Чи тотожними є поняття: педагогічна майстерність професійна майстерність?

Професійна майстерність вчителя у духовно-економічному вихованні Варецька О.В., к.п.н, старший викладач к.п.н, старший викладач

План 1. Педагогічна майстерність, професійна майстерність. 2. Чому духовно-економічне виховання? 3. Сутність поняття духовно- економічне виховання 4. Професійна майстерність духовно-економічного виховання.

К. Платонов Майстерністю (у психології праці) називається властивість особистості, набута з досвідом, як вищий рівень професійних умінь в певній галузі, досягнутий на основі гнучких навичок і творчого підходу Майстерністю (у психології праці) називається властивість особистості, набута з досвідом, як вищий рівень професійних умінь в певній галузі, досягнутий на основі гнучких навичок і творчого підходу

Н. Битянова справжній професіоналізм не може сформуватися в людини із занять тільки однією і тією самою діяльністю, якій вона присвятила себе, особливо якщо ця діяльність складна за своїм характером. справжній професіоналізм не може сформуватися в людини із занять тільки однією і тією самою діяльністю, якій вона присвятила себе, особливо якщо ця діяльність складна за своїм характером.

Високий професіоналізм неможливий без розвитку в людини спеціальних здібностей, знань і вмінь. неможливий без розвитку в людини спеціальних здібностей, знань і вмінь. Найважливішою умовою досягнення такого професіоналізму також обовязково є: Найважливішою умовою досягнення такого професіоналізму також обовязково є: потужний розвиток у людини загальних здібностей, потужний розвиток у людини загальних здібностей, перетворення загальнолюдських цінностей у її власні цінності, що означає й моральну вихованість особистості. перетворення загальнолюдських цінностей у її власні цінності, що означає й моральну вихованість особистості.

Моральна вихованість особистості (Н. Битянова) сукупність моментів, що визначають: особистісно-позитивне ставлення до професії; розуміння своїх власних обмежень і ресурсів професійної діяльності; власний досвід життя в цілому, який визначає прогресивний шлях до варіантів саморозвитку, а не професійні вимоги;

Моральна вихованість особистості (Н. Битянова) особливості індивідуального бачення засобів професійного пізнання, спілкування і праці, проблемних ситуацій, цілей і методів діяльності; методологічні установки і норми професійного мислення, що виникають унаслідок рефлексивного засвоєння професійної діяльності (індивідуальна професійна картина світу.

Майстерність є дуже важливою, але все ж таки складовою частиною категорії професіоналізм.Майстерність є дуже важливою, але все ж таки складовою частиною категорії професіоналізм. Майстерність трактується дещо вужче, як основоположний етап руху до вищих людських (професійних і моральних) досягнень (Акме – вершина), на основі чого відбувається формування професіоналізму діяльності й особистості. Майстерність трактується дещо вужче, як основоположний етап руху до вищих людських (професійних і моральних) досягнень (Акме – вершина), на основі чого відбувається формування професіоналізму діяльності й особистості.

Педагог - професіонал - субєкт якому притаманні високі показники професіоналізму особистості й професіоналізму педагогічної діяльності; який має високий професійний і соціальний статус, систему особистісної і діяльнісної нормативної регуляції, що динамічно розвивається, постійно націлений на саморозвиток і самовдосконалення, на особистісні й професійні досягнення, що мають індивідуальне і соціально-позитивне значення.

Саморозвиток педагога як професіонала (розвиток професіоналізму його діяльності й особистості) має здійснюватись за рахунок пробудження внутрішнього потенціалу професійного саморозвитку базисних новоутворень як професійно важливі якості й вміння, які входять до структури акмеологічних інваріантів професіоналізму і є основними ознаками прояву високого акмеологічного рівня спеціаліста. пробудження внутрішнього потенціалу професійного саморозвитку базисних новоутворень як професійно важливі якості й вміння, які входять до структури акмеологічних інваріантів професіоналізму і є основними ознаками прояву високого акмеологічного рівня спеціаліста.

Чи варто здійснювати економічне виховання? Л.С.Виготський В конце концов воспитывает жизнь, и чем шире будет врываться жизнь в школу, тем динамичнее и полнокровнее станет воспитательный процесс. В конце концов воспитывает жизнь, и чем шире будет врываться жизнь в школу, тем динамичнее и полнокровнее станет воспитательный процесс. (Выготский Л.С. Педагогическая психология/ Под ред. В.В.Давыдова. – М.: Педагогика, – 480 с.)

