Презентацію підготувала: Андрієнко А.В., керівник РМЦ пр.психологів та соц.педагогів Шевченківського району
Згідно з Планом заходів щодо розвитку психологічної служби на період до 2017 року Міністерством освіти і науки України визначено нововведення, що мають бути запроваджені у діяльність практичних психологів та соціальних педагогів, а саме складові документації, що є спільними для усіх сфер психологічної допомоги та соціально-педагогічного патронажу дитини: циклограми діяльності, діагностичні мінімуми, протоколи діяльності.
З метою укладання певної циклограми діяльності рекомендується додержуватися наступної послідовності дій: діагностико- аналітична діяльність, прогнозування, конструювання, психопросвіта учнівської молоді та науково-методична робота з педагогічним колективом, консультування, психопрофілактика та корекційно- розвивальна робота.
Циклограма діяльності представляє собою тижневий режим праці практичного психолога та соціального педагога з визначенням видів діяльності: на 40 годин (1 ставка), 30 годин (0,75 ставки), 20 годин (0,5 ставки), 10 годин (0,25 ставки). При цьому 50% часу відводиться на безпосередню практичну роботу з учасниками навчально-виховного процесу (індивідуальна і групова психодіагностика, консультування учнів, учителів, батьків, корекційно-розвивальна робота тощо) та 50% часу на організаційно-методичну роботи, до якої входить: аналіз та планування діяльності, аналіз наукової та практичної літератури для підбору інструментарію, підготовка до проведення соціально-психологічних заходів (занять, тренінгів, ділових ігор), обробка результатів досліджень, оформлення висновків, розробка корекційно-розвивальних програм, участь в навчально-методичних семінарах та нарадах (2 години на тиждень), робота в бібліотеці та самопідготовка (2 години на тиждень), консультації в навчально-методичних та наукових центрах (закладах) (5 годин один захід) т. інше.
Малий цикл діяльності психолога виглядає таким чином: психологічний практикум для педагогів - анкетування учнів - організація спільної діяльності практичного психолога і педагогів, які працюють у даному класі - групова і індивідуальна робота психолога з учнями - виступ на батьківських зборах за підсумками анкетування або тестування - консультування педагогів і батьків. Великий цикл діяльності психолога виглядає так: психологічний практикум для педагогів - організація спільної діяльності педагогічного колективу та практичного психолога і соціального педагога щодо розвязання певної проблеми - психолого-педагогічний семінар - реалізація рішень психолого-педагогічного семінару. М.Р. Бітянова пропонує проводити п'ять робочих циклів за рік, у 1,3,5,8-х та 10-х класах.
Дні тижняПрактичний часМетодичний час Загальний час на тиждень Понеділок5 годин3 години8 годин Вівторок5 годин3 години8 годин Середа5 годин3 години8 годин Четвер8 годин Пятниця5 годин3 години8 годин Всього20 годин 40 годин
напрямокСуб'єктиВидТижні місяцяВ місяць За рікРазом ІІІІІІIY ДіагностикаДітиСпостереження Опитування Поглиблена КонсультуванняПедагогиІндивідуальне ДітиІндивідуальне БатькиІндивідуальне Корекційно- розвивальна ДітиІндивідуальна Групова ПросвітницькаПедагогиГрупова ДітиГрупова БатькиГрупова Разом
Вид діяльностіТижні місяцяВ місяцьЗа рік ІІІІІІIY 1 Участь в навчально-методичних семінарах та нарадах поза межами НЗ Робота в бібліотеці, самопідготовка Консультації в методичних та наукових центрах Участь у семінарах, нарадах, засіданнях різного рівня в НЗ Підготовка статей у «Куточок психолога», матеріалів стендів для батьків Щоденне заповнення документації (1/2 часу на день) 2,5 ч Планування (1/2 часу на день)2,5 ч Обробка результатів досліджень, написання звітів, психологічних висновків, підготовка до виступів Разом
