Освітня лінія Особистість дитини

Зміст освіти: Здоровя та фізичний розвиток; Безпека життєдіяльності; Здоровя та хвороба; Гігієна життєдіяльності; Рухова активність та саморегуляція; Здоровя – збережувальна компетенція; Самоставлення;Самосвідомість; Особистісно – оцінна компетенція.

СТАНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ СТАВЛЕНЬ ДИТИНИ розвиток трьох ліній ставлень дитини у ранньому віці: розвиток трьох ліній ставлень дитини у ранньому віці: до дорослих ); до предметного світу до предметного світу до самої себе за провідної ролі ставлення до дорослого

Основні передумови розвитку в старших дошкільників ціннісного ставлення до себе

Ототожнення себе з власним ім'ям та образом, розвиток ціннісного ставлення до свого імені й до своєї персони загалом завдяки поєднанню імені й гідності у самосвідомості; Усвідомлення себе як джерела власної волі, дій і вчинків, що виражається у відокремленні власного "Я" від інших людей, протиставленні своїх бажань бажанням дорослих, прагненні до самостійності; Зміна образів "Я": вони стають більш диференційованими й багатокомпонентними, більш узагальненими й глибокими, більш індивідуальни­ми, стійкішими. Відбуваються первинне розмежу­ вання й протиставлення наявного й ідеального, з'являється прагнення до постійного відтворення позитивних переживань щодо "Я; Розвиток та диференціація емоцій: гордості, сорому, провини, симпатії, співпереживання, самоповаги; Розвиток самооцінки: від загальної, абсолютної, яка базується на оцінці дитини дорослими, до диференційованої в результаті збільшення кількості параметрів, які оцінює дитина;

- поява здатності до рефлексії; - поява мотивів, пов'язаних із інтересом дітей до світу дорослих, прагненням бути схожими на них; - зародження волі як здатності свідомо керувати поведінкою, своїми діями відповідно до вимог дорослого; - зміцнення цільових настанов: власний задум поступово починає визначати результат діяльності; - розвиток стосунків дитини з дорослими й однолітками. - поява здатності до рефлексії; - поява мотивів, пов'язаних із інтересом дітей до світу дорослих, прагненням бути схожими на них; - зародження волі як здатності свідомо керувати поведінкою, своїми діями відповідно до вимог дорослого; - зміцнення цільових настанов: власний задум поступово починає визначати результат діяльності; - розвиток стосунків дитини з дорослими й однолітками.

ОСОБИСТІСНІ НОВОУТВОРЕННЯ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ усвідомлення сво­го внутрішнього "Я", осмислене орієнтування у власних переживаннях, що зумовлює формування узагальненого емоційно-ціннісного ставлення до себе самолюбства; поява реакцій дитини на власний емоційний досвід, а саме: впевненості у собі, са­мовпевненості, невпевненості, підвищеної тривож­ності, образливості, задоволеності чи незадоволе­ності самою собою тощо; створюється образ соціального "Я" ; усвідом­лення власного статевого образу "Я". утворення об­разу "ідеального" проявлятися такі види почуттів: моральні (обов'язку, правдивості, власної гідності, відповідальності, дружби, любові й поваги до старших); інтелектуальні (здивування, сумніву, впевненості, допитливості); естетичні (чут­тя краси). самооцінку, яка характеризується об'єктивністю, адекватністю, забезпечує внутріш­ню узгодженість особистості та відносну стійкість поведінки. підпорядкування мотивів та розвиток моральної свідомості як внутрішні етичні інстанції (етало­ни), що формуються через раціональне й емоційне спілкування й виражаються в умінні не лише чинити за моральними мотивами, а й відмовлятися від того, що безпосередньо цікавить.

Головні завдання Формування позитивного образу "Я" дитини. Створення бази особистісної культури дитини, її активної життєдіяльності. Виховання позитивного ставлення до своєї зовнішності. Формування основних фізичних якостей, рухових умінь, культурно-гігієнічних, оздоровчих навичок та навичок безпечної життєдіяльності.

Напрямки роботи: формування самоставлення розвиток самосвідомості дитини.

