Науково-дослідницька діяльність у системі методичної роботи як механізм підвищення компетентності учасників навчально-виховного процесу

Мета педради: Проаналізувати стан науково-дослідницької роботи учнів та вчителів. Сприяти мотивації вчителів до самовдосконалення, науково-дослідницької та видавничої діяльності. Актуалізувати установку вчителів на цінність самореалізації у своїй професійній діяльності в умовах спеціалізованої школи.

Кожна людина по-своєму неповторна. Вона приходить у цей світ, щоб творити своє життя, знайти себе. Ставить собі питання: «Хто я? Навіщо прийшов на цю землю?». Хтось здібний до музики, образотворчого мистецтва, художньої праці, хтось до математики, до техніки, хтось пише вірші, оповідання, а хтось знайшов себе на педагогічній ниві. Жага відкриттів, прагнення проникнути в таємниці буття народжується у людини ще на шкільній лаві. Скільки в школі дітей – стільки і здібностей. І для вчителя важливо своєчасно помітити таких дітей і надати їм допомогу в розкритті своїх обдарувань.

Мета роботи педагогічного колективу Педагогічний колектив школи ставить за мету професійне зростання кожного вчителя та формування креативної особистості учня, яка є конкурентноспроможною в життєвому просторі, через включення їх у системну науково-дослідницьку діяльність.

Що необхідно нашим учням для успіху? Здібність творчо мислити, послідовно міркувати і представлят и свої ідеї Уміти працювати в команді і володіти навичками спілкуванн я Визначати пріоритети, планувати конкретні результати і нести персональну відповідальніс ть за них Ефективно використовув ати знання реального життя Компюте рна грамотніс ть

Процес пізнання починається з перших днів перебування дитини у школі. Його не можна відкласти чи перенести, тому що зацікавленість, натхнення, подив з часом можуть зникнути. Процес пізнання – це процес переходу від найпростіших моделей світу до найскладніших. На початковому рівні уміння юних дослідників розвиваються вже в першому класі. Вчителі початкової школи ставлять перед собою завдання зацікавити дитину навчанням, а не тільки наповнити її, працюють над впровадженням методик формування навчально- дослідницьких умінь початкового рівня в урочний та позаурочний час.

Застосування дослідницького підходу в навчанні спрямоване на становлення в школярів досвіду самостійного пошуку нових знань і використання їх в умовах творчості, на формування нових пізнавальних цінностей учнів і збагачення їх пізнавальної ціннісної орієнтації. Тому навчання в значній мірі стає таким, що ініціюється учнями, які засвоюють новий досвід, у т. ч. і дослідницько- пізнавальний.

Дослідницька діяльність - вища форма самоосвітньої діяльності учня. Формування науково- дослідницьких вмінь у школярів - процес складний і довготривалий. Він не виникає на порожньому місці і не розвивається сам по собі. А тому завдання вчителя-керівника - поступово і методично формувати дослідницькі навички, здійснюючи постійний контроль за виконанням учнями науково- дослідницьких робіт; аналізувати і виправляти помилки; визначати найкращі, найефективніші шляхи виконання роботи, розчленувати її на певні складові та розділи, навчаючи учнів поєднувати дослідницьку діяльність з науковою, а також з'ясовувати можливості подальшого застосування результатів роботи.

Одним із перших кроків Одним із перших кроків вчителя - керівника наукової роботи є вивчення науково-пізнавальних інтересів учнів, що впливає як на вибір теми дослідження, так і на хід роботи над нею. Не секрет, що навіть надзвичайно цікава тема, викликана лише потребами часу чи нав'язана вчителем учневі, не сприятиме успішному виконанню роботи. Пріоритетним та визначальним фактором у виборі теми є стійкий пізнавальний інтерес до неї дослідника і його бажання внести щось нове у її розкриття.

Принципи організації науково- дослідницької діяльності дослідницька діяльність учнів є наближеною до науково-дослідницької діяльності, її початком і найчастіше має продовження в подальшій науковій діяльності; зміст дослідження обов'язково повинен поєднуватися з навчальною метою, загальними потребами суспільства та питаннями сьогодення; наукове дослідження - безперервний процес, його не можна виконати за кілька днів; науково-дослідницька діяльність - обов'язково керований процес.

Вчитель-наставник навчає методиці дослідження, консультує учня в процесі виконання роботи, розв'язанні поставлених проблем, враховуючи інтелектуальні та психологічні особливості дитини, оцінює отримані результати; у здійсненні продуктивного наукового дослідження обов'язкове поєднання керованої науково- дослідницької діяльності з самостійною, самоосвітньою діяльністю учня, яка є основою інтелектуального росту дитини, формування її творчої особистості.

