Порівняльний аналіз політичних систем України та Китаю Студенти 7-ма група 1-го курсу: Слюсаренко І.М., Савчук А.І., Марченко Д.О., Куценко І.В., Капінус О.Ю.

Політи́чна систе́ма Політи́чна систе́ма впорядкована, складна, багатогранна система державних і недержавних стосунків соціальних (суспільних та політичних) інститутів, що виконують певні політичні функції. Вона покликана відображати різноманітні інтереси соціальних груп, які безпосередньо або через свої організації і рухи справляють вплив на державну владу. Дане поняття об'єднує різноманітні дії і взаємини як владних груп, так і підвладних, управляючих і керованих, панівних і підпорядкованих; теоретично узагальнює діяльність і взаємозв'язки організованих форм владних відносин державних і інших інститутів і установ, а також і політичних цінностей і норм, що регулюють політичне життя членів даного суспільства. В межах окремих держав політичне життя найбільшою мірою проявляє себе як система, а політична система найповніше проявляє свою головну функцію суспільної інтеграції. Тому поняття політична система застосовують для аналізу політичного життя в межах окремих держав. Коли мова йде про політичну систему суспільства, то мають на увазі саме окремі держави.

Поняття політична система носить багатоаспектний характер. Тим і пояснюється неоднозначність підходів в його аналізі: Якщо розглядати систему в інституційному плані, то її можна звести до сукупності державних і недержавних інститутів і норм, в рамках яких проходить політичне життя даного суспільства. В іншому варіанті підкреслюється владний аспект політичної системи і її визначення пов'язується, головним чином, з узаконенням державного примусу як засобу регуляції взаємин між людьми. В третьому політичну систему розглядають як систему авторитарного (за допомогою влади) розподілу цінностей суспільства.

Структура політичної системи У політичній системі суспільства розрізняють п'ять основних груп елементів: -політичні інститути, -політичні відносини, -політичні норми, -політичну свідомість, -політичну культуру.. Відповідно до цих елементів виділяють організаційно-інституціональну, регулятивну, функціональну, комунікативну та духовно- ідеологічну підсистеми політичної системи.

Структура політичної системи Політичні інститути Політико- правові норми Політичні відносини Політична культура та ідеологія Людина як основний носій усіх видів політичної діяльності Політична (державна) влада Політичні процеси (політична) діяльність

Політична система УКРАЇНА КИТАЙ Україна, як й інші постсоціалістичні країни, перебуває на етапі трансформації своєї суспільно- політичної системи. Йдеться про перехід від авторитарно- тоталітарного суспільно- політичного устрою до демократичної, соціальної, правової держави, а в майбутньому до високорозвиненого громадянського суспільства. КНР є соціалістичною країною демократичної диктатури народу,яка керується робочим класом і заснова на союзі робочих і селян. Політична (у тому числі й державна) влада в Китаї здійснюється через ряд політичних інститутів і відносин, які характеризуються як взаємозвязком, так і диференційованістю, становить політичну систему Китаю.

УКРАЇНА КИТАЙ Україна подолала початковий етап перехідного періоду проголошення незалежності й набуття атрибутів державності і перейшла до етапу розвитку демократичних процесів, політичного та економічного облаштування, обравши демократичний тип політичної системи суспільства. Все чіткішими стають контури сучасної, повноцінної та цивілізованої країни з політичною та економічною визначеністю. Інститути це структурна характеристика політичної системи, а норми відносин функціональна. Велике значення в політичній системі КНР мають основні політичні, точніше, організаційно- політичні інститути

Характеристики та особливості політичної систем в Україні Сучасну політичну систему України можна назвати пострадянською. Вона характеризується поступовим переходом від командної до соціо- примирливої системи, поєднуючи в собі ознаки кожної з них. З одного боку маємо сильно розвинену державну бюрократію, відсутність дієвого громадського контролю за владою, слабкість громадянського суспільства, зрощення влади і бізнесу тощо. З іншого – існує демократичний виборчий процес, розвивається багатопартійність, створюються умови для розвитку сучасної правової держави, формуються змагальні відносини між владою та опозицією і т.ін.

Політичній системі України притаманні такі ознаки перехід від неправового до правового типу; легітимна для більшості населення; миролюбна, неагресивна; позбавлена власної глобальної (загальнопланетарної) системи забезпечення національних інтересів; система, яка поки що не здатна забезпечити зростання рівня й якості добробуту усіх основних верств населення, але яка зберігає елементи "соціальної держави"; світська (на відміну від релігійної чи атеїстичної); етатизована (одержавлена); система з недостатньо високим інтелектуальним рівнем політики; система з політичним домінуванням певних соціальних верств "реформованої традиційної номенклатури", нової "номенклатури", "нуворишів" тощо;

Основними напрямами формування і розвитку політичної системи України на сучасному етапі є: побудова демократичної соціально- правової держави; утвердження громадянського суспільства; подальший розвиток і вдосконалення політичних відносин, політичних принципів та норм; зростання політичної свідомості та політичної культури суспільства і особи; вдосконалення діяльності засобів масової інформації.