Самоставлення Це - складноструктурована сукупність уявлень, переживань і позитивних оцінок, значущих для особистості власних якостей і досягнень, що зумовлюють стиль її поведінки й діяльності.

Результати освітньої роботи з формування самоставлення дитини: Має уявлення про існування свого внутрішнього світу (думок, почуттів, бажань, ставлень), проявляє інтерес до нього. Здійснює елементарні мисленнєві дії (аналіз, порівняння, узагальнення). Має свої уподобання, прихильності, інтереси. Знає, чого хоче (не хоче); може обґрунтувати своє ставлення. Орієнтується в основних емоціях та почуттях; диференціює добро і зло. Встановлює причинно-наслідкові та смислові зв'язки між подіями життя, своїми пережи­ваннями та виразом обличчя. Передає свої почуття мімікою, жестами, словами. Адекватно реагує на різні життєві ситуації, намагається стримувати негативні емоції; співвідносить прояви емоційної поведінки з їхніми наслідками для інших. Передбачає результати своєї діяльності, знає їхнє значення для себе і тих, хто поряд, усвідомлює свою відповідальність за вчинене; здатна досягати поставленої мети.

Самосвідомість це - здатність "бачити себе ззовні", розуміти своє значення для інших; усвідомлення й оцінка свого ставлення до світу і себе як особистості, своїх вчинків, дій, думок, почуттів, бажань, інтересів це - здатність "бачити себе ззовні", розуміти своє значення для інших; усвідомлення й оцінка свого ставлення до світу і себе як особистості, своїх вчинків, дій, думок, почуттів, бажань, інтересів

Основними напрямами роботи з розвитку самосвідомості є: створення педагогами, дорослими сприятливих умов для ідентифікації; усвідомлення та прийняття дитиною власного імені, утвердження власної гідності через розуміння його цінності; усвідомлення та прийняття дитиною власного імені, утвердження власної гідності через розуміння його цінності; прийняття власної зовнішності; формування образу власного тіла; усвідомлення дитиною своєї статевої належності, ґендерної ідентифікації та диференціації; усвідомлення себе в часі; усвідомлення себе в часі; формування адекватної, реалістичної самооцінки, здатності її співвіднести з об'єктивними досягненнями та оцінками інших. формування адекватної, реалістичної самооцінки, здатності її співвіднести з об'єктивними досягненнями та оцінками інших.

Результати освітньої роботи з розвитку самосвідомості дитини: Оперує займенником "Я", вирізняє себе з-поміж інших, усвідомлює, що може обходитися своїми силами, вміє знайти спільне й відмінне між со­бою та іншими. Має певну думку про себе, може сформулювати узагальнене судження про себе. Розуміє, що власне ім'я вказує на її індивідуальність, статеву належність. Радіє своєму імені, усвідомлює, що прізвище та ім'я по батькові вказують на належність до роду, своєї родини, її традицій і звичаїв; Уміє порівняти себе (досягнення, якості, вчинки) з іншими. Усвідомлює зв'язок своєї самооцінки з реальними досягненнями та оцінками авторитетних дорослих. Співвідносить свої домагання з мож­ливостями, успіхами та невдачами; розуміє, чим зумовлюється позитивне і негативне судження інших про неї. 6. Орієнтується у власних чеснотах і вадах, про­являє самоповагу, елементарну 6. Орієнтується у власних чеснотах і вадах, про­являє самоповагу, елементарну гідність. Прагне утвердитись у своїх моральних якостях, впев­нена у своїх гідність. Прагне утвердитись у своїх моральних якостях, впев­нена у своїх можливостях. Розуміє, що само­вихваляння є негативним проявом, який зачіпає можливостях. Розуміє, що само­вихваляння є негативним проявом, який зачіпає гідність іншої людини. гідність іншої людини. 7. Усвідомлює і переживає своє минуле та сьо­годення, орієнтується в майбутньому, 7. Усвідомлює і переживає своє минуле та сьо­годення, орієнтується в майбутньому, пов'язує з ним свої елементарні плани; може назвати основні ознаки різних пов'язує з ним свої елементарні плани; може назвати основні ознаки різних вікових періодів (дитин­ства, юності, зрілості, старості). Знає, що минуле, сьогодення вікових періодів (дитин­ства, юності, зрілості, старості). Знає, що минуле, сьогодення й майбутнє залежать від обста­вин життя та здатності допомагати самій собі. й майбутнє залежать від обста­вин життя та здатності допомагати самій собі. Пов'язує із сьогоденням і майбутнім переважно позитивні зміни та події. Пов'язує із сьогоденням і майбутнім переважно позитивні зміни та події. 8. Орієнтується у своїх основних правах та обов'язках, усвідомлює їхнє значення та 8. Орієнтується у своїх основних правах та обов'язках, усвідомлює їхнє значення та від­мінності. від­мінності.