В.О.Сухомлинський … мы же не учим в школе самому главному – не учим жить. … знают наши воспитанники тьму-тьмущую полезных и нужных (а иногда и не очень нужных) вещей… но ничего не знают о том, как жить семейной жизнью, что это значит – быть женой и мужем, матерью и отцом своих детей… … мы же не учим в школе самому главному – не учим жить. … знают наши воспитанники тьму-тьмущую полезных и нужных (а иногда и не очень нужных) вещей… но ничего не знают о том, как жить семейной жизнью, что это значит – быть женой и мужем, матерью и отцом своих детей… В культуре взаимоотношений в семье я бы на первое место поставил вопрос культуры человеческих желаний. В культуре взаимоотношений в семье я бы на первое место поставил вопрос культуры человеческих желаний.

Чому духовно-економічне виховання?

Іларіон Слово про закон і благодать Володимир Мономах Поучення Матеріальне багатство не може бути оціненим без урахування духовних джерел. Істинним сенсом життя є духовно- моральні цінності, які використовуються для задоволення найвищих духовних потреб людини. Матеріальне багатство не може бути оціненим без урахування духовних джерел. Істинним сенсом життя є духовно- моральні цінності, які використовуються для задоволення найвищих духовних потреб людини.

Антисфен, Аристипп, Епікур, Сократ господарській діяльності людини обовязково має бути міра, розумність, духовний елемент. господарській діяльності людини обовязково має бути міра, розумність, духовний елемент.

Аристотель ( Аристотель (концепція розумного егоїзму) Два види : Два види розумного егоїзму) : перший, коли люди намагаються отримати побільше грошей, пошани і чуттєвої насолоди в імя свого задоволення; перший, коли люди намагаються отримати побільше грошей, пошани і чуттєвої насолоди в імя свого задоволення; другий – коли люди роблять благородні справи в імя загального блага і свого задоволення. другий – коли люди роблять благородні справи в імя загального блага і свого задоволення.

Аристотель ( Аристотель (концепція розумного егоїзму) Основою моральної, духовної діяльності є обєктивна доцільність, вище благо. Воно не може бути ні матеріальним багатством, ні насолодою, ні доброчинністю, а визначається призначенням людини, яке втілюється у розумній діяльності, в узгодженні кожної справи із доброчинністю. При цьому доброчинністю є уміння обирати тільки найкраще з хорошого, середнє між надмірністю і нестачею. Основою моральної, духовної діяльності є обєктивна доцільність, вище благо. Воно не може бути ні матеріальним багатством, ні насолодою, ні доброчинністю, а визначається призначенням людини, яке втілюється у розумній діяльності, в узгодженні кожної справи із доброчинністю. При цьому доброчинністю є уміння обирати тільки найкраще з хорошого, середнє між надмірністю і нестачею.

Я. Коменський: Про політичне та економічне становище вони повинні знати настільки, наскільки це необхідно для розуміння того, що відбувається у них на очах кожного дня вдома й у місті.Про політичне та економічне становище вони повинні знати настільки, наскільки це необхідно для розуміння того, що відбувається у них на очах кожного дня вдома й у місті.... через етику у вигляді правил поведінки Школи рідної мови, яка б поступово поширювала кругозір, уявлення про економіку родини, держави, виховувала релігійність, гуманність, працелюбність, помірність, доброзичливість, щедрість, готовність робити добро людям, дотримання правил поведінки.... через етику у вигляді правил поведінки Школи рідної мови, яка б поступово поширювала кругозір, уявлення про економіку родини, держави, виховувала релігійність, гуманність, працелюбність, помірність, доброзичливість, щедрість, готовність робити добро людям, дотримання правил поведінки.

К. Ушинський Економічний розвиток суспільства повинен спиратися на духовний розвиток його змісту і форми; навчання і виховання мають не тільки розвинути розум людини, дати їй певні знання, але й запалити в ній жадобу до серйозної праці. Економічний розвиток суспільства повинен спиратися на духовний розвиток його змісту і форми; навчання і виховання мають не тільки розвинути розум людини, дати їй певні знання, але й запалити в ній жадобу до серйозної праці. Без праці природні багатства і численність капіталів згубно впливають не тільки на моральний та розумовий розвиток людей, а й навіть на їхній матеріальний добробут. Без праці природні багатства і численність капіталів згубно впливають не тільки на моральний та розумовий розвиток людей, а й навіть на їхній матеріальний добробут.

