Підготувала Студентка 212 групи І бр. Товчигречка Ірина

План: 1. Визначення анатомічно та клінічно вузького таза. 2. Причини анатомічно та клінічно вузьких тазів. 3. Класифікація анатомічно вузьких тазів за формою та з а ступенем звуження. 4. Діагностика анатомічно та клінічно вузьких тазів. Значення диспансерного нагляду за вагітними. 5. Шляхи родорозвязання при вузьких тазах. Можливі ускладнення та їх профілактика.

6. Визначення неправильних положень плода. Їх різновидності. 7. Можливі причини виникнення поперечних та косих положень плода. 8. Своєчасна діагностика неправильних положень плода. Значення диспансерного нагляду за вагітними. 9. Тактика ведення вагітних з непраильними положеннями плода. Сучасний метод родорозвязання. 10. Можливі ускладнення при неправильних положеннях плода та їх профілактика.

Анатомічно вузький таз - це такий таз, у якого всі розміри або хоча б один з них зменшений на 1,5 – 2 см і більше. Діагноз анатомічно вузький таз ставлять на підставі вимірювання основних і додаткових розмірів таза. Клінічно або функціонально вузький таз - це таз нормальних розмірів або анатомічно вузький таз, який чинить перешкоди для народження плода. Основною ознакою клінічно вузького тазу є невідповідність розмірів таза і передлеглої голівки плода. При цьому пологи через природні пологові шляхи неможливі. ВИДИ ВУЗЬКИХ ТАЗІВ

Причини вузьких тазів 1. Конституційні особливості жінки (ріст її менше середнього – 152см). Найчастіше!!! 2. Захворювання в дитинстві (рахіт, гіповітаміноз, хронічні захворювання та ін.). 3. Загальні захворювання жінки (хвороби хребта, суглобів, остеомаляція). 4. Великий плід. 5. Неправильне вставлення голівки плода в таз (розгинальні асинклітичні та ін). 6. Переношена вагітність (нездатність голівки плода до конфігурації).

Класифікація вузького таза за формою звуження часто і рідко. Розрізняють тази, які трапляються часто і рідко. Тази, які за формою звуження трапляються часто: 1. Загальнорівномірнозвужений – характеризується тим, що в нього всі розміри зменшені на однакову величину (на 1-2 см) і лобковий кут гострий (до 90 0 ). Трапляється найчастіше (40 – 60%). 2. Плоский таз: А) Простий плоский (звужені всі прямі розміри малого таза, а поперечні нормальні); Б) Плоскорахітичний (distantia spinarum збільшена і приближується до distantia cristarum, зменшений лише один розмір – акушерська конюгата, площина входу деформована);

3. Загальнозвужений плоский (всі розміри зменшені а найбільше прямі розміри малого таза). 4. Поперечнозвужений таз (прямі розміри нормальні, а поперечні звужені). Тази, які за формою звуження трапляються рідко: 1) Косозміщений і косозвужений (асиметричний). 2) Лійкоподібний (різке звуження виходу з таза). 3) Спондилолістетичний (зісковзування V поперекового хребця разом з хребтом у бік порожнини таза). 4) Остеомолятичний (крижі заглиблюються в порожнину малого таза а симфіз стиснений і має форму дзьоба). 5) Звужений в наслідок екзостозів і кісткових пухлин.

Загальнорівномірнозвужений

Простий плоский

Плоскорахітичний

Поперечнозвужений таз

Косозміщений і косозвужений

Класифікація вузьких тазів за ступенем звуження. Ступінь звуження таза визначається за величиною справжньої конюгати. Розрізняють чотири ступені звуження тазу: I ст. – розмір справжньої конюгати 11-9 см. Пологи здебільшого відбуваються самостійно. II ст. – розмір справжньої конюгати 9-7,5 см. Пологи можливі, але часто виникають ускладнення і постає необхідність в оперативному розродженні.

III cт. – справжня конюгата досягає 7,5-5,5 см Пологи при доношеному плоді неможливі через природні пологові шляхи. При живому доношеному плоду здійснюють операцію кесаревого розтину, а при мертвому – плодоруйнівну операцію. IV cт. – справжня конюгата досягає менше 5.5 см (абсолютно вузький таз). Єдиний метод родорозвязання – кесарів розтин. Тази III та IV ст. звуженості завжди являються клінічно вузькими, але вони трапляються дуже рідко.

Форми площин входу в малий таз при анатомічно вузьких тазах Нормальний Загальнорівномірно звужений Плоскорахітичний Простий плоский Поперечнозвужений Косозміщений Остеомалятичний

Методи визначення акушерської кон'югати По зовнішній конюгаті (від неї відняти 9 см. враховуючи індекс Соловйова). По діагональній конюгаті (від неї відняти 1,5 – 2 см. враховуючи індекс Соловйова). По ромбу Міхаеліса (вертикальний його розмір співпадає з акушерською конюгатою).

