Досвід роботи Олена Володимирівна Субота

Про себе Вчитель початкових класів Криштопівської загальноосвітньої школи І-ІІІступенів Освіта середня спеціальна Закінчила « Красноградський педагогічний коледж» Загальний педагогічний стаж – 15 років Кваліфікаційна категорія – « Спеціаліст» Останній рік підвищення кваліфікації

Моє професійне кредо Своїм професійним кредо я вважаю саме зрозуміти дитину,полюбити її і допомогти їй розкрити себе, досягнути тих вершин, на які вона здатна. Дуже хочу, щоб мої учні уміли радіти і співчувати, дружити і вірити в свої сили, завжди приймаючи правильні життєві рішення. Мій девіз « Щоб мати право навчати, потрібно постійно навчатись самому.»

Розвиток навичок швидкісного читання учнів початкових класів через гру » Тема « Розвиток навичок швидкісного читання учнів початкових класів через гру »

« У дитячому віці гра – це норма, і дитина повинна завжди грати, навіть коли робить серйозну справу.» А.С.Макаренко

Актуальність даної теми. Ігpoва дiяльнiсть сприяє формуванню емоцiйної, моральної та iнтелектуаальної сфери дитини, розвитку її уяви, фiзичному вдосконаленню, вихованню волi до дії та здатностi до гальмування – якостей, необхiдних людинi в трудовiй i суспiльнiй дiяльностi. У процесi гри розвиваються креативнi якостi особистостi. Iгpoвa дiяльнiсть є свого роду дитячим моделюванням соцiальних вiдносин, адже саме у гpi дiти оволодiвають суспiльними нормами: нормами вiдносин, нормами поведiнки тощо.

Гра дiтей – найбiльш вiльна форма їхньої дiяльностi, в якiй усвідомлюється, вивчається навколишнiй cвiт, вiдкривається простір для особистої творчостi, активностi самопізнання й самовираження Гра – вільне саморозкриття, саморозвиток з опорою на розум, пiдсвiдомiсть i творчicть. Гра – головна сфера спiлкування дiтей, у нiй вирiшуються проблеми мiжособистiсних стосунків, набувається досвiд спiлкування мiж людьми.

Класифікацiя ігор Перша група – предметнi iгри: манiпуляцiї з iграшками, предметами. Друга група – iгри творчi, сюжетно- рольовi, в яких сюжет – форма інтелектуальної дiяльностi.. Третя група – дидактичні iгри з готовими правилами, що використовуються як засiб розвитку пiзнавальної активностi дiтей. Четверта група – будiвельнi, трудовi, технiчнi, конструкторські. Пята група – iнтелектуальнi iгри: iгри- вправи, iгри-тренiнги, що впливають на психiчну сферу

Основні принципи організації гри - Постановка мети гри. - Визначення кількості гравців. - Добирання дидактичних матеріалів. - Ознайомлення учнів із правилами гри. - Визначення тривалості гри та термінів підготовки до неї. - Передбачення можливих змін у ході гри. - Рефлексія гри та її результатів. - Планування висновків.

Навчальна мета полягає в отриманні знань, міцному засвоєнні н Навчальна мета поНавчальна мета полягає в отриманні знань, міцному засвоєнні навчального матеріалу, стимулюваннi самостiйного його вивчення, здатності розширювати кругозір через використання додаткових джерел. лягає в отриманні знань, міцному засвоєнні навчального матеріалу, стимулюваннi самостiйного його вивчення, здатності розширювати кругозір через використання додаткових джерел. авчального матеріалу, стимулюваннi самостiйного його вивчення, здатності розширювати кругозір через використання додаткових джерел. Мета гри Навчальна мета полягає в отриманні знань, міцному засвоєнні навчального матеріалу, стимулюваннi самостiйного його вивчення, здатності розширювати кругозір через використання додаткових джерел. Розвиваюча мета полягяє в iнтелектуальному розвитку дiтей: логiчного мислення, кмiтливостi, здатностi переносити знання у нову ситуацiю тощо. Виховна мета полягяє у формуваннi позитивних якостей характеру, наполегливостi в досягненнi мети, смiливостi, iнiцiативи, винахiдливості, взаємодопомоги, адекватної оцiнки власних можливостей та можливостей iнших учасникiв гри, свiдомої дисциплiни, чесного виконання правил тощо.

Ігри на уроках читання гра-вправа « Мішечок знань» закріплюємо різноманітні вміння й навички. Набір предметів у мішечку, звичайно, не випадковий. Він щоразу змінюється залежно від мети навчання: це можуть бути іграшки, в назвах яких є літери, склади, які зараз вивчаються, дрібні речі, які треба описати.

Гра « Вовк і Заєць» (першим читає речення заєць, середній чи слабший учень, другим вовк вступає, коли заєць прочитав одне чи півтора речення. Гра припиняється, коли обидва читають одне й те саме).

Гра «Мікрофон». Робота в парах Всього умовний мікрофон, який передається учнями один одному, спостерігаємо не тільки за вірною відповіддю, а і реакцією учнів. Усі як на долоні: емоції, комунікативні відносини в групі, характер, темперамент кожного,відносини до навчання, предмету, теми уроку, тобто унікальна освітня траєкторія.

Ігри на уроках математики « спортивні ігри» Потрібно заздалегідь приготувати картки з нескладними прикладами і відповідями. На одних картках – відповіді правильні, на інших неправильні. Вчитель по черзі показує картки,а учні у відповідь роблять певні рухи. Наприклад, при правильній відповіді – руки вгору, при неправильній – руки вперед. Гімнастичні вправи можуть бути найрізноманітнішими. Так за 2-3 хвилини клас повністю готовий до роботи.

Гра «Магазин». «Продавець» і «покупець» швидко лічать, а діти стежать за правильністю розрахунків. Так у грі малюки тренуються в додаванні й відніманні.

Форми і методи навчання Працюючи над технологією ігрових форм навчання, використовую різні методи і засоби навчання: словесні (розповідь, пояснення, бесіда, дискусія, лекція, коментоване читання тексту підручника) наочні (метод ілюстрацій, метод демонстрацій, екскурсія, спостереження) практичні (вправи, лабораторні і практичні роботи) проблемно-пошукові (висунення проблеми перед учнями, створення проблемної ситуації, розв'язання заданої проблеми )

Доцільність використання гри на тих чи інших етапах уроку залежить також і від рівня знань, умінь і навичок учнів та від складності дидактичних завдань, які стоять перед ними. Гра допомагає учням, коли важко, коли є необхідність створити додатковий емоційний фон навчання, опосередковано впливати на хід і результати їхньої діяльності. На мою думку, навчальна гра несе в собі значний потенціал активізації навчально-пізнавальної діяльності, необхідно лише як в теорії, так і на практиці глибше розкривати саме механізм взаємодії навчального та ігрового компоненту пізнавального процесу.

Дякую за увагу !