Якщо не міряти результати, то не можна відрізнити успіху від поразки Девід Осборн ВІДДІЛ ОСВІТИ ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКОЇ РАЙОННОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ СИСТЕМА ОСВІТНЬОГО МОНІТОРИНГУ РАЙОНУ Підготувала: методист РМК О.В. Ленченко

РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОВЕДЕННЯ МОНІТОРИНГОВИХ ПРОЦЕДУР Нормативно-правовий ресурс Кадровий ресурс Ресурс часу Інформаційний ресурс Технологічний ресурс

ПРИНЦИПИ ПРОВЕДЕННЯ МОНІТОРИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Принцип системності та послідовності Принцип інтеграції Принцип ефективності та цілісності управління Принцип інформативності Принцип хронологічної відповідності та циклічності Принцип доступності Принцип партнерства

МЕТА моніторингових досліджень Визначення відповідності змісту освіти вимогам Державного стандарту освітніх галузей. Діагностика динаміки результативності навчання учнів та рівня їхньої успішності (ЗНО-соцалізація). Планування внутрішньошкільного контролю та прогнозування розвитку освітніх систем щодо адекватного прийняття управлінських рішень. Визначення ефективності використання ресурсів. Удосконалення педагогічних технологій через організацію роботи шкільних методичних обєднань та психологічних служб. Впровадження освітніх інновацій, сучасних інформаційних технологій щодо форм організації НВП. Виявлення та підтримка творчих педагогів.

СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ Рівень РВО 1. Розробка та реалізація власної стратегії 4. Впровадження сучасних інформаційних технологій Рівень ЗНЗ 2. Організація роботи у відповідності до засад сучасного освітнього менеджменту 3. Оптимізація інформаційного управлінського поля 5. Виявлення сильних та слабких сторін, можливостей та загроз, позитивних та негативних тенденцій ЗАСОБИ досягнення мети освітнього моніторингу

6 МОНІТОРИНГ-ВЗАЄМОДІЯ Організаційно-діагностична діяльність Контрольно-координаційна діяльність Організаційні умови Інформаційні умови Мотиваційні та кадрові умови Делегування певних повноважень Прогнозування результатів Встановлення причинно-наслідкових зв'язків Визначення «+» та «-» тенденцій Збір та систематизація інформації Пошук резервів розвитку та шляхів корекції Визначення пріоритетних шляхів розвитку СФЕРА КОМУНІКАЦІЇ ТА ВЗАЄМОДІЇ СФЕРА ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ К о м у н і к а т и в н а п о л і т и к а в с и с т е м і р е а л і з а ц і ї моніторинг-взаємодії

Взаємообмін аналітичною інформацією ШМО-вчитель 1.Надають первинну інформацію; 2. при виникненні різних тенденцій дають пояснення; 3. отримають зворотну інформацію від адміністрації Адміністрація ЗНЗ 1.визначаються пріоритети діяльності для спрямування напрямів корекційної роботи РМК 1. закріплення П- тенденцій; 2. визначення та усунення причин дисбалансу та неефективного освітнього менеджменту

Технологія збору інформації Технологія обробки інформації Технологія передачі і збереження інформації Технологія використання інформації Рівень адміністрації ЗНЗ Рівень РМК, ЗНЗ Рівень РВО, РМК, РМО, ЗНЗ ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОЛЕ впровадження освітнього моніторингу 8

МОНІТОРИНГ ДІАГНОСТИКА ВЧИТЕЛЬ УЧЕНЬ, БАТЬКИ КОРЕКЦІЯ Органи управління освітою 9 Аналітична робота на рівні РВО-адміністрація ЗНЗ-вчитель КОНТРОЛЬ АНАЛІЗ, ВИСНОВКИ Адміністрація ЗНЗ

ОРГАНІЗАЦІЯ КОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ

Алгоритм формування змісту корекційної роботи І етап: формування електронної бази даних ІІ етап: аналіз отриманої моніторингової інформації Співвідношення отриманих результатів з попередніми Визначення динаміки змін КВ-показників з урахуванням специфіки навчальних предметів Аналіз КВ-показників в різних аспектах: за навчальними та профільними предметами, за паралелями. ІІІ етап: формування змісту корекційної діяльності Формування зведених таблиць з визначенням + та - Тенденцій Співвідношення зовнішнього моніторингу (район, місто) і самомоніторингу (ЗНЗ) Проектування змісту корекційної роботи ІV етап: прийняття управлінських рішень Формування адресних рекомендацій щодо удосконалення освітньої системи

С-Контроль навчальних досягнень учнів 8 класів у н.р.

ГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ результатів С-Контролю навчальних досягнень учнів 8, 10 класів

«-» ТенденціїПричиниКорекційні дії кваліметричні показники навчальних досягнень учнів 8-х класів демонструють досить різке зниження показників рівня навченості у порівнянні з підсумком на кінець 7 класу (собливо з укр. літ-ри, історії України та географії) 1. Мала увага щодо навчальних можливостей учнів з середнім рівнем навчальних досягнень з боку вчителя та психологічних служб. 2. Психологічні особливості розвитку дитини-підлітка. 3. Невідповідність фактичного оцінювання навчальних досягнень учнів існуючим нормативним критеріям. Формування відповідних управлінських рішень та особлива увага вчителів на уроках щодо організації роботи з учнями з середнім рівнем навчання. Робота психологічної служби щодо підвищення мотивації до навчання учнів з середнім рівнем навченості. Контроль за відповідністю оцінювання нормативним критеріям; результати освітнього моніторингу навчальних досягнень учнів 8-х класів демонструють( при загальній незначній прогнозованій динаміці зниження кваліметричних показників навченості) проблему остаточних знань учнів після канікулярного періоду, досить високі показники кількості учнів з низьким та репродуктивним рівнем знань 1. Високий ступінь складності навчального матеріалу з точних дисциплін. 2. Вікові особливості учнів. Спрямування психологічного супроводу навчально - виховного процесу в основній школі на зниження впливу вікових криз на формування освітньої діяльності учня. Придання пильної уваги питанню об'єктивності оцінювання навчальних досягнень учнів. наявність диспропорцій між високим, достатнім, середнім та низьким рівнями навченості учнів з алгебри, геометрії, історії України у учнів 10-х класів (особливо з геометрії та історії України) 1. Високий ступінь складності навчального матеріалу з точних дисциплін. 2. Мала увага щодо навчальних можливостей учнів з низьким та середнім рівнем навчальних досягнень з боку вчителя та психологічних служб. Удосконалення роботи щодо діагностики та виявлення груп учнів з певними зонами найближчого розвитку. Організація адекватного психологічного супроводу щодо корекційної роботи з учнями з низьким рівнем навчальних досягнень. Контроль за відповідністю оцінювання нормативним критеріям Основні - тенденції та шляхи корекції

Таким чином, пріоритетними напрямками діяльності щодо організації моніторингових досліджень навчальних досягнень учнів у н.р. є наступні: Подальше надання професійних консалтингових послуг на всіх рівнях управління освітнім процесом щодо методичного супроводу освітнього моніторингу в навчальному закладі. Оптимізація інформаційних потоків та впровадження системного підходу в освітньому моніторингу з метою якісної реалізації всіх управлінських функцій та своєчасної корекції цілепокладання. Удосконалення методичної діяльності щодо оптимізації фактичного та прогнозованого рівнів навчальних досягнень учнів та обєктивного оцінювання знань. Акцентувати управлінську увагу на передпрофільну підготовку учнів, методичний та управлінський супровід впровадження 12-річної освіти, контроль інтелектуального та психічного перевантаження учнів 8- х класів. Акцентувати увагу адміністрації навчальних закладів на співпрацю з фахівцями психологічної служби району з метою підвищення ефективності освітньої діяльності учнів та розкриття потенціалу кожної дитини. Пріоритетні напрямки діяльності

Р-Контроль навчальних досягнень учнів 8 - х класів н.р. предмети базового компонента С-КонтрольР-Контроль НСДВ Якість знань Се редній бал КВ-показник НСДВ Якість знань Середній бал КВ-показник Різниця українська мова %6,460, %6,730,61 0,024 українська література %6,520, %6,930,63 0,038 алгебра %6,070, %6,260,57 0,017 геометрія %6,100, %6,350,58 0,022 історія України %6,120, %6,720,61 0,055 географія %6,070, %6,740,61 0,061 біологія %6,230, %6,890,63 0,059 фізика %6,380, %6,520,59 0,013 хімія %6,430, %6,410,58 -0,001

«+» ТенденціяПідтримка Рівень РМОПсихологічна службаАдміністрація ЗНЗ 1. Стабільна ситуація із коливанням кваліметричних показників з усіх дисциплін, які розглядалися в межах проведення моніторингових досліджень (від-0,001 до 0,061) 2. Підтвердження прогнозованого рівню знань учнів в процесі моніторингових досліджень; 3. Спрямування психологічного супроводу навчально - виховного процесу в основній школі на зниження впливу вікових криз на формування освітньої діяльності учня. 4. Залучення шкільних методичних об'єднань до інтерпретації результатів ОМ та участі в корекційних заходах (після проведення стартового контролю); 5. Об'єктивні пропорції між високим, достатнім, середнім та низьким рівнями навченості учнів з математики; 6. Використання індивідуального підходу до учнів в процесі корекційної роботи за підсумками С-контролю; 7. Покращення успішності учнів з профільних предметів (особливо суспільно-гуманітарний напрямок ). Розгляд на засіданнях предметних МО результатів рубіжного етапу ОМ з відповідним розглядом виявлених тенденцій, які враховувати при плануванні подальшої роботи РМО та ШМО 1. Надати адміністрації та практичним психологам освітніх закладів району рекомендацій (за необхідностю) щодо організації роботи психологічної служби у форматі «Психолог- вчитель-учень-батьки». 2. Робота психологічної служби щодо підвищення мотивації до навчання учнів з низьким та середнім рівнем навченості. 3. Удосконалення роботи щодо діагностики та виявлення груп учнів з певними зонами найближчого розвитку. 1. Прийняття відповідних управлінських рішень щодо уникнення ситуації перенавантаження учнів в період проведення моніторингових процедур та корекційної роботи; 2. Продовження тісної співпраці з керівниками ШМО, вчителями- предметниками з питань розгляду диспропорцій коливань Кв-показників; 3. Надання пильної уваги питанню об'єктивності оцінювання навчальних досягнень учнів 12-річної школи; 4. Контроль за відповідністю цінювання нормативним критеріям. Визначення та підтримка позитивних тенденцій на паралелі 8-х класів

