ІНТЕРФЕЙС ЛЮДИНА-КОМПЮТЕР В ДИСТАНЦІЙНІЙНОМУ НАВЧАННІ Богачков Ю.М., Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України Буров О.Ю., Інститут обдарованої дитини НАПН України АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

Контекст виникнення дистанційного навчання Проектування змісту, форми та організації навчального процесу набуває особливого значення в інформаційну епоху, коли навчання стає все більше цифровим Частка аудиторних (безпосередньо контактних за схемою «вчитель-учень») занять зменшується, а частка опосередкованих і самостійних з використанням ІКТ– зростає. Вчити людину необхідно з орієнтацію на кінцеві умови застосування знань, а такими умовами для сучасної покоління вже є цифрове середовище. 2

Використання концепції контекстно-орієнтованого навчання (Reinmann et al. 1996) передбачає, що індивідуальна структура знання учня має ефективний прояв у певному контексті, який є подібним до контексту, в якому це знання буде використане у майбутньому (Bednar et al 1992). Доцільно вбудовувати у середовище «цифрового» навчання засоби оцінки та інформування учня про його поточний навчальний потенціал (когнітивні та перцептивні можливості). 3

Нові аспекти освіти, які були відсутні (!) у попередні століття: 1.Освіта минулого була орієнтована на освоєння і використання матеріально- обєктного середовища, в той час як вже сьогодні орієнтується на інформаційне, яке потребує більше не предметно-образного, а абстрактного і структурного мислення, операційних навичок самостійного швидкого пошуку та перероблення інформації. 2.Дидактика навчального процесу потребує нових психологічних принципів подання інформації та контролю знань. 3.Вчителем може бути не тільки людина, а й добре розроблений електронний «модератор-супервайзер», при якому зникає психологічний ефект впливу вчителя на учня, зменшується і трансформується емоційно-мотиваційна компонента навчального процесу. 4.Зростають ризики здоровю учня через неможливість захистити його від негативного впливу несприятливої (шкідливої) інформації. 5.Гнучкість та індивідуалізація навчального процесу, його максимальне пристосування до можливостей індивіда (на відміну до існуючого підходу за «груповою нормою»). 6.Радикально змінюється інтерфейс «учитель-учень». 4

МЕТА РОБОТИ – ВИЗНАЧЕННЯ АКТУАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ («ВИКЛИКІВ») СУЧАСНОЇ СИСТЕМИ ОСВІТИ В ЦИФРОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ 5

Технологія ергономічного проектування (ергодизайну) інтерфейсу «учитель-учень» 1. Ергономічні аспекти проектування електронного інтерфейсу «учень-учитель» (ІУУ) 2. Практичні можливості юзебілиті проектування ІУУ. 3. Нові можливості. 6

Ергономічні аспекти проектування електронного інтерфейсу «учень-учитель» (ІУУ) Юзабілиті – це якісна ознака, яка визначає, наскільки інтерфейс користувача легкий у використанні. Слово "юзабілиті" також означає набір методів, які слугують для покращення інтерфейсу під час процесу його розроблення. Користувачами ІУУ є як учитель, так і учень. 7

Пять кількісних складових юзабілиті: 1. Легкість опанування: наскільки легко користувачі можуть виконати основні задачі, вперше зустрічаючись з невідомим для них інтерфейсом. 2. Ефективність: після опанування дизайну, як швидко вони можуть виконати те ж саме завдання. 3. Запамятовуваність: після того, як користувач знову повернеться до інтерфейсу через певний проміжок часу, наскільки легко йому буде відновити свої навички роботи з цим інтерфейсом. 4. Помилки: скільки помилок робить користувач, наскільки серйозні ці помилки, наскільки система запобігає виникненню помилок, наскільки легко користувач може виправити ці помилки. 5. Задоволеність: наскільки користувачу приємно користуватися даним інтерфейсом. 8

Два підходи до оцінки ергономічої якості (методи «чорної» і «білої» скриньки) 1. Оцінку ставить кінцевий користувач (або тестер), сумуючи результати роботи з програмою у рамках наступних показників (ISO ): ефективності (effectiveness) - вплив інтерфейсу на повноту і точність досягнення користувачем цільових результатів; продуктивності (efficiency) або впливу інтерфейсу на продуктивність праці користувача; ступеня субєктивної задоволеності (satisfaction) кінцевого користувача цим інтерфейсом. 2. Намагаються установити, яким керуючим (ергономічним) принципам повинен задовольняти інтерфейс з точки зору оптимальності людино-машинної взаємодії. 9

Практичні можливості юзебілиті проектування ІУУ Добре відомо, що коливання функціонального стану можуть впливати на готовність до розумової діяльності. ІУУ повинен враховувати функціональний стан користувача. Важливою умовою є надання можливості отримання знань учнями тим способом, яким вони зможуть їх засвоїти, в залежності від їх індивідуальності та потенційних можливостей. З метою оптимізації напруження учня та ефективності його навчальної діяльності у кожний конкретний момент часу пропонується використовувати систему оптимізації роботи учня з компютером шляхом вибору оптимальної норми навчання на певний момент з детальними пропозиціями для учня (гнучкий графік роботи у відповідності до його/її функціонального стану). Покращення робочих умов людини (як учителя, так і учня), якщо брати до уваги не лише макроергономічні вимоги (просторовий аспект взаємодії людини із середовищем), але й ергодинамічні (часовий аспект). 10

Нові можливості «Цифрова» освіта пропонує нові можливості, такі як: Гнучкість освітніх програм – учень може вибрати курси (напрямки навчання), вчителів, час активної діяльності тощо. Індивідуалізація освітнього процесу – перерозподіл часу та навчальних ресурсів в залежності від індивідуально- психологічних можливостей учня на поточний момент, щоб зробити цей процес інтенсивнішим та з урахуванням можливості як для простих людей, так і для людей з певними відхиленнями. 11

Вибір типу роботи у певний день (час), що є доцільнішим у відповідності до функціонального стану учня: слухати лекції, працювати в інтерактивному режимі з компютером, працювати з учителем в інтерактивному режимі, виконувати отриманні завдання, працювати в бібліотеці, працювати в Інтернеті, виконувати індивідуальні завдання тощо, відкласти активну форму навчання на інший раз. 12

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 1. Інтенсифікація навчальної діяльності шляхом перерозподілу зусиль учня та оптимізації використання часу. 2. Адаптивна автоматизація інтерфейсу «учитель-учень» у відповідності до функціонального стану учня та вчителя. 3. Індивідуалізація навчального процесу для учня та оптимізація зусиль учителя, які приймають участь в активній взаємодії під час цього процесу. 4. Створюються умови для переходу від «групової норми» активності навчання до індивідуальної, що є особливо важливим для обдарованих дітей та талановитої молоді. 13

Дякую за увагу! Богачков Ю.М., Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України Буров О.Ю., Інститут обдарованої дитини НАПН України 14