Логопедична готовність до школи Наливайко Вікторія Іванівна вчитель-логопед

У перші класи щороку вступає чимало дітей з різними мовленнєвими недоліками. Батьки сподіваються, що вони вчитимуться охоче й успішно. Якщо ж надії не справджуються, то причини невдач вони починають шукати у системі навчання в школі. Але найчастіше причиною шкільних проблем дитини є її недостатній мовленнєвий розвиток. Це може виявитися в дефектах звуковимови, бідності словникового запасу, невмінні граматично правильно узгоджувати слова в реченні. Подібні прояви у дошкільний період зазвичай не насторожують батьків, бо дитина, на їхню думку, достатньо вільно користується мовою. Однак у школі до мови ставлять інші вимоги, і дитина з недостатнім мовленнєвим розвитком потрапляє у складне становище. Виникають труднощі в процесі оволодіння навичками читання і письма, з'являються стійкі специфічні помилки. І якщо на них не звертати уваги, не допомагати дітям позбутися їх, то це може дати в майбутньому досить негативні наслідки. Окремі вади можуть гальмувати загальний розвиток учнів.

Причини, які обумовлюють сповільнений темп мовленнєвого розвитку дітей багаточисельні: Внутріутробна патологія: внутріутробна гіпоксія; інфекційні захворювання матері під час вагітності; несумісність крові матері і плоду; куріння, алкоголь і наркотичні речовини ; вживання лікарських засобів; стрес, що приводить до гіпоксії плоду. Спадкова патологія, генетичні аномалії. Несприятливі пологи і їх наслідки. Захворювання, перенесені дитиною в перші роки життя.

Перенасиченість впливу на нестійку психіку дітей засобів масової телекомунікації; Несприятливі соціально- побутові умови; Сильний переляк або стрес; Недостатня кількість спеціалістів в системі дошкільного та шкільного навчання (практичних психологів і вчителів-логопедів).

Батькам слід звернути увагу на: Правильну вимову всіх звуків. Уміння розрізняти звуки мови на слух. Словниковий запас. Сформованість граматичної будови мови. Звязне мовлення. Мовленнєву комунікацію. Дрібну моторику рук.

в нормі вся звукова сторона мови повинна бути засвоєна дитиною повністю до 3-4 років, до 5 – 6 років дитина повинна вміти розрізняти звуки на слух і у вимові. Приходячи до школи, дитина повинна чітко вимовляти звуки в різних словах, у фразовому мовленні. Вона не повинна їх пропускати, спотворювати,чи заміняти іншими. Звуковимова:

В 7 років дитина повинна вміти переказувати невеликі за обємом незнайомі оповідання та казки. При переказі звертається увага на розуміння дитиною тексту (вона повинна правильно формулювати основну думку ), на структурування тексту (повинна вміти послідовно і точно будувати переказ), на лексику (повноту її використання), на граматику ( правильно будувати речення). Звязне мовлення

Дитина повинна бути достатньо активна у спілкуванні, уміти слухати і розуміти мову, будувати спілкування з врахуванням ситуації, легко входити в контакт з дітьми і дорослими, чітко і послідовно виражати свої думки, користуватися формами мовного етикету. Мовна комунікація

Дрібна моторика рук Часто оволодіння письмом викликає у дітей найбільше проблем. Для того щоб вирішити питання з готовністю до письма безпосередньо руки: Попробуйте виконувати рухи з дрібними предметами (мозаїка, конструктор, нанизування намистинок, завязування шнурочків, вирізання ножицями). Учіть дітей правильно сидіти за столом, тримати ручку, зосереджувати увагу.

Висновок Серед завдань курсу початкового навчання особливе значення має процес виправлення в учнів вимови й мовлення та формування навичок культури мови і виразного читання. Різні відхилення в розвитку мовлення негативно позначаються на сприйманні мови, висловлюванні власних думок, оволодінні знаннями та формуванні особистості дитини. Своєчасне оволодіння мовленням- основа розумового розвитку дитини, запорука повноцінного її спілкування з оточуючими.

Шановні батьки ! Якщо ваша дитина має певні труднощі в мовленнєвому розвитку і потребує спеціальної допомоги, не варто надіятися на те, що вона «виросте, і сама навчиться говорити». Необхідно звернутися до логопеда.

Готовність батьків до школи Жертвувати своїм особистим часом і деякими звичками. Стримувати свої емоції. Не кричати, не принижувати і не ображати. Не порівнювати своєї дитини з іншими дітьми. Не наказувати без причини. Завжди зустрічати зі школи з усмішкою. Бути щедрими на похвалу за досягнуті результати.

Дякуємо за увагу