розвиток реальних навчальних можливостей учнів; - організація уроку; - робота з обдарованими учнями; - рівень педагогічної майстерності.

Результативність освітньої діяльності має наступні параметри : - середній бал рівнів навчальних досягнень учнів з предмета ; - якість навчальних досягнень. Одержані відомості заносяться до картки вчителя та визначається рівень результативності освітньої діяльності педагога : - високий ; - достатній ; - середній ; - низький Згідно з підсумковим рейтингом заступник директора школи складає так званий освітній маршрут для груп учителів навчального закладу : - низький рівень : спільний аналіз проблем та утруднень ( дидактичний, психологічний аспекти ); - середній рівень : вивчення позитивного досвіду у викладанні предмета ; - високий рівень : використання інноваційних технологій у викладанні предмета ; - створення проектів моніторингу якості освіти з предмета, узагальнення досвіду роботи.

Одержана інформація з цього напряму заноситься до рейтингових таблиць вчителів, і на основі принципу рівневої диференціації сплановується методична робота для груп учителів: вивчення дидактичних аспектів особистісно орієнтованого уроку – для вчителів з низьким рівнем профкомпетентності; відвідування системи уроків з метою надання індивідуальної методичної допомоги – для середнього рівня; виступи на предметних методичних обєднаннях – для достатнього рівня; проведення системи «відкритих» уроків з наступним самоаналізом з метою формування ключових життєвих компетентностей – для високого рівня профкомпетентності. вивчення дидактичних аспектів особистісно орієнтованого уроку – для вчителів з низьким рівнем профкомпетентності; відвідування системи уроків з метою надання індивідуальної методичної допомоги – для середнього рівня; виступи на предметних методичних обєднаннях – для достатнього рівня; проведення системи «відкритих» уроків з наступним самоаналізом з метою формування ключових життєвих компетентностей – для високого рівня профкомпетентності.

Діагностика за напрямком « Організація уроку » орієнтовно може включати такі алгоритмічні складові : підготовленість учнів до сприйняття нового матеріалу; підготовленість учнів до сприйняття нового матеріалу; організація навчально-пізнавальної та самостійної роботи учнів; організація навчально-пізнавальної та самостійної роботи учнів; пропедевтика неуспішності (чітке інструктування учнів щодо виконання домашньої роботи та узгодження її обсягу з учителями інших предметів тощо); пропедевтика неуспішності (чітке інструктування учнів щодо виконання домашньої роботи та узгодження її обсягу з учителями інших предметів тощо); створення умов для реалізації особистісно орієнтованого навчання; створення умов для реалізації особистісно орієнтованого навчання; результативність навчання тощо. результативність навчання тощо.

Моніторингові дослідження за напрямком «Робота з обдарованими дітьми» мають на меті виявити ступінь вираження головних домінуючих здібностей учнів, які проявляються в навчально-виховному процесі. Відповідно організовуються наступні освітні маршрути для різнорівневих груп педагогів: - індивідуальна методична роботи з проблем стану викладання предмета та формування банку обдарованих – для педагогів з низьким рівнем профкомпетентності; - індивідуальна методична роботи з проблем стану викладання предмета та формування банку обдарованих – для педагогів з низьким рівнем профкомпетентності; - підготовка доповідей з проблем діагностики обдарованості, використання творчих завдань для розвитку здібностей учня – для середнього рівня; - підготовка доповідей з проблем діагностики обдарованості, використання творчих завдань для розвитку здібностей учня – для середнього рівня; - організація самоосвітньої роботи учнів – для достатнього рівня; - організація самоосвітньої роботи учнів – для достатнього рівня; - проектування індивідуальних освітніх програм для обдарованих дітей; - проектування індивідуальних освітніх програм для обдарованих дітей; - систематизація та узагальнення досвіду. - систематизація та узагальнення досвіду.

Рівень педагогічної майстерності визначається за такими параметрами безперервна освіта; безперервна освіта; моделювання та проведення уроків відповідно до реалізації принципів особистісно зорієнтованого навчання; моделювання та проведення уроків відповідно до реалізації принципів особистісно зорієнтованого навчання; документальне оформлення діяльності; документальне оформлення діяльності; виконання правил внутрішнього розпорядку; виконання правил внутрішнього розпорядку; громадська активність. громадська активність.

