ДИСЦИПЛІНА МЕНЕДЖМЕНТ Тема 4 ОРГАНІЗОВУВАННЯ ЯК ФУНКЦІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ

ПЛАН ЛЕКЦІЇ 1. СУТНІСТЬ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇЇ МІСЦЕ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ 2. СУТНІСТЬ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ СТРУКТУР УПРАВЛІННЯ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА ОРГАНІЗАЦІЙНИХ СТРУКТУР УПРАВЛІННЯ

1. СУТНІСТЬ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇЇ МІСЦЕ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ КОЖНОГО ПІДПРИЄМСТВА ЗНАЧНОЮ МІРОЮ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ТОГО, НАСКІЛЬКИ ПРОФЕСІЙНО ВИКОНУЄТЬСЯ ФУНКЦІЯ ОРГАНІЗОВУВАННЯ; ФУНКЦІЯ ОРГАНІЗОВУВАННЯ СПРЯМОВАНА НА ПОБУДОВУ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ФОРМУВАННЯ У НІЙ СИСТЕМИ ВІДНОСИН МІЖ ПРАЦІВНИКАМИ

ПРИЗНАЧЕННЯ ФУНКЦІЇ ОРГАНІЗОВУВАННЯ: КООРДИНУВАННЯ СПІЛЬНИХ ЗУСИЛЬ ПРАВИЛЬНО ПІДІБРАНИХ УЧАСНИКІВ РОБОТИ, КОЖЕН З ЯКИХ МАВ БИ ЧІТКЕ УЯВЛЕННЯ ПРО КОЛО СВОЄЇ РОБОТИ ТА ЇЇ ВНЕСОК В КІНЦЕВИЙ РЕЗУЛЬТАТ

ОРГАНІЗОВУВАННЯ ЯК ФУНКЦІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ - УПОРЯДКУВАННЯ СТРУКТУР, ВІДНОСИН І ПРОЦЕСІВ У КЕРУЮЧІЙ І КЕРОВАНІЙ ПІДСИСТЕМАХ ОРГАНІЗАЦІЇ; ПРОЦЕС, ЩО ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ЛІНІЙНИМ КЕРІВНИКОМ І СПРЯМОВАНИЙ НА РОЗПОДІЛ СПІЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИКОНАВЦІВ, ВСТАНОВЛЕННЯ МІЖ НИМИ ПРИЧИННИХ ВІДНОСИН ДІЯЛЬНОСТІ, ЩО СПРИЧИНЮЮТЬ ЕФЕКТ ДОДАТКОВОГО КОРИСНОГО РЕЗУЛЬТАТУ (ПОВТОРЕННЯ)

ПОВНОВАЖЕННЯ - ЦЕ ВИЗНАЧЕНЕ У ПЕВНИЙ СПОСІБ ПРАВО ВИКОРИСТОВУВАТИ РЕСУРСИ ОРГАНІЗАЦІЇ І СПРЯМОВУВАТИ ЗУСИЛЛЯ ЇЇ СПІВРОБІТНИКІВ НА ВИКОНАННЯ ВИЗНАЧЕНИХ ЗАВДАНЬ (Хміль Ф.І.) СУКУПНІСТЬ ВЗАЄМОЗАЛЕЖНИХ ОБОВЯЗКІВ, ВАІДПОВІДАЛЬНОСТІ, ПРАВ, ЯКИМИ НАДІЛЯЄТЬСЯ МЕНЕДЖЕР ДЛЯ ВИКОНАННЯ СВОЄЇ РОЛІ В ПРОЦЕСІ УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЄЮ ( Мартиненко М.М.);

Рис. 1. СТРУКТУРА ОРГАНІЗАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ ДІАПАЗОН І СФЕРА ДІЯЛЬНОСТІ Робоче місце працівника чи групи працівників ОбовязкиПрава Відповідальність Централізація та децентралізація функцій Організаційні звязки Операції та процедури

ОБОВЯЗОК - ЦЕ СУКУПНІСТЬ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ РОБІТ, ЯКУ МЕНЕДЖЕР, ЩО ОБІЙМАЄ ПЕВНУ ПОСАДУ, ПОВИНЕН ВИКОНУВАТИ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ КОНКРЕТНОЇ ЦІЛІ

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ - ЦЕ ЗОБОВЯЗАНІСТЬ ВИРІШУВАТИ ПОСТАВЛЕНІ ЗАВДАННЯ ТА ВІДПОВІДАТИ ЗА ЯКІСТЬ ЇХ ВИКОНАННЯ

ПРАВА - ЦЕ МОЖЛИВОСТІ МЕНЕДЖЕРА, ЩО ОБІЙМАЄ ПЕВНУ ПОСАДУ, ВИКОРИСТОВУВАТИ РЕСУРСИ У ПРОЦЕСІ ВИКОНАННЯ СВОЇХ ОБОВЯЗКІВ, А ТАКОЖ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕВИКОРИСТАННЯ ЦИХ МОЖЛИВОСТЕЙ

