Кондратова Л.Г.- старший викладач ЗОІППО, кандидат педагогічних наук

Педагогічна аналітична діяльність керівника виховного процесу Одна із найважливіших функцій управління Педагогічний аналіз дозволяє оцінити ефективність організації виховного процесу, виявити фактори, які впливають на результат та причини недоліків у роботі. Це вид критики, тому він повинен мати певні доводи і бути аргументованим.

Аналіз допомагає визначити: Результати роботи; Доцільність роботи; Фактори, що впливають на результат; Ефективність засобів і методів, які впливають на результат; Шляхи розвитку виховного процесу; Шляхи виправлення недоліків.

Вимоги до аналітичної діяльності: Об'єктивність, цілеспрямованість, з комплексним підходом, колективний характер Розглядання сукупності явищ Предмет аналізу розглядається в процесі виникнення, становлення,зміни, розвитку Дослідження проходить у аспектах динаміки Аналіз проводиться на основі головного, на який можна впливати в першу чергу Аналіз проводиться за певним планом

Алгоритм аналізу 6 етап – Рішення, пропозиції 5 етап – обговорення результатів 4 етап – обробка результатів 3 етап – збір інформації 2 етап – складання плану, підбір методик, засобів 1 етап – визначення цілей і завдання і об'єкту

Схема аналізу Аналіз реалізації цілей і визначення завдань Аналіз основних заходів та педагогічних ситуацій: позитивні зміни, негативні моменти, хто був кращим, які проблеми у вирішенні виникли Що нового вдалося досягнути у результаті підготовки і проведення справ? Що вплинуло на результат? Як позиція і участь педагогів вплинули на результат? Висновки і пропозиції

Схема аналізу виховного заходу аналіз готовності педагога і колективу до проведення заходу аналіз процесу підготовки заходу ( роль класного керівника, роль колективу, допомога дорослих, участь учнів у підготовці, облік роботи тощо) аналіз проведення заходу (організація, оформлення, активність учнів, врахування вікових і індивідуальних особливостей) аналіз методики (оптимальність форм, роль педагога, активність учнів, рівень творчості, самостійності) аналіз результативності (досягнення мети, цілісність заходу, досконалість окремих частин) загальні висновки і рекомендації

Форма наказу Тема, мета, завдання, об'єкт контролю Терміни проведення, складання плану контролю, визначення інструментарію Висновки позитивні та негативні факти стану проблеми, що стояли на контролю Управлінські рішення: терміни виконання, відповідальні, терміни перевірки виконання пропозицій

Форма довідки Тема, мета, завдання, об'єкт контролю План та терміни проведення контролю, обрані методи Висновки про стан проблеми: позитивні, негативні явища, хто і чому впливає на це Рекомендації та пропозиції

ПЛАН Це джерело і помічник побудови виховного процесу в сучасній школі Вимоги до плану: Цілеспрямованість Спрямованість на реалізацію потреб і інтересів дітей Це результат спільній справи Він повинен мати звязок із життям Комплексний підхід Послідовність змісту, форм ( досвід, перспективи) Конкретність і доцільність плану Реальність і розумне насичення

Види планів виховної роботи Різновиди планів Річний план в/р План гуртків та об'єднань Плани в/р на семестр План шкільного самоврядування Графічний план на місяць, тиждень Плани роботи класних керівників

Колективне планування І етап – діагностика і аналіз минулого року, збір інформації і обробка ІІ етап – формулювання цілей, завдань, видача першого проекту ІІІ етап – складання карти інтересів учнів школи, можливостей колективу, соціуму, ідеї, варіанти, рейтинги ІV етап - створення комісій для розробки проекту плану V етап – складання оптимального плану VІ етап – винесення плану на колективне обговорення

МЕТОДИ планування Від слова до дії ця методика дозволяє спільними зусиллями через зазначення проблеми аналіз знайти вірне рішення, визначити майбутню діяльність за схемою: СловоПитання до слова Рішення

Метод «мозкового штурму» - це метод групового розвязання творчої проблеми або метод комунікативної атаки основними завданнями методу є збирання щонайбільшого числа ідей характерними особливостями методу є спрямованість на активізацію творчої думки учнів; використання засобів, які знижують критичність та самокритичність особистості;функціонування на засадах вільного генерування ідей у групі

обирають проблему Вчитель: записує на дошці чи на великому аркуші, фліп-чарті всі ідеї, думки що стосуються вирішення проблеми. Учні: у вільному порядку, за бажанням пропонують ідеї, формулюють думки. Далі спільними зусиллями відокремлюються головні ідеї, які на думку учасників дозволять вирішити проблему в реальних умовах навчального закладу за короткий час, із найменшими затратами зусиль.

Метод дизайн-аналіз дозволяє через колективне та групове обговорення та оформлення запису думок та створенням замальовок, кожному учню знайти вірне вирішення проблеми Проблема обговорення проблем робота кожного учасника над записом думок та замальовок аналіз пропозицій формулювання шляхів вирішення проблеми Учасники проекту самостійно :висувають мету; аналізують фактори, умови;роблять вибір шляхів вирішення проблеми;аналізують способи досягнення мети.

Метод ранжування дозволяє протягом короткого часу визначити серед названих групою проблем найважливіші, які і стануть у майбутньому темами проектів. Цей метод проводиться у письмовому виді. На кожну проблему учасники групи виставляють одну оцінку, максимальна кількість балів отримує та проблема (на думку учасників) яка є найважливішою. Найвища оцінка буде дорівнювати кількості визначених проблем (10 проблем – найвища оцінка 10 б; 12 проблем – 12 балів і т.д.). Керівник підраховує загальну суму, таким чином стає явним та проблема (а, значить і тема майбутнього проекту), яку обирає група.

Алгоритмічний метод Дозволяє активізувати мислення дітей шляхом протиставлення, порівняння ідеального і існуючого обєкту. До початку роботи вчитель добирає моделі, фото ідеальних обєктів. В процесі роботи учні порівнюють, складають список протиріч та потім розробляють алгоритм (послідовність дій) по їх усуненню. Ідеальний обєкт його ознаки реальний обєкт його ознаки дії по усуненню протиріч

Диспут Диспут використовується вчителем з метою висунення різноманітних проблем і їх обговорення для подальшого планування роботи. Диспутом має керувати одна людина, яка обізнана в питаннях організації проектної діяльності. Усно, при участі всієї групи керівник оголошує тему, а потім шляхом колективного обговорення, зіткнення протилежних і різних позицій учасників обирається одна вірна ідея. Головним завданням дискутуючи є - не відхилятися від обраної теми, обходити конфліктні ситуації, толерантне ставлення один до одного.