Заступник директора з виховної роботи Плавяник Н. М. Воловецька ЗОШ І-ІІІ ст. Проект Роль Ради профілактики правопорушень у вирішенні проблеми важковиховуваних учнів

Є такі типи класифікації дітей з нестандартною поведінкою: - конфліктно-ситуаційний з переважною позитивною спрямованістю; - неврівноважено-ситуаційний з переважною негативною спрямованістю; - нестійкий з переважною негативною спрямованістю; - стійкий з негативною спрямованістю.

Формування особистості першого типу відбувається у позитивному середовищі, особливості духовного світу важковиховуваних (відхилення у сфері потреб, інтересів, звичок) не викликають побоювань. У них переважають незначні спотворені матеріальні потреби. Для цих учнів досить щирих, довірливих бесід, але вони потребують допомоги у виборі пізнавальних трудових видів діяльності. Корисний постійний контакт з батьками.

Другий тип важковиховуваних підлітків характеризується тим, що вони формувалися в середовищі з незначними відхиленнями. У сфері матеріальних потреб – бажання йти в ногу з модою. Відрізняються звичкою до безцільного проведення вільного часу, бродяжництва, догоджання. Такі підлітки потребують постійного контролю та допомоги у виборі трудової діяльності.

Підлітки третього типу формуються у несприятливому середовищі. У них примітивні матеріальні потреби; вони схильні до вживання спиртних напоїв. Явно виражене прагнення до самостійності, агресивності, полюбляють бійки, наслідують звичку дорослих. Відзначають значною моральною деформацією. Низька загальна працездатність. Характеризуються конфліктністю з позитивним середовищем. Таких підлітків слід залучати до госпрозрахункової трудової діяльності, намагатися виявити до них чуйність та увагу, обов'язково проводити заняття, щоб допомогти їм позбутися потягу до вживання наркотичних засобів, навчити прийомів самовдосконалення

Важковиховувані четвертого типу переважно існують у вкрай несприятливому середовищі. Мають примітивні потреби. Ведуть споживацький спосіб життя. Характеризуються аморальними переконаннями й установками. Як правило це – невстигаючі. Негативно і цілеспрямовано впливають на колектив. Крадіжки – їх основні правопорушення. Такі підлітки потребують строгого контролю з боку педагогічного колективу. При першій можливості їх слід працевлаштувати. Якщо необхідно – направляти у спеціальні школи. Звичайно, цей поділ досить умовний. У чистому вигляді визначені типи

Фактори, що впливають на формування особистості важковиховуваного школяра : 1. Джерела педагогічної занедбаності тих моральних відносин, які склались в сім'ї (мікросередовище) 2. Ставлення важковиховуваного до навчання, індивідуальних уроків 3. Низька громадська активність і неблагополучне середовище в колективі класу, школи, конфлікти з учнями, вчителями 4. Вплив негативного макросередовища 5. Брак можливостей виявити свої нахили в якості діяльності, беззмістовне проведення вільного часу.

Педагогічно занедбані діти в переважній більшості психічно і фізично здорові. Провини та порушення дисципліни стали для них звичними, перетворились на норму поведінки. У їх стосунках з вчителями виявляється стійкий психологічний бар'єр. За своїми діями це ще не злочинці, але найменший зовнішній вплив може привести до правопорушень – і важковиховуваний переходить до категорії правопорушника, а потім і злочинця.

Робота школи з важковиховуваними учнями Дирекція школи вивчає особливості контингенту учнів школи, причини виникнення важковиховуваності Заступник директора по виховні роботі планує виховну роботу з важковиховуваними, неблагополучними сім'ями Вчителі - предметники та класні керівники виявляють та вивчають інтереси, здібності, нахили важковиховуваних учнів, залучають їх до позакласної позашкільної роботи Медичний персонал дає педагогам відомості про стан здоров'я, попереджає про нервово-психічні відхилення у неповнолітніх. Бібліотекар планує розвиток читацьких інтересів важковиховуваних. Батьківський комітет співпрацює з педагогічним колективом в організації педагогічного всеобучу батьків, заслуховує на своїх засіданнях важковиховуваних та їх батьків. Педагог-організатор залучає до роботи в гуртках, секціях, клубах, товариствах за інтересами в школі, в позашкільних закладах, за місцем проживання. Органи учнівського самоврядування залучають до різних видів громадсько- корисної діяльності, виконання доручень, надають їм шефську допомогу. Психолог здійснює психологічну профілактику та корекцію відхилень

Процес перевиховання, спрямований на подолання негативних якостей особистості, що формувалися під впливом несприятливих умов виховання, необхідно починати з сім'ї, з пошуку можливостей щодо корекції сімейного виховання, захисту дитини від несприятливого впливу неблагополучної сім'ї. Дослідження доводять, що термін важковиховувані або педагогічно занедбані діти та неблагополучні сім'ї поняття нероздільні і взаємопов'язані між собою.

