Моніторинг якості навчальних досягнень та навчальної діяльності учнів Лукянчук Г. Я., ст. викл. кафедри управлінської діяльності ВІППО

Оцінювання - процес формування висновків на основі порівняння кількісних показників, отриманих з різних джерел, зі стандартами.

Діагностування - буквально означає прояснення, розпізнавання. Діагностування – це отримання інформації про стан та розвиток контрольного обєкта, його відхилення від норми. Діагностика у сфері педагогіки – це певна система технологій, засобів, процедур і методів висвітлення обставин, умов та факторів функціонування педагогічних обєктів, перебігу педагогічних процесів, встановлення їх ефективності та наслідків у звязку із заходами, що передбачаються або здійснюються. (О. М. Касьянова)

Моніторинг - це форма організації, збору, зберігання, обробки і розповсюдження інформації про діяльність досліджуваного обєкта, що забезпечує безперервне стеження за його станом і прогнозування його розвитку.

Моніторинг – це процес довготривалого системного науково організованого спостереження за станом досліджуваного обєкта з метою подальшого покращення його якості.

Моніторинг навчальних досягнень учнів - це спеціальна система збирання, обробки, зберігання і розповсюдження інформації про існуючий стан навчальних досягнень, прогнозування на підставі обєктивних даних (з врахуванням рівнів научуваності школярів) динаміки розвитку навчальних досягнень та розробка науково обгрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень стосовно підвищення їх рівня.

Результати контролю (контрольних заходів) є основою для оцінювання навчальних досягнень учнів. При цьому враховуються як кількісні так і якісні показники. Кількісні фіксуються в балах, якісні – в оцінних судженнях.

Кількісне значення рівня навченості отримаємо, коли визначимо оцінку як співвідношення між фактично засвоєними знаннями, уміннями і загальним їх обсягом, запропонованим для засвоєння

І. Підласий зазначає, що оцінка – це єдиний засіб у педагога для стимулювання учіння, формування позитивної мотивації, впливу на особистість. Адже, при обєктивному оцінюванні у школярів створюється адекватна самооцінка, критичне ставлення до своїх успіхів.

Проблема недосконалості нинішньої системи оцінювання навчальних досягнень учнів є результатом декількох чинників, серед яких передусім є: - вибір (визначення) показників, за якими оцінюються навчальні досягнення; - різна (або невизначена) термінологія, якою окреслюються ці показники, неврахування деяких показників, які можуть виявитися значущими; - відмінність оцінок їх значущості з боку різних соціальних груп; - порівняння отриманих показників з аналогічними даними інших країн та між собою (системний підхід); - специфіка процедур їх отримання.

Навченість - це досягнутий на момент діагностування рівень сформованості наміченого продукту (І.П.Підласий)

По-суті, в більшості випадків в школі сьогодні оцінюють саме рівень навченості, а не рівень навчальних досягнень учнів.

Рівні навченості: Репродуктивна навченість: Рівень 1 – уявлення, знання конкретних назв Рівень 2 – поняття, знання понять предметів

Репродуктивно-продуктивна (змішана) навченість Рівень 3 – судження, знання властивостей і зв ʼ язків. Рівень 4 – вміння й навички, знання схем практичної діяльності.

Продуктивна навченість Рівень 5 – перенесення. Класифікується як здатність переносити знання попередніх рівнів на нестандартні завдання та виробляти нові знання

Показник засвоєння (продуктивності навчання) ПРО = Ф / П х 100%, Де ПРО – оцінка успішності (навченості, продуктивності); Ф – фактичний обсяг засвоєних знань, умінь; П – повний обсяг знань, умінь, запропонованих для засвоєння

- Порівняльна таблиця рівня навченості за період, визначений для моніторингу - Таблиця рівня навченості учнів конкретного класу за І і ІІ семестр - Діаграма рівня навченості учнів кожного класу з кожного предмету за навчальний рік - Таблиця рівня навченості учнів (по предметах) у вчителя за семестр і за рік - Таблиця рівнів навченості учнів кожного класу у цифровому і графічному зображенні і т.д. Інформаційна база визначення рівня навченості

Інструментарій: -Протоколи проведення атестаційної експертизи за напрямами діяльності навчального закладу -Електронні версії обрахунку рівня навченості учнів за результатами: а)річного (семестрового) оцінювання; б) контрольних випробувань -Анкети -Корекційні карти -Базова кваліметрична модель -Тексти контрольних робіт -Тести -Питальники тощо

Научуваність - це потенційна здатність досягти запроектованих результатів у майбутньому (І.П.Підласий)

Компоненти научуваності: 1. Потенційні можливості учня. 2. Фонд дієвих знань. 3. Узагальненість мислення. 4. Темп просування у навчанні. Научуваність – навчальна здатність, навчальні можливості, потенційні можливості, сприйнятливість.