Дні тижня ЧасПонеділокВівторокСередаЧетверП'ятниця Оформлення документації, планування Оформлення документації, орг.-метод. робота Діагностика Методичний день (робота в бібліотеці, участь у семінарах, нарадах, консультування в центрах) Оформлення документації, звітність Спостереження та діагностика Діагностико-корекційна робота з дітьми Індивідуальні корекційні заняття з дітьми Діагностико- корекційна робота з дітьми Обідня перерва Консультаційна робота з вихователями Методична робота з педагогічним колективом Консультаційна робота з вихователями Корекційно- розвивальна робота з дітьми Корекційно-розвиваюча робота з дітьми Профілактична робота Профілактична робота, робота з батьками Оформлення документації, орг.- метод. робота Батьківська просвіта
Дні тижняВиди роботиЗміст роботи Понеділок Організаційна робота (координація діяльності й взаємодії всіх суб'єктів соціального виховання) Аналіз облікової інформації щодо соціально-педагогічного патронажу дітей та підлітків; організація інформаційних заходів, визначення частоти і місць їх проведення, складання планів, звітів; підготовка до виступів на засіданнях педради, методичних обєднаннях класних керівників, психолого-педагогічних семінарах та практикумах; розробка програм та проектів роботи з дітьми та підлітками групи ризику; розробка профілактичних програм з попередження девіантної поведінки дітей та підлітків; організація соціально корисної діяльності дітей і підлітків; розробка просвітницьких програм для батьків; консультації в наукових центрах, участь у нарадах, семінарах для соціальних педагогів Зустрічі з дітьми, що потрапили до Соціального паспорту школи Індивідуальні консультації, робота з документами. Захисна діяльність (зв'язки з громадськістю) Організація взаємодії педколективу, батьків, громадських обєднань та організацій, служб у справах неповнолітніх, служб соціального захисту, профспілок, правоохоронних органів, методичних установ щодо виховання, оздоровлення, соціального патронажу, профілактичної роботи і соціальної реабілітації дітей та підлітків; забезпечення захисту прав дітей в суспільстві, контроль за виконанням рішень
Дні тижняВиди роботиЗміст роботи Вівторок Групова діагностика Вивчення особливостей діяльності і розвитку мікроколективу (класу чи референтної групи), шкільного колективу в цілому, неформальних молодіжних об'єднань; дослідження спрямованості впливу мікросередовища, особливостей сімї та сімейного виховання, позитивного виховного потенціалу в мікрорайоні та джерел негативного впливу на дітей і підлітків. Соціально-перетворювальна робота (соціально-педагогічний патронаж соціально- незахищених категорій дітей) Соціальні послуги, спрямовані на задоволення соціальних потреб учнівської молоді; здійснення соціально-педагогічного супроводу навчально-виховного процесу, соціально-педагогічний патронаж соціально-незахищених категорій дітей; сприяння соціальному і професійному визначенню особистості, професійному самовизначенню та соціальній адаптації молоді. Прогностична діяльність (корекція відхилень у поведінці школярів) Робота з девіантними дітьми та підлітками. Ігри, тренінги, метою яких є розвиток однієї чи декількох соціальних навичок; моделей поведінки. Супровід дітей у НВП, корекція відхилень у поведінці школярів за участю працівника у справах дітей.
Дні тижняВиди роботиЗміст роботи Середа Профілактична робота (попередження негативних явищ в учнівському середовищі) Профілактика правопорушень неповнолітніх, попередження девіантної поведінки, профілактика життєвих ризиків, проведення соціологічних досліджень, попередження виникнення проблем в соціальному становленні школярів. Соціально-педагоічна індивідуальна діагностика Визначення рівня соціального благополуччя дитини: вивчення та оцінка особливостей діяльності і розвитку учнів (вихованців). Четвер Методичний день (1-й,2-й, 3-й четвер)Робота в бібліотеці. Самоосвіта. Діяльність з охорони прав дитиниІндивідуальні консультації зі спеціалістами з охорони прав, правоохоронними органами. Робота з документами. Консультування родин. Проведення методичних нарад за результатами поточної роботи, участь у педрадах, педконсиліумах.