ОСОБИСТІСНІ НОВОУТВОРЕННЯ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ Складання календарного планування Складання календарного планування Визначення мовленнєвих відхилень від норми Включення дитини до загального корегувального процесу Виконання близьких і далеких цілей під керівництвом спеціалістів за участю сімї Розширення мовленнєвого спілкування, підвищення рівня мовленнєвої компетенції

Корекційно – відновлювальний простір Сімейно – Сімейно – суспільне суспільне оточення оточення Медико- педагогічний вплив: вчитель-логопед, вихователь, музичний керівник, інструктор з фізичної культури, лікар, практичний психолог Дитина як мовленнєва одиниця дитячого середовища Оснащення логопедичного кабінету Створення логопедичного куточка в групі Предметно- просторове оточення Мовленнєве оточення дитини вдома Оточення за місцем проживання: створення логопедичного куточка в домашніх умовах

Організація освітньо-виховної діяльності дошкільного навчального закладу як системи містить такі етапи: діагностичний; корекційно - відновлювальний; контрольний.

Зміст корекційно-педагогічної' діяльності будується з урахуванням поєднаних ліній мовленнєвого розвитку: фонематичного розвитку звуковимовилексикиграматики зв'язного мовлення забезпечує інтеграцію: мовленнєвого, пізнавального, мовленнєвого, пізнавального, художньо-естетичного, музичного, моторного розвитку дитини. художньо-естетичного, музичного, моторного розвитку дитини.

Зміст освітнього процесу забезпечується гнучким поєднанням як традиційних, так і нетрадиційних засобів розвитку: Артикуляції; Пальчикової і дихальної гімнастики ; Різних видів масажу; Релаксації;Психогімнастики; Логопедичної ритміки; Піскотерапії;Казкотерапії; Фіто-, аромо-, хромо-, музико-, арт-, кольоротерапії.

Форми організації мовленнєвої роботи передбачають : індивідуальні, підгрупові і колективні заняття, екскурсії, режимні моменти, завдання і доручення, спеціальні мовленнєві ігри і вправи, свята й розваги, самостійна діяльність дитини у спеціально організованому просторово – мовленнєвому середовищі.

Педагогічна взаємодія спеціалістів з мовленнєвого розвитку дітей

ПМПК Метою діяльності ПМПК є: забезпечення належної організації та проведення консультативно- діагностичної,координаційної, методичної роботи; здійснення психолого-медико- педагогічного обстеження дітей для виявлення особливостей їх розвитку; встановлення діагнозу і визначення адекватних умов навчання і виховання. адекватних умов навчання і виховання.

Діяльність ПМПК спрямована на: - виявлення, облік, діагностичне обстеження дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, віком до 18 років; - виявлення, облік, діагностичне обстеження дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, віком до 18 років; - направлення їх до спеціальних дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, лікувальних закладів відповідного типу, установ та закладів системи праці та соціального захисту населення; - надання індивідуальної корекційної допомоги та добір відповідних програм навчання цієї категорії дітей; - консультування батьків (осіб, які їх замінюють), педагогів, медичних працівників з питань навчання, виховання, соціальної адаптації та інтеграції у суспільне життя дітей з відхиленнями у психофізичному розвитку; - просвітницьку діяльність серед населення. - просвітницьку діяльність серед населення.