М. Туган-Барановський: центральною ідеєю життя повинна стати етична ідея верховної цінності людської особистості. М. Туган-Барановський: центральною ідеєю життя повинна стати етична ідея верховної цінності людської особистості. І. Бабст: крім примноження капіталу речовинного, є капітал моральний, який полягає у народній чесності та підприємництві, працелюбності, у ревній турботі про суспільне благо. І. Бабст: крім примноження капіталу речовинного, є капітал моральний, який полягає у народній чесності та підприємництві, працелюбності, у ревній турботі про суспільне благо.

Біржові відомості: Прибуток вище за все, але честь понад усе.Біржові відомості: Прибуток вище за все, але честь понад усе. Біржові брокери присягали виконувати свої обовязки з чистої совісті і страху Божого, а не зі страху покарань за юридичними законами. Біржові брокери присягали виконувати свої обовязки з чистої совісті і страху Божого, а не зі страху покарань за юридичними законами. Кодекс гідності (1912 р.) містив 7 принципів ведення справ: Кодекс гідності (1912 р.) містив 7 принципів ведення справ: поважай владу, право приватної власності, живи за спроможністю, люби та поважай людину, будь чесним, правдивим, цілеспрямованим, вірним слову. поважай владу, право приватної власності, живи за спроможністю, люби та поважай людину, будь чесним, правдивим, цілеспрямованим, вірним слову.

В.Попов Економіці потрібний сильний, мислячий дух,... висока духовність як потужний фактор прогресу. Економіці потрібний сильний, мислячий дух,... висока духовність як потужний фактор прогресу. І. Гундаров Основна причина духовної, економічної криз – хвороба душі, існування якої офіційно визнає наука. Необхідно реанімувати духовний початок, будувати економіку на принципах моральності. Основна причина духовної, економічної криз – хвороба душі, існування якої офіційно визнає наука. Необхідно реанімувати духовний початок, будувати економіку на принципах моральності.

К. Хесс сполучення благородства й вигоди в особистій поведінці кожного, - це і є економіка. Якщо шахрувати, сподіватися на допомогу, то і економіка буде жебрацькою, шахрайською. сполучення благородства й вигоди в особистій поведінці кожного, - це і є економіка. Якщо шахрувати, сподіватися на допомогу, то і економіка буде жебрацькою, шахрайською.

М. Бердяєв про особливість російської людини: …може бути святою, але не може бути чесною. Чесність – західноєвропейський ідеал. Російський ідеал – святість. …може бути святою, але не може бути чесною. Чесність – західноєвропейський ідеал. Російський ідеал – святість.... пройшла школу упокорення. Але вона легко піддається... і не витримує спокуси легкої наживи, вона не пройшла справжньої школи честі, не має громадянського замовлення.... пройшла школу упокорення. Але вона легко піддається... і не витримує спокуси легкої наживи, вона не пройшла справжньої школи честі, не має громадянського замовлення.

М. Бердяєв про особливість російської людини: Це сприяло розвитку іманентної моралі та святості духовності російської душі. Це сприяло розвитку іманентної моралі та святості духовності російської душі. Тому російські капіталісти легко збагачувалися нечесними шляхами, і також легко віддавали кошти для благодійництва, бо не вважали матеріальні багатства найвищою цінністю. Тому російські капіталісти легко збагачувалися нечесними шляхами, і також легко віддавали кошти для благодійництва, бо не вважали матеріальні багатства найвищою цінністю.

Б. Акунин В последнее время мы часто спорили, какой будет жизнь в ХХ столетии…Да, люди научатся быстрее передвигаться по земле и воде, может быть, даже научатся летать по небу. Но все эти изменения затронут лишь материю. Дух останется на прежней ступеньке развития, а что тогда проку от технических новшеств? Они принесут мало добра и очень много зла, ибо опасно доверять оружие неразумному ребенку.

Економічне виховання Економічне виховання В. Ленін: формування певного ставлення до праці, форм власності, розподілу, обміну. формування певного ставлення до праці, форм власності, розподілу, обміну. Духовне життя, світогляд, мораль, потреби людини зумовлені суспільним життям, економічними відносинами. Духовне життя, світогляд, мораль, потреби людини зумовлені суспільним життям, економічними відносинами.