Процес дослідження має індивідуальний характер і відбувається за такою схемою: вибір теми - складання плану роботи - підбір джерел і літератури - знайомство з джерелами і складання на їх основі плану написання дослідження - відбір та оцінка фактів - обробка та систематизація зібраного матеріалу - написання роботи - її рецензування і доопрацювання - остаточне редагування та оформлення - захист роботи.

Завдання школи - не лише надати учням певні знання, але й навчити їх використовувати, а в разі необхідності й творчо опрацьовувати. Звідси: проведення наукових досліджень у школі доцільно поєднувати з розвитком творчої особистості; воно має бути його кінцевим результатом. Говорячи про впровадження науки в школу та їх взаємозв'язок, треба розрізняти три головні напрямки такої діяльності.

Перший - розвиток наукового мислення школяра і майбутнього громадянина, що досягається низкою спеціальних заходів, методів і дій безпосередньо в навчальному процесі: відповідні завдання, нестандартні уроки в школі та інше. Такою діяльністю мають бути охоплені практично всі учні, і вона стає невід'ємною частиною сучасної шкільної освіти.

Другим напрямком розвитку наукової роботи слід вважати позакласну діяльність, коли учні беруть участь у роботі наукових гуртків, у колективних дослідженнях, а також у різних олімпіадах, змаганнях, семінарах, конкурсах тощо. Це подальший розвиток колективного наукового мислення, який певною або значною мірою здійснюється в школі.

Третім і самостійним напрямком наукової діяльності школярів є їх участь у роботі МАН, зокрема в щорічних конкурсах- захистах - районному, обласному, державному. Це вже індивідуальна наукова діяльність, яку треба вважати найвищою для школярів. Вона регламентується спеціальними вимогами.

Формування пошуково-дослідницьких умінь учнів – процес довготривалий, який залежить від багатьох чинників. І головним із них, на наш погляд, є вчитель. І як би його не називали: тьютор чи фасилітатор, він залишається вчителем, головним організатором дослідницької діяльності учня.

Як організувати науково-дослідницьку діяльність учителя, не перевантажуючи його, не викликаючи в нього «синдром професійного вигорання», а змінюючи його світогляд? Цілком природно, що перед педагогом, який розпочинає дослідницьку діяльність, постає багато запитань: Що означає бути дослідником? Чи кожен здатний на це? Які особисті риси повинні бути притаманні досліднику та які знання і уміння потрібні йому?

Вчитель – новатор (дослідник) 1.Натхненний; 2.професійно підготовлений; 3.підтримує учнів; 4.послідовний, принциповий,вимогливий; 5. забезпечує ефективне навчання та виховання; 6. не боїться несподіваних запитань; 7. визнає й практикує різноманіття у викладанні; 8. гнучкий, позитивно ставиться до змін; 9. залишає негативний емоційний вантаж поза дверима класу. 10. допитливий, дружній, доброзичливий.

Допомагають учителям змінювати свій світогляд, налаштуватися на пошук нового, семінари-практикуми, психологічні тренінги, теоретичні семінари, круглі столи.

Сьогодні можемо говорити про зростання педагогічної компетентності наших колег. Поступово зростає кількість учителів, які займаються науково- дослідницькою діяльністю з учнями

Кількість вчителів, які займаються науково- дослідницькою роботою з учнями Навчальний рік Кількість вчителів

Результативність участі учнів у ІІ (обласному) етапі конкурсу-захисту науково- дослідницьких робіт МАН

Обєднує юних дослідників школи наукове товариство «Еврика», яке складається із різних секцій: математичної, природничої, суспільно- гуманітарної, технологічної, художньо- естетичної.

реферату класифікаційного типу, що дозволяє його авторові узагальнити вивчений теоретичний і практичний матеріал у рамках своєї проблеми; реферату пізнавального типу, що дозволяє його авторові вивчити теоретичний матеріал, і показати його застосування до рішення своєї проблеми; реферату дослідницького типу, у якому основним змістом є ланцюжок завдань (проблем), які розв'язуються автором самостійно; наукової статті в журналах, інших виданнях; тез доповідей на конференціях, симпозіумах, семінарах різного рівня; роботи на конкурс; навчального посібника, підручника, довідника, словника. Результат науково-дослідницької діяльності вчителів і учнів - написання робіт різних видів:

Рішення педради: 1.Вчителям школи: 1.1 Ширше залучати учнів до науково-дослідницької діяльності. постійно 1.2. Проводити уроки з використанням дослідницьких та інтерактивних методів навчання. постійно 2. Заступнику директора з науково-методичної роботи Дяченко Л.А.: 2.1. Створити творчу групу "Організація науково-дослідницької роботи в школі листопад 2013 р Залучати до засідань учнів-членів МАН школярів 7-8 класів. 3. З метою популяризації науково-дослідницької діяльності продовжувати проведення конференції наукового товариства МАН Еврика. постійно

Дякую за увагу!