Лікар звязок зі спеціалістами; загальні оздоровчі заходи

Завідувач ДНЗ створення сприятливих умов перебування дітей в ДНЗ; система роботи; оснащення педагогічного процесу; кадрове забезпечення

Практичний психолог діагностика;консультації; розвиток психічних процесів;

Картка стану здоровя та розвитку дитини Дані психологічного обстеження: адекватність поведінки особливості контакту; наявність інтересу до співпраці з дорослими; особливості предметно-практичних дій; працездатність; здатність до концентрації; вміння аналізувати предмети; виділяти суттєві ознаки, кремі частини; установлювати схоже і відмінне;

узагальнювати; здійснювати класифікацію; переносити вміння в нові пізнавальні ситуації; міру самостійності; здатність міркувати; встановлювати причино-наслідкові звязки; робити умовисновки; стан емоційно-вольової сфери; особливості формування особистості.

За підсумками діагностичної роботи у дітей-логопатів переважають дві основі проблеми : За підсумками діагностичної роботи у дітей-логопатів переважають дві основі проблеми : 1) Порушення у розвитку пізнавальної сфери. сфери. 2) Порушення у розвитку емоційно- вольової сфери. вольової сфери.

Особливості пізнавальної сфери : інтелект в нормі; зниження пізнавальної діяльності; зменшений обсяг запамятовування і відтворення матеріалу; нестійкість уваги; швидко відволікається; виснаженість психічних процесів; зниження рівня узагальнення й осмислення дійсності.

Особливості емоційно- вольової сфери: підвищена збудливість; дратівливість; загальна загальмованість; замкненість; схильність ображатися; плаксивість; швидка зміна настрою; тривожність;невпевненість.

Ставлення дитини до свого мовного дефекту має свої особливості: 1)нульовий; 2) помірний; 3) виражений.

ВЧИТЕЛЬ - ЛОГОПЕД діагностика;звуковимова; просодичні компоненти; артикуляція;дихання; фонематичні процеси; дрібна моторика рук; масаж;релаксація;психогімнастика;лексика;граматика; звязне мовлення; нетрадиційні методи корекційно-відновлювальної роботи.

Логопедичне обстеження проводиться за 4 основними блоками: 1.Вивчення анамнезу і мовленнєвого розвитку дітей в ранньому віці. 2.Обстеження психічного розвитку та інтелекту. 3.Обстеження немовленнєвих функцій дитини. 4.Обстеження мовленнєвих функцій.

Діагностичне обстеження допомагає спеціалісту виявити причину порушення мовлення, ступінь та особливості загального та мовленнєвого розвитку дитини, а також зону найближчого розвитку, що в подальшому допоможе вчителю-логопеду побудувати індивідуальний план корекційної роботи. Логопедичне обстеження допомагає дотримуватися у практичній роботі принципів системності і послідовності, експресивного і імпресивного мовлення та простежити динаміку ефективності логопедичного впливу.

Картка мовного розвитку Дані про хід розвитку мовлення; Стан слуху; Стан артикуляційного апарату; Загальна характеристика мовлення; Фонематичний слух; Звуковий аналіз слова; Просодичний бік мовлення; Динамічний праксис; Характеристика дитини; Таблиця вимови звуків; Висновки та рекомендації вчителя- логопеда.

Робота з виправлення вимови звуків складається з трьох основних етапів: I.Підготовчий II.Етап появи звука III.Етап засвоєння звука в мові

Артикуляційна гімнастика Мета: відпрацювання правильних, чітких рухів органів мовлення, необхідних для правильної вимови звуків відпрацювання правильних, чітких рухів органів мовлення, необхідних для правильної вимови звуків

Розвиток дихання Мета: сприяння виробленню правильного дихання діафрагми, тривалості видиху, його сили та поступовості, що необхідно для дошкільників, маючих дефекти вимовляння звуків та дітей для із заїкуванням. сприяння виробленню правильного дихання діафрагми, тривалості видиху, його сили та поступовості, що необхідно для дошкільників, маючих дефекти вимовляння звуків та дітей для із заїкуванням.

