Психологічні особливості адаптації першокласників до навчання у школі 1

План доповіді Готовність дитини до школи: складові успішного навчання Перші труднощі: проблема адаптації першокласників Як допомогти дитині адаптуватися до школи? А.Ю.Крикун

Готовність дитини до шкільного життя передбачає її всебічний розвиток. Показники готовності – це комплекс властивостей і характеристик, які описують найбільш значні досягнення в розвитку малюка.

Готовність дитини до школи: складові успішного навчання Мотиваційна готовність Розумова готовність Особистісна готовність Вольова готовність(вміння підпорядковувати власні дії виконанню навчального завдання) Готовність до спілкування з однокласниками і вчителями

Розвиток особистості дитини тісно повязаний із загальним психологічним розвитком, який супроводжується кризами. Найголовніше в критичному віці – це виникнення психологічних новоутворень ( Л.С.Виготський) Криза семи років Новоутворення в стосунках дитини з дорослими Ставлення до самого себе Стосунки з ровесниками

Перехід від ігрової діяльності до навчальної: Ігрова діяльність: провідна діяльність - гра мимовільність дій усвідомлення свогоя спілкування з метою обміну ролями в процесі ігор мислення образне (конкретне, ситуативне) Навчальна діяльність: провідна діяльність- навчальна довільність поява нової, об'єктивнішої самооцінки спілкування з метою розв'язання навчального завдання мислення наочно-образне, словесно-логічне

недорозвинений активний і пасивний словники, діалогічне мовлення дитина будує логічні міркування,встановлює причинно-наслідкові зв'язки зв'язне монологічне мовлення. Вміння зв'язно, послідовно і зрозуміло для інших описувати предмет, передавати хід своїх думок, пояснювати, логічно розмірковувати на задану тему

Стилі навчання дітей Шість основних шляхів до мозку: Бачимо Чуємо Пробуємо на смак Торкаємося Нюхаємо Робимо

Стилі мислення: Ліва півкуля: Схильні до аналітики Надають перевагу логічному Використовують абстрактні символи, слова, числа Повільніше опрацьовують інформацію Роблять конкретні твердження Права півкуля: Інтуїтивні Надають перевагу тому, що їм подобається Використовують метафори, образи Швидше опрацьовують інформацію Швидко приймають рішення

Повідомлення шкільної медсестри про проблеми здоров'я дитини. Зміна режиму дня дитини в порівнянні з дитячим садком. Заміна ігор навчальною діяльністю дитини. Спостереження батьків за правильною позою під час домашніх завдань (попередження короткозорості, викривлення хребта). Організація правильного харчування дитини. Турбота батьків про загартування дитини, створення вдома спортивного куточка. Виховання самостійності й відповідальності дитини як головних умов збереження нею власного здоров'я.

Психологічні умови адаптації дитини до школи Створення сприятливої психологічної атмосфери для дитини з боку всіх членів родини. Формування інтересу до школи, прожитого шкільного дня. Обов'язкове знайомство з учнями інших класів і можливість їх спілкування після школи. Неприпустимість фізичних заходів впливу, залякування, критики на адресу дитини, особливо у присутності інших людей (бабусь, дідусів, однолітків тощо). Урахування темпераменту дитини в період адаптації до шкільного навчання. Надання дитині самостійності в навчальній роботі. Заохочення дитини. Моральне стимулювання досягнень дитини. Розвиток самоконтролю та самооцінки, самодостатності дитини. Елементи системи взаємин з дитиною в родині.

Спрямованість особистості:

Перші труднощі: проблема адаптації першокласників Початок навчання дитини в 1-му класі - складний і відповідальний етап у її житті. Відбувається дуже багато змін. Це не тільки нові умови життя та діяльності - це й нові контакти, нові стосунки, нові обов'язки. Змінюється соціальна позиція: був просто дитиною, тепер став школярем. Змінюється соціальний інститут навчання і виховання: не садочок чи бабуся, а школа, де навчальна діяльність стає провідною, обов'язковою, соціально значущою та оцінюваною, такою, що розширює права і обов'язки дитини, її взаємостосунки з навколишнім середовищем. Змінюється життя дитини: усе підпорядковується навчанню, школі, шкільним справам.

У дослідженні Г.Чуткіної виділено 3 рівні адаптації дітей до школи. (Опис рівнів адаптації наведено з кн. О.Проскури «Психологічна підготовка вчителя до роботи з першокласниками».) Звернімо увагу на їх зміст і основні показники. Рівні адаптації Високий рівень адаптації Середній рівень адаптації Низький рівень адаптації

першокласник позитивно ставиться до школи; правила і вимоги сприймає адекватно; навчальний матеріал засвоює легко; глибоко і повно оволодіває програмовим матеріалом, розв'язує ускладнені задачі, чемний, уважно вислуховує вказівки, пояснення вчителя; доручення виконує охоче й сумлінно, без зовнішнього контролю; виявляє високу зацікавленість до самостійної навчальної роботи, готується до всіх уроків; має у класі позитивний статус.

