Професійний імідж вчителя Професійний імідж вчителя

Імідж – (від франц. іmage – образ) – цілеспрямований образ, покликаний здійснити певний емоційно- психологічний вплив на інших людей. Імідж – (від франц. іmage – образ) – цілеспрямований образ, покликаний здійснити певний емоційно- психологічний вплив на інших людей. Виокремлюють зовнішні (мінливі) та внутрішні (стабільні) складові іміджу людини. Виокремлюють зовнішні (мінливі) та внутрішні (стабільні) складові іміджу людини.

Психологічна компетентність вчителя Адекватне використання узагальнених психологічних знань у поєднанні зі знаннями про себе, конкретну людину, конкретну ситуацію. Адекватне використання узагальнених психологічних знань у поєднанні зі знаннями про себе, конкретну людину, конкретну ситуацію.

Психологічна компетентність як складова іміджу педагога передбачає володіння психолого-педагогічною діагностикою (психологічний клімат у дитячому колективі, наявність неформальних лідерів та ізольованих, характер мотивації до вивчення предмету); володіння психолого-педагогічною діагностикою (психологічний клімат у дитячому колективі, наявність неформальних лідерів та ізольованих, характер мотивації до вивчення предмету); уміння здійснювати індивідуальну роботу: виявляти особливості школярів, визначати і враховувати емоційний стан людини, вміти надати підтримку (прийом активного слухання); уміння здійснювати індивідуальну роботу: виявляти особливості школярів, визначати і враховувати емоційний стан людини, вміти надати підтримку (прийом активного слухання); володіння основами конфліктології: грамотно вибудовувати взаємовідносини з колегами, учнями, батьками. володіння основами конфліктології: грамотно вибудовувати взаємовідносини з колегами, учнями, батьками.

Аутопсихологічна компетентність передбачає уміння усвідомлювати рівень власної професійної діяльності, своїх спеціальних, методичних і комунікативних спроможностей, потенціалу; уміння усвідомлювати рівень власної професійної діяльності, своїх спеціальних, методичних і комунікативних спроможностей, потенціалу; уміння бачити недоліки у професійній діяльності; уміння бачити недоліки у професійній діяльності; бажання самовдосконалюватись; бажання самовдосконалюватись; визначати завдання та траєкторію для власної самоосвіти й самовдосконалення визначати завдання та траєкторію для власної самоосвіти й самовдосконалення

Якості, необхідні для позитивного іміджу сучасного педагога - Цілеспрямованість - Рішучість - Готовність ризикувати - Впевненість у собі - Енергійність - Прагнення до успіху - Уміння спілкуватися - Ініціативність - Уміння подобатися людям

Якості, що знижують ефективність педагогічної діяльності неуважність неуважність неорганізованість неорганізованість упередженість упередженість зарозумілість зарозумілість неврівноваженість неврівноваженість мстивість мстивість

Несприятливі фактори впливу особистості вчителя на розвиток дитини Фактор особистісної тривожності та гіперконтролю. Фактор особистісної тривожності та гіперконтролю. Фактор поведінкової агресивності на тлі неадекватної самооцінки (неусвідомлено провокують відповідні реакції дітей). Фактор поведінкової агресивності на тлі неадекватної самооцінки (неусвідомлено провокують відповідні реакції дітей). Фактор формального, неемпатійного ставлення до дітей (руйнує індивідуально-емоційне спілкування, поглиблює психологічні проблеми дітей). Фактор формального, неемпатійного ставлення до дітей (руйнує індивідуально-емоційне спілкування, поглиблює психологічні проблеми дітей). Невизначений образ Я вчителя, неусвідомлення власних психологічних проблем і потреб спричиняє нездатність розпізнати проблеми учнів, для яких прийняття і визнання оточуючими є вкрай важливими. Невизначений образ Я вчителя, неусвідомлення власних психологічних проблем і потреб спричиняє нездатність розпізнати проблеми учнів, для яких прийняття і визнання оточуючими є вкрай важливими.

Механізми підвищення рівня психологічної компетентності вчителя Рефлексія – внутрішня психічна діяльність, спрямована на осмислення своїх дій і станів, пізнання свого внутрішнього світу. Рефлексія – внутрішня психічна діяльність, спрямована на осмислення своїх дій і станів, пізнання свого внутрішнього світу. Активна участь у методичній роботі (семінари, тренінги). Активна участь у методичній роботі (семінари, тренінги). Читання психологічної літератури, перегляд відеофільмів, сюжетів психологічного спрямування. Читання психологічної літератури, перегляд відеофільмів, сюжетів психологічного спрямування. Позитивне ставлення до власних помилок як складової саморозвитку. Позитивне ставлення до власних помилок як складової саморозвитку.

Технології іміджу вчителя

Нову інформацію на уроці краще надавати стоячи, оскільки в сидячому положенні утруднюється робота дихальних органів і достатньою мірою не можна сконцентрувати увагу школярів. Нову інформацію на уроці краще надавати стоячи, оскільки в сидячому положенні утруднюється робота дихальних органів і достатньою мірою не можна сконцентрувати увагу школярів. Під час ходьби по класу потрібно рухатися повільно, спокійно. Не стукаючи підборами, надаючи допомогу учням, що працюють, не заважаючи при цьому іншим. Метушливі, нераціональні, поспішні рухи вчителя створюють метушливу атмосферу в класі. Під час ходьби по класу потрібно рухатися повільно, спокійно. Не стукаючи підборами, надаючи допомогу учням, що працюють, не заважаючи при цьому іншим. Метушливі, нераціональні, поспішні рухи вчителя створюють метушливу атмосферу в класі.

Під час уроку важливо знаходити час для зміни пози тіла, наприклад, сидячи спостерігати за індивідуальними поведінковими проявами учнів під час виконання ними самостійної роботи. У разі потреби зауваження можна робити за допомогою міміки та жестів. Під час уроку важливо знаходити час для зміни пози тіла, наприклад, сидячи спостерігати за індивідуальними поведінковими проявами учнів під час виконання ними самостійної роботи. У разі потреби зауваження можна робити за допомогою міміки та жестів. Хода вчителя повинна бути рівною, впевненою, підтягнутою. Бажано уникати жорсткого взуття з високими підборами, які можуть надмірно стукати по підлозі. Хода вчителя повинна бути рівною, впевненою, підтягнутою. Бажано уникати жорсткого взуття з високими підборами, які можуть надмірно стукати по підлозі.

Якщо образ вчителя приємний, добре сприймається, то у ньому вже закладена початкова сила духовного зростання. Такого вчителя хочеться слухати і йти за ним. і йти за ним. К. Станіславський