2. Фонд дієвих знань: - кількість знань, якими постійно оперує учень; - сформованість розумових дій; - повнота знань; - загальна ерудиція учня; - мовний розвиток учня. 1. Потенційні можливості: - сприйнятливість; - готовність до розумової праці; - здатність навчатися; - здатність до самоорганізації

4. Темпи просування у навчанні: - темп засвоєння знань, умінь; Тз = Тф/Те х 100% - темп просування у навчанні; Тп = Тз /Те х 100% - темп приросту результатів Тр = Тнп/Тд х 100% 3. Узагальненість мислення (розумового процесу): - сила мислення; - гнучкість мислення; - самостійність мислення; - економічність мислення

Де Тз –темп засвоєння знань, умінь; Те – середньостатистичний час виконання еталонного завдання; Тф – фактично витрачений час на повне засвоєння еталонного поняття або виконання еталонного тесту конкретним учнем; Тп – темп просування у навчанні; Тнп – наступне зафіксоване значення показника навчання (у відсотках, балах); - Тд – зафіксоване значення досягнутого (попереднього) показника

Інструментарій визначення рівня научуваності: - Психологічні методики - Спостереження - Методи математичної статистики

Під моніторингом навчальних досягнень учнів можна розуміти систему збирання та опрацювання інформації про процес засвоєння школярами змісту освіти під час вивчення предметних дисциплін, яка дає змогу робити висновки про досягнутий рівень його засвоєння в будь-який момент та прогнозувати подальший процес розвитку кожної особистості.

Результат моніторингу навчальних досягнень учнів виражається в: - узагальнених протоколах експертизи; - аналітичній довідці; - діаграмах; - структурованій інформації; - методичних рекомендаціях; - визначеній системі конкретних заходів тощо

При визначенні навчальних досягнень учнів враховуються: - характеристики відповіді: правильність, логічність, обгрунтованість, цілісність; - якість знань (не формальність, а змістова логічна усвідомленість); - сформованість загальнонавчальних та предметних умінь і навичок; - рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо; - вміння виявляти проблеми та вирішувати їх, формулювати гіпотези; - самостійність оцінних суджень.

Навчальний заклад за домовленістю з органами управління освітою може використовувати інші системи оцінювання, серед яких рейтингова система, портфоліо. Рейтингова система сприяє: - підвищенню мотивації учнів до самонавчання та самооцінювання; - розширенню можливості в індивідуальній підготовленості учнів на кожному етапі навчального процесу; - підвищенню обєктивності оцінювання не лише протягом навчального року,а й за весь період навчання; - градації значущості балів, які отримують учні за виконання різних видів навчальної роботи

Портфоліо – це накопичувальна система оцінювання, що передбачає: - формування уміння учнів ставити цілі, планувати і організовувати власну навчальну діяльність; - накопичення різних видів робіт, які засвідчують рух в індивідуальному розвитку; - активну участь в інтеграції кількісних і якісних оцінок; - підвищення ролі самооцінки

Моніторинг навчальної діяльності

Діяльність – специфічно людська, регульована свідомістю активність, зумовлена потребами і спрямована на пізнання та пертворення зовнішнього світу і самої людини. (М. М. Забродський ) У будь-якій діяльності реалізується певна потреба субєкта й здійснюється поставлена мета як майбутній результат. (За Л. Буєвою)Діяльність – специфічно людська, регульована свідомістю активність, зумовлена потребами і спрямована на пізнання та пертворення зовнішнього світу і самої людини. (М. М. Забродський ) У будь-якій діяльності реалізується певна потреба субєкта й здійснюється поставлена мета як майбутній результат. (За Л. Буєвою)

Діяльність – динамічна система взаємодій субєкта зі світом, у процесі яких відбувається виникнення і втілення в обєкт психічного образу і реалізація опосередкованих ним відносин субєкта в наочній дійсності. Діяльність – динамічна система взаємодій субєкта зі світом, у процесі яких відбувається виникнення і втілення в обєкт психічного образу і реалізація опосередкованих ним відносин субєкта в наочній дійсності.