першокласник позитивно ставиться до школи; відвідування уроків не викликає в нього негативних переживань, розуміє навчальний матеріал, коли вчитель пояснює його досить детально і наочно; засвоює основний зміст програми з усіх предметів, самостійно розв'язує типові задачі; зосереджений і уважний під час виконання завдань, доручень, вказівок учителя, разом з тим, потребує контролю з боку дорослого; зосередженим буває тільки тоді, коли робить щось цікаве для себе; майже завжди готується до уроків і виконує домашні завдання; доручення виконує сумлінно; дружить з багатьма однокласниками.

першокласник негативно або байдуже ставиться до школи; часто скаржиться на здоров'я, погане самопочуття, в нього переважає пригнічений настрій; спостерігаються порушення дисципліни; матеріал, який пояснює вчитель, засвоює фрагментарно; самостійна робота з підручником викликає труднощі, під час виконання самостійних завдань, не виявляє до них інтересу; до уроків готується нерегулярно, потребує постійного контролю, систематичних нагадувань і спонукань як з боку вчителя, так і з боку батьків; може зберігатися працездатність і увагу за наявності тривалих пауз для відпочинку; для розуміння нового матеріалу і розв'язування задач за зразком потребує значної допомоги вчителя і батьків; доручення виконує під контролем і без особливого бажання; пасивний, близьких друзів не має, знає імена й прізвища лише частини однокласників.

п/пСприятливі чинники соціального мікросередовища дитини К-сть дітей % 1Адекватне усвідомлення свого статусу в групі ровесників 97,8 2Правильні методи виховання в родині 95,3 3Відсутність(загалом) конфліктної ситуації в сімї 94,4 4Відсутність конфліктів через алкоголізм 91,1 5Високий рівень освіти батьків87,9 6Функціональна готовність до навчання в школі, шкільна зрілість 86,9 7Високий статус дитини в групі до вступу в 1 клас 85,5 8Високий рівень освіти матері83,2 9Повна сімя77,6 10Задоволення від спілкування з дорослими 74,3 11Позитивний стиль ставлення до дітей з боку вихователя і вчителя під час підготовчого періоду 62,7 12Позитивний стиль ставлення до дітей учителя першого класу 59,8

Від того, як проходитиме адаптація, залежить не лише успішність навчання, але й стан здоровя дитини. І це не голослівне твердження: за даними відділення проблем здоровя дитини АМН України понад 30% першокласників упродовж навчального року мають зриви адаптації у вигляді нейровегетативних, психоневрологічних порушень, частих респіраторних захворювань та загострень хронічних хвороб.

Рекомендації психолога для батьків та вчителів першокласників Підтримайте в дитині її прагнення стати школярем. Ваша щира зацікавленість у її шкільних справах і турботах, серйозне ставлення до її перших досягнень і можливих труднощів допоможуть підтвердити значущість її нового становища. Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з якими вона зустрінеться в школі. Поясніть їх необхідність.

Ваша дитина прийшла в школу, щоб вчитися, у неї може щось не відразу виходити, це природно. Дитина має право на помилку. Складіть разом із дитиною розпорядок дня, стежте за його дотриманням. Не пропускайте труднощі, можливі в неї на початковому етапі оволодіння навчальними навичками. Якщо в першокласника є, наприклад, логопедичні проблеми, намагайтеся впоратися з ними на першому році навчання.

Підтримаєте дитину в її бажанні добитися успіху. В кожній роботі обов'язково знайдіть, за що можна її похвалити. Пам'ятайте, що похвала і емоційна підтримка («Молодець!», «Ти так добре впорався!») здатні помітно підвищити інтелектуальні досягнення дитини. Якщо вас щось непокоїть у поведінці дитини, її навчальних справах, не соромтеся звертатися по пораду і консультацію до вчителя або шкільного психолога. Зі вступом до школи в житті вашої дитини з'явиться людина більш авторитетна, ніж ви. Це – вчитель. Поважайте думку дитини про свого педагога.

як допомоти дитині? позитив ний настрій Чіткий розпоря док дня Фізична культур а Слідкув ати за зором боротьб а з негатив ною енергіє ю система заохоче ння і похвали Аргумен товане покаран ня

Дитина швидко адаптується, якщо:

Коментарі та запитання 25