Дні тижняВиди роботиЗміст роботи Пятниця Соціально-педалогічне консультування (у сфері соціального захисту, захисту прав в сімї, професійного самовизначення та соціальної адаптації в суспільстві) Консультування дітей груп соціального ризику, психологічна просвіта батьків (здійснення соціально-педагогічного патронажу сімї, виступи на батьківських зборах, участь у роботі батьківського клубу/лекторію); соціально-педагогічна допомога дитячим, молодіжним об'єднанням, дітям, підліткам, які потребують піклування чи знаходяться у складних життєвих обставинах. Захисна діяльність (звязки з громадськістю) Організація взаємодії педколективу, батьків, громадських обєднань та організацій, служб у справах неповнолітніх, служб соціального захисту, профспілок, правоохоронних органів, методичних установ щодо виховання, оздоровлення, соціального патронажу, профілактичної роботи і соціальної реабілітації дітей та підлітків; забезпечення захисту прав дітей в суспільстві, контроль за виконанням рішень.
Діагностичні мінімуми укладаються у кількості 3-ох методик, опитувальників, тощо, поглиблений діагностичний мінімум – з 5-ти. Поєднання психодіагностичного мінімуму, що проводить практичний психолог, з структурованим спостереженням за дитиною, до якого залучаються вчителі (класні керівники), забезпечує не тільки кваліфікований супровід, а також підвищує психологічну компетентність вчителя. Укладання програми дослідження та протоколів є обовязковим продуктом діяльності й одночасно формою звіту про виконану роботу практичним психологом та соціальним педагогом.
Протокол корекційних занять, профілактичних бесід, консультацій є формою фіксації особливостей процесу взаємодії психолога з дитиною, іншими субєктами освітнього процесу, включаючи рекомендації зацікавленим особам. Протоколи оформлюються у вигляді таблиць у вільній формі. Вимоги торкаються лише визначення причин дослідження, переліку методик (тільки назви чи короткого опису у разі менш відомого інструментарію), результатів дослідження у певній послідовності: симптоми, прояви, цифрові результати методів, опис поведінки під час дослідження (поведінкові реакції, вербальний супровід діяльності, динаміка емоційних станів тощо), інтерпретація обох видів наведених даних, співставлення їх з даними анамнезу. На підставі протоколів доцільно укладати резюме або психологічні висновки (головні симптоми, гіпотетична етіологія), адресні рекомендації та прогноз щодо подальшого психологічного втручання.
Внутрішні фактори розвитку: протікання вагітності, пологів, ранній розвиток; розвиток стану здоровя та перенесені захворювання; консультації з лікарями про можливий розвиток соматичних факторів; біохімічні та інші клінічні аналізи. Зовнішні впливи та обставини життя: сімейне оточення, коло спілкування та вплив відвідування навчального закладу; спілкування дитини з середовищем, дозвілля, виховні позиції, родинні обставини, позиція дитини в колективі; інформація від педагогів, людей, що знають дитину, її продукти діяльності; дослідження середовища та житлово-побутових умов. Регулювання протікання реакцій: віковий розвиток; фізична зовнішність, темперамент, емоційна поведінка, прояви свідомості та орієнтування, функціональна асиметрія; вивчення та формальний аналіз почерку, малюнкових тестів; антропометричні дослідження фізичного стану, функціональних здібностей, аналіз мовних здібностей. Способи поведінки, мотивація та адаптація: вплив на поведінку, аналіз мотивів, розвиток поведінки у ранньому віці; характерні дії та проступки в окремих ситуаціях, як проявляються мотиви в іграх та діяльності, адаптаційні можливості; дослідження бажань, інтересів, симпатій, антипатій, механізмів адаптації, мети, тощо; подальші проективні і обєктивні тести мотивів і адаптаційних механізмів. Результативність та результативна регуляція: розвиток успішності та досягнення у різні роки, систематичні пропуски уроків як фактор ризику; як проявляються знання та вміння в школі та поза її межами, в чому прогалини, яким чином та на якому рівні відбуваються прояви неуспішності; аналіз змісту письмових та малюнкових робіт, оцінка рівня успішності в підсумкових видах діяльності; тести рівня інтелектуальних та спеціальних здібностей, пізнавальних і комунікативних функцій. Таким чином, циклограми діяльності, до складу яких входять протоколи діяльності з певних напрямків роботи, та програми діагностичних мінімумів є системою взаємозалежних видів робіт та складають робочий портфель спеціаліста психологічної служби, що визначає всю сукупність технологій, методів і методик та дозволяють вирішувати професійні завдання.