ВИЩИЙ РІВЕНЬ МЕНЕДЖМЕНТУ Розподіл повноважень Передавання повноважень СЕРЕДНІЙ РІВЕНЬ МЕНЕДЖМЕНТУ Розподіл повноважень НИЗОВИЙ РІВЕНЬ МЕНЕДЖМЕНТУ Розподіл повноважень Рис. 2. СХЕМА ФОРМУВАННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ У МЕНЕДЖМЕНТІ Передавання повноважень

ВИДИ ПОВНОВАЖЕНЬ: ЛІНІЙНІ – НАДІЛЯЮТЬСЯ ЛІНІЙНІ КЕРІВНИКИ, ЯКІ МАЮТЬ ПРАВО РОЗПОДІЛЯТИ РЕСУРСИ І ВИКОРИСТОВУВАТИ ЗНАННЯ Й ВМІННЯ СВОЇХ ПІДЛЕГЛИХ У ПРОЦЕСІ ДОСЯГНЕННЯ ЗАКРІПЛЕНИХ ЗА НИМИ ЗАВДАНЬ (УТВОРЕННЯ СКАЛЯРНОГО ЛАНЦЮГА) ФУНКЦІОНАЛЬНІ – ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ОБГРУНТУВАННЯ ТА ВИРОБЛЕННЯ ЕФЕКТИВНИХ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ, А ТАКОЖ ДАЮТЬ ПРАВО КОНТРОЛЮ ЗА ОКРЕМИМИ ВИДАМИ ДІЯЛЬНОСТІ ІНШИХ ПІДРОЗДІЛІВ

ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСУ ДЕЛЕГУВАННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ: ПОВНОВАЖЕННЯ ДЕЛЕГУЮТЬСЯ ПОСАДІ, А НЕ ІНДИВІДУ, ЯКИЙ ПОСІДАЄ ЇЇ В ДАНИЙ МОМЕНТ; ПРОЦЕС НАДІЛЕННЯ ПОВНОВАЖЕННЯМИ ВІДБУВАЄТЬСЯ ВІД НАЙВИЩОГО КЕРІВНИКА ОРГАНІЗАЦІЇ – ДО КОЖНОГО НАСТУПНОГО РІВНЯ В ЇЇ ІЄРАРХІЇ, А НА КОЖНОМУ РІВНІ – ВІД КЕРІВНИКА ДО ПІДЛЕГЛИХ (РИС. 2); НАДАНІ ПОВНОВАЖЕННЯ ВИРАЖАЮТЬСЯ У СЛУЖБОВІЙ КОМПЕТЕНЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ УПРАВЛІННЯ, НАДАЮТЬСЯ 1 РАЗ І ЗАКРІПЛЮЮТЬСЯ В ПОСАДОВИХ (СЛУЖБОВИХ) ІНСТРУКЦІЯХ; ПРАВО НА САМОСТІЙНІ ДІЇ (РІШЕННЯ) ВИТІКАЄ ІЗ СУТНОСТІ РОБОЧОГО МІСЦЯ, ДОЦІЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЯКОГО ВИЗНАЧАЄТЬСЯ СКЛАДОМ ФУНКЦІЙ, ЩО ВИКОНУЮТЬСЯ НА ДАНОМУ РІВНІ ІЄРАРХІЇ УПРАВЛІННЯ

ПРИНЦИПИ ДЕЛЕГУВАННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ: ЄДИНОНАЧАЛЬНОСТІ; ОБМЕЖЕННЯ НОРМ КЕРОВАНОСТІ (ДІАПАЗОНУ КОНТРОЛЮ); ЗАКРІПЛЕНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ; ВІДПОВІДНОСТІ ПРАВ ТА ОБОВЯЗКІВ; ЗВІТНОСТІ ЗА ВІДХИЛЕННЯМИ; ПЕРЕДАЧІ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА РОБОТУ НА НАЙНИЖЧИЙ (НИЗОВИЙ) РІВЕНЬ УПРАВЛІННЯ

ФОРМУЛА В.ГРАЙКУНАСА (1933): К = n × [2 n (n – 1)], де n – чисельність підлеглих у одного керівника; К – кількість можливих взаємозвязків керівника з підлеглими ! Найбільш оптимальною нормою керованості вважається 7-8 підлеглих

2. СУТНІСТЬ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ СТРУКТУР УПРАВЛІНЯ ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА УПРАВЛІННЯ – ЦЕ СУКУПНІСТЬ ОРГАНІЗАЦІЙНО ВПОРЯДКОВАНИХ ВІДНОСИН І ЗВЯЗКІВ МІЖ ЛАНКАМИ ТА РІВНЯМИ УПРАВЛІННЯ