Аналіз результативності за рейтинговою таблицею педагогів школи з певного предмету сприятиме організації методичної роботи за даними напрямами: для вчителів з низьким та середнім рівнем профкомпетентності: допомога у формуванні мотивів саморозвитку; для вчителів з низьким та середнім рівнем профкомпетентності: допомога у формуванні мотивів саморозвитку; із достатнім рівнем: розвиток готовності до самоосвітньої діяльності через участь у реалізації інноваційних проектів; із достатнім рівнем: розвиток готовності до самоосвітньої діяльності через участь у реалізації інноваційних проектів; із високим рівнем: моделювання самоосвітніх програм, керівництво одним із підрозділів методичної роботи. із високим рівнем: моделювання самоосвітніх програм, керівництво одним із підрозділів методичної роботи.

Дирекція навчального закладу, шкільна методична служба визначає декілька рівнів запровадження моніторингового механізму в освітню систему школи. Перший рівень – просвітницький. Саме дирекція навчального закладу та шкільна методична служба створюють позитивну мотивацію для проведення моніторингових досліджень, здійснюючи широку пропагандистську кампанію, переконуючи у тому, що моніторинг є необхідною умовою сучасності і рушієм підвищення рівня якості знань учнів. Перший рівень – просвітницький. Саме дирекція навчального закладу та шкільна методична служба створюють позитивну мотивацію для проведення моніторингових досліджень, здійснюючи широку пропагандистську кампанію, переконуючи у тому, що моніторинг є необхідною умовою сучасності і рушієм підвищення рівня якості знань учнів. Другий рівень містить систему моніторингових методик для педагога з метою визначення рівня сформованості різних компетентностей конкретного учня. До них входять і психологічні, і соціальні, і навчально-розвивальні, і комунікативні та інші питання. Їх завдання полягає у відстеженні рівня розвитку особистості учня протягом навчання у загальноосвітньому закладі. Другий рівень містить систему моніторингових методик для педагога з метою визначення рівня сформованості різних компетентностей конкретного учня. До них входять і психологічні, і соціальні, і навчально-розвивальні, і комунікативні та інші питання. Їх завдання полягає у відстеженні рівня розвитку особистості учня протягом навчання у загальноосвітньому закладі. Третій рівень включає підбір інструментарію для визначення рівнів ефективності навчально-виховного процесу через вивчення рівня професійної майстерності педагога, його вміння ефективно використовувати методичний арсенал. Третій рівень включає підбір інструментарію для визначення рівнів ефективності навчально-виховного процесу через вивчення рівня професійної майстерності педагога, його вміння ефективно використовувати методичний арсенал.

Четвертий рівень надає можливість визначити обєктивність оцінювання якості знань як конкретного учня, так і групи,класу, паралелі школи. Четвертий рівень надає можливість визначити обєктивність оцінювання якості знань як конкретного учня, так і групи,класу, паралелі школи. Співставивши їх результати з результатами педагогів, можна робити попередні висновки про наявність чи відсутність системи реалізації освітніх завдань у навчальному закладі. Співставивши їх результати з результатами педагогів, можна робити попередні висновки про наявність чи відсутність системи реалізації освітніх завдань у навчальному закладі. Пятий рівень – аналітично-комплексний. Пятий рівень – аналітично-комплексний. У ньому розглядається ефективність функціонування системи через узагальнені дані попередніх трьох рівнів.

Якщо перші три встановлюють рівень конкретного учня, педагога, навчального закладу, то четвертий містить системний порівняльно-аналітичний аспект в межах району. Такі дані з однієї сторони носять кількісний характер, але водночас вони визначають основні тенденції та окреслюють перспективні етапи розвитку системи. Поряд з тим підвищується рівень обєктивності щодо оцінки конкретних навчальних закладів. Маючи базові компоненти системи, методична служба навчального закладу працює над їх розширенням та удосконаленням. Перспективність такого напрямку у своїй роботі демонструє поступове покращення якості знань учнів у школі.

ВИСНОВКИ Дирекція навчального закладу, шкільний методичний кабінет визначають основні механізми впровадження моніторингу як необхідної складової навчально-виховного процесу. Їх завдання полягають у: 1. Визначенні проблем освітнього процесу у навчальному закладі. 2. Розробці інструментарію для проведення моніторингу. 3. Обробці та аналізу даних. 4. Виробленню методичних рекомендацій та управлінських рішень. 5. Проведенні корекційної роботи щодо використання методичних рекомендацій.