Стабільність показників рівня навченості учнів; Стабільність організаційних умов при проведенні моніторингу; Поступове зростання кваліметричних показників; Позитивна динаміка змін кваліметричних показників; Коливання кваліметричних показників в межах допустимих значень як показник обєктивності оцінювання; Обєктивні пропорції між високим, достатнім, середнім та низьким рівнями навченості учнів; Підтвердження прогнозованого рівню знань учнів в процесі моніторингових досліджень; Наступність у викладанні навчальних предметів через стабільні показники навчальних паралелей; Залучення методичних обєднань до роботи з інтерпретацією результатів моніторингових досліджень; Прозорість та доступність аналітичної інформації з результатами моніторингу всім учасникам навчально-виховного процесу; Використання рекомендацій НМЦ та РМК з урахуванням системи роботи гімназії; Використання результатів освітнього моніторингу для планування методичної діяльності закладу; Залучення психологічних служб до інтерпретації результатів освітнього моніторингу та участі в корекційних заходах; Використання індивідуального підходу до учнів в процесі корекційної роботи. ВИЗНАЧЕННЯ ПОЗИТИВНИХ ТЕНДЕНЦІЙ

Різке підвищення (або навпаки різкий спад) кваліметричних показників; Диспропорції між високим, достатнім, середнім та низьким рівнями навченості учнів; Диспропорції у формування рівню навченості учнів з профільних предметів; Нестійка картина динаміки змін рівню навченості учнів з окремого предмету в порівнянні з різними навчальними паралелями; Невідповідність фактичного та прогнозованого рівню знань учнів з окремих предметів; Повторювання з року в рік одноманітних помилок; Наявність специфічних помилок в роботах учнів, що потребують уваги психолога (як то звязані з розладами уваги, зниженням навчальної мотивації, тощо); Постійне (хоча й в межах норми) поступове зниження кваліметричних показників; Найнижчі кваліметричні показники повторюються з року в рік з одних і тих самих навчальних предметів; Відсутність системи збору та узагальнення моніторингової інформації; Надмірне перенавантаження при обробці результатів моніторингових досліджень як показник неефективності системи моніторингових досліджень в закладі; Відсутність прозорості в процесі проведення моніторингових досліджень, недоступність аналітичних документів з інтерпретацією результатів; Слабке використання результатів освітнього моніторингу при планування методичної роботи закладу; Проведення моніторингових досліджень окремо від загальної системи навчально-виховної діяльності закладу. ВИЗНАЧЕННЯ НЕГАТИВНИХ ТЕНДЕНЦІЙ

Навчальні предмети Початкова школаОсновна школаСтарша школа Місто (С-Контроль ) РМК (Р-Контроль ) ЗНЗМісто (С- Контроль) РМК (Р- Контроль) ЗНЗМістоРМКЗНЗ Укр. мова0,650,700,560,610,570,63 Укр. літ.0,590,630,590,64 Математика0,630,69 Алгебра0,490,570,52 0,56 Геометрія0,510,580,50 0,57 Природознавств о 0,700,73 Географія0,570,610,600,67 Біологія0,560,630,60 Історія України0,550,610,550,63 Фізика0,500,590,510,60 Хімія0,530,580,510,59 Матриця формування змісту корекційної роботи

ФУНКЦІЇ УПРАВЛІННЯ щодо організації корекційної діяльності Цілепокладання Організація Прогнозування і планування Інформаційне забезпечення Облік і контроль Аналітична діяльність Прийняття рішення Координація і регулювання К О Р Е К Ц І Я

В И С Н О В К И Моніторинг якості освіти повязаний із такими категоріями та видами діяльності: обєкт і предмет дослідження; постановка завдання; формування гіпотези; збір інформації, планування, організація, систематизація; узагальнення та обробка даних; формування наукових прогнозів і відповідних пояснень з виходом на корекційну роботу; розробка та добір відповідного діагностичного інструментарію. Якість освіти ми розглядаємо як відповідність певній нормі, стандарту. Але разом з тим, поняття норми не є абсолютним, незмінним, фіксованим. Ці норми зазнають постійних змін, набувають нових меж, якостей тощо. Отже, категорія якість освіти переглядається, змінюється залежно від умов, вимог суспільства та часу.

Для організації якісного освітнього моніторингу треба: 1. Впровадження системного та процесного підходів в управлінську діяльність. 2. Чітке дотримання нормативно-правової бази з питань проведення ОМ (освітнього моніторингу). 3. Чітку координацію діяльності у відповідності до основних функцій управління та видів діяльності сучасного освітнього менеджменту.