Політичні інститути Політичні інститути - політичні установи з організаційною структурою, цілеспрямованими виконавчими структурами та апаратом. Політичні інститути - спосіб організації політичного життя суспільства, що втілює ті або інші політичні норми, обумовлені конкретно-історичною ситуацією, вимогами політичного життя.

Політичний інститут політичної системи суспільства - політичні партії - представляють інтереси громадян і ставлять метою їхню реалізацію шляхом завоювання державної влади або участі в її здійсненні. Групи інтересів - найрізноманітніші організовані групи, спільності людей (профспілки, молодіжні і жіночі рухи, творчі союзи і об' єднання, етнічні і релігійні спільності, організації ветеранів війни, асоціації підприємців і фермерів та ін.). Політичні інститути забезпечують відтворення, стабільність і регулювання політичної діяльності в суспільстві, збереження ідентичності політичної спільності, незважаючи на зміну її складу, посилюють соціальні зв' язки і внутрішньогрупову згуртованість, здійснюють контроль за політичною поведінкою своїх членів, заохочуючи бажане і припиняючи відхилення від норм поведінки. Політичні інститути - важливе джерело соціальних і політичних змін - створюють багатоманітність каналів політичної активності людей, соціальних спільностей, шарів і груп, індивідуумів, формують альтернативи соціального і політичного розвитку суспільства.

Політична система Китаю Політична (у тому числі й державна) влада в Китаї здійснюється через ряд політичних інститутів і відносин, які характеризуються як взаємозв'язком, так і диференційованістю, становить політичну систему Китаю. Інститути - це структурна характеристика політичної системи, а норми відносин - функціональна. Велике значення в політичній системі КНР мають основні політичні, точніше, організаційно-політичні інститути - соціалістична держава, Комуністична партія Китаю, демократичні партії, Народна політична консультативна Рада, громадські організації та об'єднання, засоби масової інформації. Ці інститути створюють кістяк політичної системи КНР - механізми здійснення влади. До політичної системи КНР також включаються політичний режим, ідеологія - марксизм-ленінізм, ідеї Мао Цзе-дуна, релігійні общини та церква, а також право як регулятор суспільних відносин.

Інститут політичної системи Китаю Важливим інститутом політичної системи Китаю є Комуністична партія Китаю. У Конституції зазначається особлива роль КПК в історії країни: перемога в революції та успіхи в будівництві соціалізму в минулому та майбутньому пов'язуються з її керівництвом. У Статуті Комуністичної партії Китаю, прийнятому на її XII з'їзді 1982 р., КПК називається керівним ядром справи соціалізму в Китаї. Статус Комуністичної партії як єдиної керівної та правлячої партії закріплено Конституцією Китаю.

Інші інститути в Китаї Але також входять ще: Демократичні партії; Народна політична консультативна Рада; Громадські організації та об'єднання; Засоби масової інформації.

Статус Комуністичної партії як єдиної керівної та правлячої партії закріплено Конституцією Китаю. Хоча в Китаї, крім КПК, існують ще вісім демократичних політичних партій, в юридичній літературі її характеризують як однопартійну країну, тому що тільки Комуністичній партії надано статус практично державної партії. Демократичні партії входять до політичної системи в рамках Єдиного патріотичного фронту Китаю. Існування цих партій дає підстави стверджувати, що в країні мають місце багатопартійність, багатопартійне співробітництво під керівництвом КПК, що являють собою «особливість та перевагу політичної системи Китаю». Наступним політичним інститутом у політичній системі Китаю є закріплений Конституцією широкий патріотичний Єдиний фронт, керований Комуністичною партією. До його складу входять усі політичні партії та громадські організації країни.

До політичних інститутів, що складають основу політичної системи Китаю, належать засоби масової інформації. В Китаї ЗМІ являють собою обєкт державної власності, не мають прав юридичної особи та фінансуються з коштів державного бюджету. Комуністична партія Китаю, в особі її центральних і місцевих партійних органів - Держава, здійснює контроль за радіомовленням і телебаченням та іншими засобами масової інформації. Тому засоби масової інформації Китаю не можна назвати вільними.

Анализ стану політичної системи України та Китаю Політична система сучасної України складається з української суверенної, незалежної, демократичної, правової, соціальної держави, яка є рівноправним суб'єктом міжнародних відносин, багатопартійної системи (більше ніж 120 політичних партій), політичних інститутів та громадських організацій, що позитивно впливають на становлення громадянського суспільства, політичної культури підданського чи громадянського типу, яка різниться за регіонами, засобів масової інформації, традицій політичної діяльності ненасильницького типу, національної патріотичної свідомості, традиціями здійснення демократичного управління. Політична (у тому числі й державна) влада в Китаї здійснюється через ряд політичних інститутів і відносин, які характеризуються як взаємозвязком, так і диференційованістю, становить політичну систему Китаю. Велике значення в політичній системі КНР мають основні політичні, точніше, організаційно-політичні інститути соціалістична держава, Комуністична партія Китаю, демократичні партії, Народна політична консультативна Рада, громадські організації та обєднання, засоби масової інформації. Ці інститути створюють кістяк політичної системи КНР механізми здійснення влади. До політичної системи КНР також включаються політичний режим, ідеологія марксизм-ленінізм, ідеї Мао Цзе-дуна, релігійні общини та церква, а також право як регулятор суспільних відносин.