ВИМОГИ ДО ОСУ: ОПТИМАЛЬНІСТЬ ОПЕРАТИВНСТЬ, ГНУЧКІСТЬ НАДІЙНІСТЬ ПРОСТОТА, ЕКОНОМІЧНІСТЬ

МЕТОДИ ПРОЕКТУВАННЯ ОСУ: МОДЕЛЮВАННЯ ЕКСПЕРТНИХ ОЦІНОК ОРГАНІЗАЦІЙНОГО НОРМУВАННЯ

ОСНОВНІ ТИПИ СТРУКТУРНОЇ ПОБУДОВИ УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЯМИ (ОСУ): ЛІНІЙНА; ФУНКЦІОНАЛЬНА; ЛІНІЙНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА (ЛІНІЙНО- ШТАБНА); РАЦІОНАЛЬНОЇ БЮРОКРАТІЇ; ДИВІЗІЙНА; ПРОЕКТНА; МАТРИЧНА; ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВА.

3. ЛІНІЙНА ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА УПРАВЛІННЯ ЯВЛЯЄ СОБОЮ СИСТЕМУ УПРАВЛІННЯ, В ЯКІЙ КОЖНИЙ ПІДЛЕГЛИЙ МАЄ ТІЛЬКИ ОДНОГО КЕРІВНИКА І В КОЖНОМУ ПІДРОЗДІЛІ ВИКОНУЄТЬСЯ ВЕСЬ КОМПЛЕКС РОБІТ, ПОВЯЗАНИХ З ЙОГО УПРАВЛІННЯМ.

Директор оптової фірми Завідувач складом 1Завідувач складом 2 BB BBB Рис.5. ПРИНЦИПОВА СХЕМА ЛІНІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ

ФУНКЦІОНАЛЬНА ОСУ: для виконання певних функцій управління утворюються окремі управлінські підрозділи, що передають виконавцям обовязкові для них рішення; функціональний керівник в межах своєї сфери діяльності здійснює керівництво виконавцями

ЛІНІЙНО-ШТАБНА ОСУ різновид лінійної ОСУ; для розвантаження вищого керівництва створюється штаб, до складу якого включають фахівців з різних видів діяльності, які підпорядковуються безпосередньо лінійним керівникам. повноваження штабних спеціалістів стосуються підготовки порад та рекомендацій лінійним керівникам або видачі вказівок виконавцям за дорученням лінійного керівника

Генеральний директор Директор з виробництва Головний інженер Комерційний директор Начальник цеху N1Начальник цеху N2Начальник цеху N3 Начальник цеху Штаб (механік, економіст, технолог, диспетчер) Майстер дільниці 1 Майстер дільниці 2 Рис.6. ПРИНЦИПОВА СХЕМА ЛІНІЙНО-ШТАБНОЇ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ОСУ

ЛІНІЙНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА ОСУ: комбінація лінійної та функціональної структур; в її основу покладено принцип розподілення повноважень і відповідальності за функціями та прийнятті рішень по вертикалі; дозволяє організувати управління за лінійною схемою, а функціональні підрозділи допомагають лінійним керівникам у вирішенні відповідних управлінських функцій

Президент Заступник директора з виробництва Начальник відділу праці та заробітної плати Начальник планового відділу Начальник цеху N1 Начальник цеху N2 Начальник цеху N3 Рис.7. ПРИНЦИПОВА СХЕМА ЛІНІЙНО- ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ОСУ

ДИВІЗІОНАЛЬНА ОСУ групування видів діяльності тут здійснюється за принципом розподілу праці за цілями; навколо певного виробництва формується організаційний підрозділ з автономією у здійсненні своєї повсякденної операційної діяльності

ПРЕЗИДЕНТ Фінансова служба Юридична службаКадрова служба Управляючий заводом 1 Управляючий заводом 2 Управляючий заводом 3 Власна структура управління Рис.8. ПРИНЦИПОВА СХЕМА ДИВІЗІОНАЛЬНОЇ ОСУ

МАТРИЧНА ОСУ має високий ступінь адаптованості до зовнішнього середовища крім звичайних функціональних підрозділів, що функціонують постійно, формуються так звані проектні групи як тимчасові колективи, що відповідають за реалізацію стратегічних планів; працівники проектних груп залишаються членами своїх функціональних підрозділів і повертаються в підпорядкування своїх функціональних керівників після розформування своєї проектної групи

Президент Конструктор- ське бюро Технологіч- ний відділ Служба маркетингу Фінансова служба Керівник проекту 1 Керівник проекту 2 Керівник проекту 3 КонструкторТехнологГрупа постачання Бухгалтер Конструктор Технолог Група постачання Бухгалтер Рис.9. ПРИНЦИПОВА СХЕМА МАТРИЧНОЇ ОСУ