Економічне виховання Економічне виховання Р. Мачулка: економічна освіта та виховання зумовлюють духовний розвиток суспільства, науково-технічного, соціально- економічного, культурного потенціалу держави. економічна освіта та виховання зумовлюють духовний розвиток суспільства, науково-технічного, соціально- економічного, культурного потенціалу держави.

Економічне виховання (більшість науковців) систематичний, цілеспрямований вплив суспільства на людину в інтересах формування знань, умінь і навичок, потреб та інтересів, інших соціально-психологічних якостей, а головне – способу мислення і діяльності відповідно до способу виробництва, принципів і норм господарювання та моралі. систематичний, цілеспрямований вплив суспільства на людину в інтересах формування знань, умінь і навичок, потреб та інтересів, інших соціально-психологічних якостей, а головне – способу мислення і діяльності відповідно до способу виробництва, принципів і норм господарювання та моралі.

А. Попов Економічне виховання формує ставлення до знань, спрямоване на їх перетворення у переконання, вчинки, мотиви, установки, ціннісні орієнтації особистості, надає мисленню практичної спрямованості, формує раціонально-емоційні духовні якості особистості, наприклад, чесність. Економічне виховання формує ставлення до знань, спрямоване на їх перетворення у переконання, вчинки, мотиви, установки, ціннісні орієнтації особистості, надає мисленню практичної спрямованості, формує раціонально-емоційні духовні якості особистості, наприклад, чесність.

А. Федоров вирішення завдань економічного виховання одночасно є процесом поглиблення виховання морального. Такі моральні якості, як працелюбність, бережливість, дисциплінованість тощо мають своє базисне економічне значення вирішення завдань економічного виховання одночасно є процесом поглиблення виховання морального. Такі моральні якості, як працелюбність, бережливість, дисциплінованість тощо мають своє базисне економічне значення

Д. Андрєєв Втрата духовності означає втрату людяності, а на духовний розвиток однаково негативно впливають дві крайності – бідність та розкіш. Втрата духовності означає втрату людяності, а на духовний розвиток однаково негативно впливають дві крайності – бідність та розкіш.

В. Чудновський Моральна стійкість здатність людини зберігати та реалізовувати у різних умовах особистісні позиції, володіти певним імунітетом до впливів, які суперечать її особистісним установкам, поглядам, переконанням. Моральна стійкість здатність людини зберігати та реалізовувати у різних умовах особистісні позиції, володіти певним імунітетом до впливів, які суперечать її особистісним установкам, поглядам, переконанням.

Л. Сироткін визначає чотири етапи формування соціальної стійкості. Перший етап формування довільної стійкості в дитинстві, ранньому та дошкільному дитинстві; Перший етап формування довільної стійкості в дитинстві, ранньому та дошкільному дитинстві; другий – гуманістичної стійкості в молодшому шкільному віці; другий – гуманістичної стійкості в молодшому шкільному віці; третій – моральної стійкості у підлітковому віці; третій – моральної стійкості у підлітковому віці; четвертий етап – соціальної стійкості у юнацькому віці четвертий етап – соціальної стійкості у юнацькому віці

Сутнісні компоненти економічного виховання, які характеризують діяльність вчителя змістовий (знання, вміння, навички) (78%); змістовий (знання, вміння, навички) (78%); ціннісний (ціннісні орієнтації, ставлення, ідеали, установки, переконання) (68%); ціннісний (ціннісні орієнтації, ставлення, ідеали, установки, переконання) (68%); мотиваційний (потреби та інтереси, мотиви діяльності) (50%); мотиваційний (потреби та інтереси, мотиви діяльності) (50%); поведінковий (форми поведінки у повсякденному житті) (59%); поведінковий (форми поведінки у повсякденному житті) (59%); особистісний (моральні, економічні якості особистості) (53%); особистісний (моральні, економічні якості особистості) (53%); мисленнєвий (економічне мислення) (50%). мисленнєвий (економічне мислення) (50%).

Висновок: Духовне виховання у відриві від економічного, а економічне без звязку з духовним унеможливлює досягнення гармонії ціннісної сфери, подолання конфлікту духовного і матеріального. Духовне виховання у відриві від економічного, а економічне без звязку з духовним унеможливлює досягнення гармонії ціннісної сфери, подолання конфлікту духовного і матеріального.