Розвиток фонематичного сприймання 1 етап – впізнавання немовних звуків; 2 етап – розрізнення висоти, сили, тембру голосу; 3 етап – розрізнення звуків; 4 етап - розрізнення складів; 5 етап - розрізнення слів, близьких за звуковим складом; 6 етап – аналіз звукового складу слова.

Дрібна моторика рук масаж пальчиків; вправи, які супроводжуються віршованим текстом ; елементарні навички самообслуговування; пальчикова гімнастика.

Вправи на релаксацію Мета: навчити дітей відчувати свої емоції, керувати своєю поведінкою, чути своє тіло. навчити дітей відчувати свої емоції, керувати своєю поведінкою, чути своє тіло.

Психогімнастика Мета: подолання бар'єрів у спілкуванні, подолання бар'єрів у спілкуванні, розвиток кращого розуміння себе та розвиток кращого розуміння себе та інших, зняття психічного напруження, створення можливостей для самовираження. інших, зняття психічного напруження, створення можливостей для самовираження.

Основні завдання мовленнєвого розвитку 1.Розвиток лексичної сторони мовлення. 2.Формування граматичного ладу мови. 3.Розвиток і вдосконалення звукової культури мовлення. 4.Розвиток зв'язного мовлення дітей

Нетрадиційні методи та прийоми в корекційно- відновлювальній роботі піскотерапія; театралізовано - ігрова діяльність: (ігри-драматизації, лялькотерапія, казкотерапія, творчі ігри); (ігри-драматизації, лялькотерапія, казкотерапія, творчі ігри); дихальна гімнастика Стрєльнікової; ігри з Монтессорі-матеріалом.

Вихователь мовленнєві заняття; режимні моменти; спілкування з ровесниками та дорослими; дрібна моторика рук; робота за завданням учителя- логопеда;

Музичний керівник логоритміка; дихання, ритм, голос; театралізовано-мовленнєва діяльність; музикотерапія.

Інструктор з фізичної культури 1. Робота над правильним диханням; 2. Виховання почуття ритму; 3. Виховання просторової орієнтації; 4. Виховання виразності рухів.

Сімя Залучення батьків до участі у корекційній роботі. Підвищення педагогічної компетентності батьків з питання мовленнєвого розвитку дитини. Удосконалення співпраці батьків та дітей.

Форми роботи з батьками: Традиційні Наочно – інформативні Нетрадиційні

Чинники, щодо підбору форм та видів спільної роботи з батьками: життєва компетенція батьків; соціальний та освітній рівень батьків; бажання співпрацювати; сімейне оточення дитини, кількість дітей у родині, їх стать, чия роль у сімї є провідною; повна чи неповна, благополучна чи не зовсім є та чи інша родина.

Секрети успішної роботи з батьками Слід памятати! Батьки потребують підтримки, допомоги, доброї поради. Розмовляти треба спокійним тоном, не намагатися повчати, вказувати. Вміти вислухати! Дати батькам змогу висловитися. Не проводити бесіду поспіхом. Якщо сьогодні бракує часу, варто домовитися про зустріч іншим разом. Кожна зустріч з родиною має закінчуватися конструктивними рекомендаціями.

Організація розвивального мовленнєвого середовища мовленнєві центри, де є: дзеркала для мімічної і артикуляційної гімнастики; предметні картинки з лексичних тем; наочні і сюжетні картинки для автоматизації звуків; сюжетні картинки для роботи над фразою; мовленнєвий матеріал з основних фонетичних груп (свистячі, шиплячі, сонорні); ігри і іграшки на розвиток діафрагмального дихання; посібники з розвитку дрібної моторики рук.

ДОКУМЕНТАЦІЯ

Корекційно -педагогічна робота в дошкільному навчальному закладі будується на основі: інтеграції освіти; особистісно орієнтованого підходу; особистісно орієнтованого підходу; на принципах науковості, системності, обліку структури дефекту, компенсаторних можливостей кожної дитини. на принципах науковості, системності, обліку структури дефекту, компенсаторних можливостей кожної дитини. Правильно організоване розвивальне середовище сприяє особистісному, інтелектуальному й мовленнєвому розвитку дитини. особистісному, інтелектуальному й мовленнєвому розвитку дитини.

Дякую за увагу!