Провідним завданням спеціалістів психологічної служби є формування психологічної культури учасників навчально-виховного процесу. Так, з 2012 року проводиться обласний моніторинг рівня психологічної культури випускників навчальних закладів Запорізької області. З метою даного дослідження використовується методика «Психологічна культура особистості» (О.В. Моткова). За останніми даними в дослідженні приймало участь 6663 учня 11-х класів області. За усіма видами культурно-психологічних прагнень низький рівень психологічної культури у випускників коливається від 10% до 15%, середній та високий рівень становить більшість – від 30% до 40%. Щодо загального рівня гармонійності психологічної культури, то високий рівень мають 37,6% учнів, псевдо-високий - 13,4%, середній – 39,2%, низький – 9,8% випускників. Отримані дані свідчать про те, що є необхідність формування та підвищення рівня психологічної культури учнів навчальних закладів області з метою їх всебічного та гармонійного розвитку.
З метою підвищення психологічної культури суб'єктів освітнього процесу в навчальних закладах та у сім`ї активно використовується сучасний арсенал просвітницьких засобів. Ефективними та доцільними традиційно вважаються способи і канали передачі інформації такі-як: бесіди, лекції, розміщення інформації на стендах. Проте, сьогодні найбільший інтерес у підлітків і молоді викликають такі форми, як отримання інформації через Інтернет, освіта із застосуванням інтерактивних форм, різні акції, навчання за принципом «рівний-рівному».
Сучасні навчальні заклади мають Інтернет-сайти, які стали ефективним засобом зв'язку з учнями та їх батьками. Важливим інструментом організації такого зв'язку є представлення діяльності практичного педагога та соціального педагога, оголошення, реклама акцій, заходів, засідань клубу тощо. Доцільно створювати постійні рубрики за віковими інтересами: учні початкової школи, 5-6 класи, 7-8 класи, 9 клас, класи, або рубрики за змістом: цікава психологія, вправи на розвиток психічних процесі, корисні поради, профорієнтація, психологічна безпека тощо. На сайтах загальноосвітніх навчальних закладів, що реалізовують напрями навчання (іноземна мова, математика й т.ін.) доцільно інформувати батьків про психологічні особливості навчання за вибраним напрямком. Практичному психологу необхідно володіти інформацією про існуючі інформаційні сайти установ і організацій з профорієнтації, правової підтримки дітей і молоді, популярної психології для різних вікових груп тощо.
Важливу роль в психологічній освіті відіграють активні та інтерактивні форми роботи, що створюють умови для безпосереднього спілкування в переважно вербальних формах. Традиційно в квітні проводиться Тиждень психології, що став цікавим заходом в системі виховної роботи закладу освіти та несе в собі величезний потенціал формування і розвитку психологічної культури особистості дитини. Вимагає відповідального підходу робота зі створення просвітницьких матеріалів - пам'яток, буклетів, флаєрів, що є формами оперативного інформування дітей та підлітків.
Одним з актуальних напрямів діяльності навчального закладу є формування здорового способу життя, ціннісного відношення дітей та підлітків до здоров'я, зокрема, психологічного. Психопрофілактіка тютюнопаління, алкоголізму і вживання психотропних речовин, психопросвіта і психокорекція в цьому напрямі є невід'ємною частиною профілактичної системи роботи навчального закладу. Наявність комп'ютерної залежності є ознаками емоційного неблагополуччя і свідчить про необхідність надання психологічної допомоги і педагогічної підтримки (дітям властиві неадекватна самооцінка, нездатність до саморегуляції, емоційні труднощі у взаємодії, складності соціальної адаптації тощо). Ефективними в роботі з названими проблемами є індивідуальне і групове консультування, індивідуальна корекція, включення в тренінгові групи (соціально- психологічний тренінг, тренінг особистісного зростання), активна просвітницька робота (підготовка пам'яток для батьків, учнів про специфіку комп'ютерної залежності), робота з батьками.