Духовно-економічне виховання процес перетворення духовно збагачених економічних знань в усвідомлені морально- ціннісні ставлення, якості та соціально значущі економічні вчинки школярів. О.Варецька

Складовою професійної майстерності вчителя є: готовність до духовно-економічного виховання як інтегральне поєднання особистісних та діяльнісних компонентів, що надає можливість педагогу в нових ринкових умовах сприяти перетворенню духовно збагачених економічних знань в усвідомлені ставлення, якості та дії школярів, втіленню їх у соціально значущі вчинки. О.Варецька

Компоненти готовності вчителя мотиваційний, який включає свідомі потреби вчителя в економічних, педагогічних, психологічних знаннях; внутрішню мотивацію здійснення духовно-економічного виховання, прагнення до самоактуалізації у виховній діяльності; потреби в духовному зростанні та взаємодії, особистісній зацікавленості навчанням і практичним застосуванням знань; мотиваційний, який включає свідомі потреби вчителя в економічних, педагогічних, психологічних знаннях; внутрішню мотивацію здійснення духовно-економічного виховання, прагнення до самоактуалізації у виховній діяльності; потреби в духовному зростанні та взаємодії, особистісній зацікавленості навчанням і практичним застосуванням знань;

Компоненти готовності вчителя змістовий, який базується на володінні теорією та методикою духовно- економічного виховання, освіти школярів, знаннях вікової та педагогічної психології, знаннях напрямів духово-економічного виховання, умінні висвітлювати духовний зміст економічних відносин, категорій та понять; передбачає здатність до цілеспрямованої педагогічної діяльності, що базується на аналітичних, прогностичних, проективних, рефлексивних уміннях; змістовий, який базується на володінні теорією та методикою духовно- економічного виховання, освіти школярів, знаннях вікової та педагогічної психології, знаннях напрямів духово-економічного виховання, умінні висвітлювати духовний зміст економічних відносин, категорій та понять; передбачає здатність до цілеспрямованої педагогічної діяльності, що базується на аналітичних, прогностичних, проективних, рефлексивних уміннях;

Компоненти готовності вчителя операційно-результативний, який виявляється безпосередньо в педагогічній майстерності, творчому володінні методикою духовно- економічного виховання, умінні організувати, зацікавити дітей економічними знаннями, показати їх з різних позицій, особливо з духовної, вмінні здійснювати моральний вибір. операційно-результативний, який виявляється безпосередньо в педагогічній майстерності, творчому володінні методикою духовно- економічного виховання, умінні організувати, зацікавити дітей економічними знаннями, показати їх з різних позицій, особливо з духовної, вмінні здійснювати моральний вибір.

Готовність вчителя до духовно-економічного виховання школярів постає різновидом готовності до професійної діяльності, зокрема виховної. Її сутність зумовлена змістом і особливостями економічного виховання.

Напрями духовно-економічного виховання У ході вивчення предметів шкільного циклу. У ході вивчення предметів шкільного циклу. У ході викладання курсу економіки. У ході викладання курсу економіки. У процесі трудового навчання. У процесі трудового навчання. У позакласній та позашкільній діяльності. У позакласній та позашкільній діяльності. У процесі суспільно-корисної діяльності. У процесі суспільно-корисної діяльності. У родині. У родині.

Література 1. Бадмаева С.Б., Березовская Д.А. Экономическое воспитание учащихся: Учебно-методическое пособие для учителя. – Элиста: Калмыцкое книжное издательство, – 70 с. 2. Бердяєв Н.А. Самопознание: Из истории отеч. философ. мысли/ опыт философ. автобиогр. – М.: Книга, – 445 с Варецька О.В. Духовно-економічне виховання молодших школярів на основі авторського курсу Початки економіки: Навчально- методичні матеріали тренінгу для викладачів системи післядипломної педагогічної освіти та вчителів початкових класів, які викладають курс Початки економіки на духовній основі. – Запоріжжя: Просвіта, – 76 с Попов В.Д. Экономика плюс педагогика: очерки об экономическом воспитании молодежи. – М.: Молодая гвардия, – 288 с Сухомлинский В.А. Избранные произведения: В 5 т.– К.: Рад. школа, – Т. 5. – 678 с Шпак О.Т. Економічне виховання учнівської молоді: питання теорії та практики / О.Т. Шпак та ін. – Дрогобич: Вимір, – 352 с.

Дякую за увагу!