Класний керівник є першим хто встановлює контакт з сім'єю учня і його компетентність повинна стати обличчям навчального закладу. Він має віднайти такі підходи і такі слова до кожної окремо взятої сім'ї, щоб відновити і посилити її позитивний потенціал. Для досягнення контакту з сім'єю класний керівник може використовувати наступні поради: - встановити контакт з матір'ю, заручитися довірою, якщо вона відноситься насторожено, не спішити ображатися; - спробувати подивитися на дитину очима матері. Це допоможе краще зрозуміти і контролювати своє відношення дитини; - зацікавитися долею підлітка, спонукати до відповідальності за його майбутнє; - делікатно, тактовно доторкнутися до потаємних почуттів, природне бажання матері влаштувати своє життя, викликати у неї потребу в душевних контактах з дитиною, в обміні думками, спільному рішенні повсякденних життєвих проблем.

Сім'ї, де батьки – алкоголіки, наркомани – ведуть аморальний спосіб життя, характеризуються відсутністю культури спілкування, духовного зв'язку з дітьми, у них існує брак почуттів. Завдання класного керівника – терпеливо, без докорів спробувати довести батькам негативізм їх образу життя на зростаючу особистість, звернути увагу на відчуття підлітка – переживання, біль, сором і образу за батька і матір, які ведуть аморальний спосіб життя. Підлітка необхідно залучати до більш широкого спілкування з оточуючими його людьми, підтримувати морально, встановити контроль за його поведінкою.

Виховна діяльність класного керівника в цьому напрямі може здійснюватись за такою орієнтовною програмою: 1. Вивчення рівня розвитку класного колективу; 2. Вивчення взаємин учнів між собою, з учителями та батьками; 3. Вивчення громадської думки, настроїв і традицій класного колективу; 4. Вивчення ступеня впливу на учнів неформальних лідерів і мікрогруп; 5. Вивчення ступеня впливу на учнів формального активного класу; 6. Вивчення індивідуальних психологічних якостей важких учнів; 7. Анкетування учнів на теми: Ваш клас, Ви і ваші батьки, Ви і ваші вчителі; 8. Анкетування учнів з відхиленнями у поведінці на тему: Важкий підліток; 9. Класні збори на тему: Морально-психологічний клімат у колективі та шляхи його оздоровлення

10. Збори учнів з батьками, вчителями на тему: Наші взаємини їх вплив на успішність і поведінку учнів; 11. Засідання активу класу на тему: Про роль активу класу в профілактиці відхилень в поведінці учнів; 12. Здійснення активних форм роботи (диспутів, вікторин, літературних і тематичних вечорів, дискусій та інше), спрямованих на інформування в учнів рис загальнолюдської моралі; 13. Проведення індивідуальної профілактичної роботи з учнями, що мають відхилення у поведінці, з неформальними лідерами та членами мікрогруп. Психологічна корекція може застосовуватися як до окремого учня, так і до групи, всього колективу класу.

Важливо ставити учнів у ситуації, що потребують від них виявлення оптимальних знань та пояснення розходження між фактами, що спостерігаються і наявними знаннями. Необхідно відзначити будь-які успіхи учнів, оголошуючи про них у класному колективі. Щоб досягти успіху в коригуванні окремих негативних проявів, вад у поведінці учнів, слід встановити контроль за проведенням їх вільного часу, за ходом засвоєння ними норм і правил поведінки і дотриманням їх у школі та вдома.

Класоводи повинні виявляти та обліковувати важковиховуваних учнів. На кожного важковиховуваного класний керівник заводить спеціальний щоденник спостережень, до якого записує насамперед соціально-психологічну характеристику учня. У ній відмічає причини виникнення важковиховуваності, у чому вона виявляється, виділяє позитивні та негативні якості особистості, особливості сімейного виховання, намічає засоби виховного впливу на учня. Раз на півріччя робить висновок про досягнуті результати виховної роботи й намічає план подальшої роботи з кожним із таких учнів. До завдань класного керівника входить вивчення інтересів, здібностей, нахилів важковиховуваних учнів і залучення їх до роботи гуртків, спортакцій як у школі, так і в позашкільних закладах. Робота із батьківським комітетом класу, сім'ями важковиховуваних учнів, неблагополучними родинами повинна бути спрямована на озброєння їх педагогічними знаннями, надання конкретної індивідуальної методичної допомоги.

Правова і профілактична робота в загальноосвітніх навчальних закладах. Система роботи школи з важковиховуваними учнями повинна поєднуватися із системою національного виховання і передбачити цілеспрямовану, планову, взаємопов'язану, керовану діяльність складових її частин – від директора до бібліотеки і медперсоналу. Основна виконавча ланка в цій системі – вчителі-предметники й класні керівники. Важливо, щоб у цій роботі забезпечувалась наступність з 1-го по 11-й класи, що сприятиме глибшому вивченню особистості, а значить, і добору найефективніших засобів впливу.