Мета психологічної роботи з професійної орієнтації учнів - створення умов, за яких учень здійснює самостійний усвідомлений вибір своєї майбутньої професійної діяльності. Основними напрямками роботи в системі профорієнтації школярів є: 1. Профінформування. 2. Виявлення професійних інтересів і схильностей учнів, рівня готовності до вибору професії. 3. Профконсультування. Виявлення професійних інтересів і схильностей здійснюється впродовж всього періоду навчання дитини в школі в ході проведення різних психодіагностичних заходів. Особлива увага даній роботі приділяється з учнями 7-х-11-х класів. Повинен бути зібраний оптимальний пакет психодіагностичних методик, за допомогою яких можна визначити професійні інтереси, схильності, мотиви вибору професії, спрямованість, готовність до вибору професії. Результати опитувань, що доводяться до учнів в індивідуальній або письмовій формі, сприятимуть самопізнанню, розвитку рефлексії своїх можливостей і схильностей. До форм і методів професійного інформування відносяться заняття з профорієнтації з використанням мультимедійних презентацій, профорієнтаційні ігри, інтерактивні бесіди, зустрічі з представниками різних професій, екскурсії в навчальні заклади, на підприємства, в т.ч. віртуальні, різноманітні засоби наочного інформування, активне використання Інтернет ресурсів, сайту закладу освіти.
Здійснювати психологічну підготовку до складання іспитів доцільно в інтерактивній формі на виховних годинах, починаючи з 8-го класу. Темами психологічних занять, психопрофілактичних заходів можуть бути: "Стрес і як з ним справлятися", "Способи зняття психологічної напруги", "Як підготуватися до складання іспиту", "Іспит жартома і серйозно (драматизація іспиту)" тощо. Подібна психологічна робота, доповнена профорієнтацією, продовжується з учнями 10 класу. У підготовці випускників до складання іспитів і зовнішнього незалежного оцінювання важливо враховувати високе навчальне навантаження учнів, яке не завжди дозволяє організовувати психологічні заняття з групами школярів. Для учнів 11-х класів, доцільно ширше використовувати можливості наочного інформування - стіннівки, інформаційні листки, розміщувати рекомендації на шкільному сайті тощо. З випускниками, що демонструють високий рівень тривожності, напругу, астенію, перфекціонізм (за спостереженнями педагогів, батьків, психолога), організовуються індивідуальні консультації і корекційні заняття. Паралельно складаються рекомендації для батьків і педагогів- предметників.
Першочерговою умовою попередження самогубств серед учнів є ретельне психолого-педагогічне виявлення дітей, чиї особистісні риси створюють підвищений ризик суїциду, індивідуальна робота з цією категорією дітей, розробка системи профілактичних заходів, широка просвітницька робота з сімями (листи Міністерства освіти і науки України 1/9-241 від р., 1/9-179 від ). Дана робота реалізується в наступних напрямках: виявлення учнів з суїцидальним ризиком, психолого-педагогічний супровід груп дітей суїцидального ризику і їх оточення, взаємодія з фахівцями охорони здоров'я з даних питань, пропаганда цінності життя в системі виховної роботи закладу. Основні напрями роботи можуть бути реалізовані з учнями, педагогами і батьками в рамках первинного, вторинного і поглиблених профілактичних рівнів.
Опанування дитиною своєї поведінкою вкрай необхідне у важких ситуаціях, які представляють загрозу її фізичному і психічному здоров'ю, психологічному благополуччю. Головним завданням опановуючої поведінки є ослаблення стресової напруги особистості, врегулювання та оволодіння ситуацією, встановлення психологічного «status quo». Опановуюча поведінка включає характерні для людини стратегії і способи, реакції і дії, що реалізуються на поведінковому, емоційному і когнітивному рівнях. До базових стратегій опановуючої поведінки відносять: стратегію «Вирішення проблем», яка припускає самостійний вихід зі скрутного положення; стратегію «Пошук соціальної підтримки», що припускає вимушене звернення по допомогу до оточуючих через відсутність можливості самостійно вирішити проблему; стратегію «Уникнення», до якої вдаються щоб відстрочити вирішення проблеми або зовсім не охочі розбиратися з важкою ситуацією. Основними зовнішніми чинниками, що впливають на формування стратегій і способів опановуючої поведінки, є сім'я, групи однолітків, власний досвід.