У структурі діяльності прийнято виділяти рухи і дії. У змісті діяльності можна виділяти такі психологічні компоненти, як пізнавальні (зокрема перцептивні, мнемічні і розумові), емоційні і вольові. У структурі діяльності прийнято виділяти рухи і дії. У змісті діяльності можна виділяти такі психологічні компоненти, як пізнавальні (зокрема перцептивні, мнемічні і розумові), емоційні і вольові.

Навчальна діяльність – це діяльність субєкта, спрямована на оволодіння узагальненими способами навчальних дій і саморозвитку в процесі вирішення навчальних завдань

Навчання – це взаємодія учнів і вчителів, взаємозвязок учіння і професійних зусиль учителя… (В. В. Давидов) В педагогічній психології розрізняють навчальну і учбову діяльності. Навчальна діяльність є спільною, оскільки необхідною умовою її здійснення є функціонування учбової діяльності. При відсутності останньої навчальна втрачає свою сутність

Виділяють ознаки навчальної діяльності: -спрямованість на оволодіння навчальним матеріалом і розвязанням навчальних завдань; -освоєння загальних способів дій і наукових понять; -загальні способи дій передують розвязанню завдань; закономірність змін в субєкті діяльності; -зміна психічних якостей і поведінки учня

В. А. Сластьонін виділяє такі основні компоненти навчальної діяльності: - мета; -мотиви; -навчальні дії (операції); -результат

Мета навчальної діяльності – запланований результат, на досягнення якого спрямовані зусилля процесу навчання Метою навчальної діяльності є розвиток учня Навчальне завдання – це мета навчальної діяльності, задана в конкретних умовах

Результат – це те, чого досягає учень в процесі навчальної діяльності. Результати можуть не збігатися з цілями навчальної діяльності Щоб мета навчальної діяльності та результат співпали, необхідно послідовно вивчати стан навчальної діяльності, творчо підходити до її організації та управління.

І. П. Підласий виокремив чотири так званих генеральних фактори, які в комплексі визначають формування дидактичних продуктів: 1- навчальний матеріал; 2- організаційно-педагогічний вплив; 3- научуваність (здатність учнів до здобуття знань); 4- час

Навчальний матеріал – містить причини інформаційного походження: когнітивна інформація і інформація управляючого характеру. Отже, генеральний фактор навчальний матеріал складається з двох комплексних факторів: обєктивна інформація і дидактичне опрацювання. Важливою характеристикою складності навчального матеріалу є субєктивне відчуття складності навчання.

Організаційно-педагогічний вплив обєднує два комплексних фоктори: -організаційно-педагогічний вплив на уроках (методи викладання, орг. форми, навч. ситуації тощо ; -вплив з навчальними цілями поза шкільними заняттями (обєм і характер допомоги з боку батьків; використання ЗМІ, ІКТ з навчальною метою; орг. самост. роботи учня; віддаленість місця проживання від школи; участь в гуртках тощо)Організаційно-педагогічний вплив обєднує два комплексних фоктори: -організаційно-педагогічний вплив на уроках (методи викладання, орг. форми, навч. ситуації тощо ; -вплив з навчальними цілями поза шкільними заняттями (обєм і характер допомоги з боку батьків; використання ЗМІ, ІКТ з навчальною метою; орг. самост. роботи учня; віддаленість місця проживання від школи; участь в гуртках тощо)

Научуваність – це можливість досягнення учнями запланованих результатів в призначений час. Два комплексних фактори, що входять до скалду генерального фактора научуваність: - научуваність на уроках; - научуваність поза урокамиНаучуваність – це можливість досягнення учнями запланованих результатів в призначений час. Два комплексних фактори, що входять до скалду генерального фактора научуваність: - научуваність на уроках; - научуваність поза уроками

Час як генеральний фактор обєднує два комплексних фактори: - витрати часу на уроці; - витрати часу на самопідготовкуЧас як генеральний фактор обєднує два комплексних фактори: - витрати часу на уроці; - витрати часу на самопідготовку