Колесник І.М., заступник директора з виховної роботи КЗШ 19

Основні теоретичні засади Термін «моніторинг» походить від monitor (лат. – попереджуючий) та monitoring (від англ. – контроль). В останні десятиліття ХХ століття він є предметом наукового обґрунтування в педагогічній галузі (праці Б.Бодрякова, Н.Вербицькова, Г.Єльнікова, Є.Заїка тощо). Освітній моніторинг - це форма організації, збору, оброблення та розповсюдження інформації про діяльність освітньої системи, що забезпечує безперервне відстеження її стану і прогнозування розвитку Освітній моніторинг - це комплекс процедур спостереження, поточного оцінювання важливих перетворень в освітній системі, а також спрямування цих перетворень на досягнення визначених параметрів розвитку досліджуваного обєкта.

Основні теоретичні засади Обєкти моніторингу якості освіти: а) зміст освіти; б) рівень і якість сформованості навчальних досягнень; в) результати навально-виховного процесу; г) окремі аспекти діяльності навчальних закладів. Види моніторингу: зовнішній – запровадження зовнішнього незалежного оцінювання випускників (у роках - як експеримент; з 2008 р. - як основна форма моніторингу досягнень учнів); внутрішній – в самих навчальних закладах організовано самоконтроль за перебігом навчально-виховного процесу, результативністю роботи педагогічних працівників, дотриманням Державних стандартів освіти та інше.

Різновиди моніторингу Залежно від обсягу та масштабності проведення моніторинг може проводитися на різних рівнях: національному (державний), що передбачає відстеження розвитку освіти в Україні на основі єдиних державних стандартів; регіональному – проведення дослідження освітнього обєкта на рівні області, міста/району; локальному, який пов'язаний з організацією і проведенням дослідження у межах закладу освіти.

Різновиди моніторингу На локальному рівні розрізняють такі види моніторингу: адміністративний (внутрішкільний контроль); педагогічний (дослідження професійної компетентності педагога, рівня здатності управляти учнівським колективом тощо); психологічний (аналіз психологічного клімату класу, індивідуально-психологічних особливостей вихованців колективу, рівня адаптації учнів до навчання у школі, професійної орієнтації учнів школи тощо); учнівський (аналіз навчальної діяльності учнів з певного предмета, рівня вихованості дітей різних вікових категорій, емоційного ставлення учнів до процесу навчання, рейтингу навчальної успішності молодшого школяра, виявлення соціометричного статусу школяра в колективі тощо). Сучасна освітня практика засвідчує, що найбільш ефективним на локальному рівні є комплексний моніторинг, що проводиться як єдине дослідження за основними напрямами діяльності закладу. Саме він спрямований на системне виявлення негативних явищ і вирішення проблем якості освітньої діяльності.

Різновиди моніторингу У науковій літературі виокремлено різновиди моніторингу за такими ознаками: за масштабом мети (стратегічний, тактичний, оперативний); за етапами (вхідний, вихідний, підсумковий); за часовою залежністю (ретроспективний, поточний, попереджувальний); за частотою процедур (періодичний, систематичний); за організаційними формами (індивідуальний, фронтальний, груповий ); за характером відношень (зовнішній, самоаналіз, взаємоконтроль)

узгодженості нормативно-правового, організаційного та методичного забезпечення його складових; обєктивності одержання та обробки інформації, що передбачає максимальне виключення субєктивних оцінок, врахування всіх результатів, створення для всіх учасників дослідження рівних умов у процесі перевірки якості підготовки; комплексності дослідження різноманітних аспектів навчально-виховного процесу, обробки та аналізу одержаних результатів; безперервності та тривалості спостережень за станом освіти; своєчасності отримання, обробки та використання обєктивної інформації; Принципи діяльності системи моніторингу в освіті:

перспективності запланованих моніторингових досліджень, спрямованості їх на розвязання актуальних завдань розвитку освіти; рефлективності, яка проявляється в аналізуванні на всіх рівнях управління якості результатів навчально-виховної діяльності, здійсненні самооцінки і самоконтролю; гуманістичної спрямованості моніторингу – створення обстановки доброзичливості, довіри, поваги до особистості, максимально сприятливих умов, позитивного мікроклімату, неможливості використання результатів досліджень для застосування будь-яких репресивних дій; відкритості та оперативності доведення результатів досліджень до відповідних органів управління, громадськості, зацікавлених міжнародних установ.

Функції моніторингу: аналітична – психолого-педагогічний аналіз освітнього процесу на всіх рівнях його структурної організації, виявлення причинно-наслідкових звязків між умовами і результатами; діагностична - комплексне психолого-педагогічне вивчення якості освіти навчання, виховання, розвитку учня в навчальному закладі, а також рівня професійної компетентності вчителя; оцінювальна – кількісно-якісна оцінка діяльності адміністрації школи, вчителя, учня тощо; коригувальна – дидактична корекція навчально-виховного процесу, психолого-педагогічна корекція особистої на шляху її саморозвитку; орієнтувальна – спрямування на вирішення мети і завдань діяльності навчального закладу, зазначених у плануванні, на виявлення та усунення негативних рис, факторів, явищ; інформаційна – забезпечення інформацією про позитивні результати освітнього моніторингу.

Основні завдання моніторингу в освітньому закладі: Виявлення та оцінювання якісних показників педагогічних дій; Забезпечення зворотної інформації про відповідність фактичних результатів діяльності її кінцевим результатам; Виявлення причин і чинників невідповідності плану фактичним результатам.

Етапи проведення моніторингового дослідження І етап Цілепокладання та планування дослідження 1.Визначення мети та завдань дослідження. 2.Визначення обєктів дослідження. 3. Розрахунок та формування вибірки. 4. Побудова графіку дослідження: визначення термінів і процедур дослідження; підбір та підготовка (навчання) координаторів дослідження. 5.Визначення критеріїв та показників оцінювання. 6.Вибір методів дослідження.

Етапи проведення моніторингового дослідження ІІ етап Розробка інструментарію 1.Розробка тестів та їх апробація. 2.Розробка анкет та їх апробація. 3.Підготовка інструктивно методичних матеріалів для координаторів дослідження всіх рівнів, учасників дослідження. 4.Вибір статистичних і математичних методів обробки та обрахунку одержаних результатів дослідження. ІІІ етап Проведення дослідження 1.Пілотне дослідження (підготовка учасників, проведення інструктажу). 2.Основне дослідження.

Етапи проведення моніторингового дослідження ІV етап Збір та обробка результатів V етап Аналіз та інтерпретація результатів дослідження 1.Узагальнення статистичної інформації. 2.Виявлення факторів впливу. 3.Підготовка рекомендацій щодо колекційної роботи, усунення негативних факторів, формування освітньої політики тощо.