Вимірювання діагональної кон'югати роділлі

Діагностика анатомічно-вузьких тазів 1. Зовнішня та внутрішня пельвометрія. 2. Додаткові розміри таза: 1) вимірювання індексу Соловйова; 2) визначення форми та розмірів ромба Міхаеліса; 3) вимірювання прямого та поперечного розмірів площини виходу з малого тазу; 4) вимірювання бокових та косих кон'югат тазу; 5) зовнішній огляд вагітної в пізніх строках (по формі живота)

Додаткові розміри таза 1. Бокові конюгати – розмір від передньоверхньої ості до задньоверхньої ості тієї самої клубової кістки. У нормі вони дорівнюють 14,5 – 15 см. При плоскому тазі вони зменшуються. 2. Косі розміри – це відстань між передньоверхньою остю правої клубової кістки і задньоверхньою остю лівої клубової кістки таза і навпаки. У нормі ці розміри однакові і дорівнюють см. При косо зміщеному тазі вони різні. 3. Прямий розмір виходу з таза – відстань від верхівки куприка до середини нижнього краю лобкового симфізу. В нормі він дорівнює 9 см, а за рахунок розгинання куприка досягає – 11 – 11,5 см. 4. Поперечний розмір виходу з тазу – відстань між сідничними горбами – 11 см.

Вимірювання поперечного розміру площини виходу з малого тазу

Діагностика клінічно вузьких тазів Діагностують функціонально вузький таз тільки під час пологів в кінці І періоду, при злитих навколоплідних водах, гарній пологовій діяльності та здатності голівки плода до конфігурації. Діагностують його за допомогою: 1. Ознаки Вастена (негативна, врівень, позитивна); 2. Конюгати Цангемейстера (це відстань між надкрижевою ямкою і найбільш виступаючою ділянкою передлеглої голівки плода). Ця конюгата порівнюється із зовнішньою конюгатою таза. Якщо конюгата Цангемейстера більша або дорівнює зовнішній конюгаті, то такий таз клінічно вузький (негативна, сумнівна, позитивна).

Шляхи родорозв'язання при вузьких тазах: 1. Через натуральні пологові шляхи; 2. Кесарським розтином.

Ускладнення при вузьких тазах 1. Первинна та вторинна слабкість пологової діяльності. 2. Несвоєчасне злиття навколоплідних вод. 3. Випадіння мілких частин плода та пуповини. 4. Травма пологових шляхів роділлі і плода. 5. Гіпоксія плода, навіть інтранатальна та рання неонатальна смерть.

Розгинання голівки: а)при нормальному тазі; б) при загальнорівномірнозвуженому

Асинклітичне вставлення голівки плода

Вставлення голівки при загальнорівномірнозвуженому тазі (велике згинання і різка конфігурація

Кефалогемотома одностороння Кефалогемотома двостороння

Значення диспансерного нагляду за вагітними з вузькими тазами. Профілактика ускладнень 1. Своєчасна діагностика анатомічно вузьких тазів. 2. Профілактика великих плодів. 3. Дострокова госпіталізація вагітної в пологовий будинок в терміні тижнів (для повного клінічного та параклінічного обстеження та уточнення діагнозу вузького тазу). 4. Вибір оптимального родорозвязання вагітної з вузьким тазом.

Неправильні положення плода Неправильним називають положення, при якому поздовжня вісь плода не співпадає з поздовжньою віссю матки. До неправильних відносяться: 1. Поперечне; 2. Косе положення. При поперечному положенні ( situs transpersus) вісь розташована перпендикулярно до осі матки. При косому положенні (situs obliges) між поздовжньою віссю плода і матки утворюється гострий кут. Позиція плода в цих випадках визначається за розташуванням голівки – якщо вона ліворуч – перша позиція, праворуч – друга. Вид як і при поздовжніх положеннях, визначається за спиною: якщо вона повернена наперед – передній вид, якщо назад – задній.

Причини виникнення неправильних положень: 1. Зниження тонусу матки (частіше виникають у багатородячих жінок). 2. Багатоводдя та маловоддя. 3. Багатоплідність поєднана з маловоддям. 4. Передлежання плаценти. 5. Аномалії розвитку матки (сідловидна матка). 6. Анатомічно вузькі тази. 7. Пухлини в нижньому сегменті матки.

Діагностика неправильних положень плода Плід набуває стабільного положення в матці після 32 тижневого терміну. Завдяки правильному диспансерному нагляді ми маємо можливість своєчасно діагностувати неправильне положення плода. 1. Під час огляду вагітної звертає на себе увагу незвичайна форма живота – він не має характерного вигляду овоїду, а розтягнутий впоперек. 2. За допомогою І прийому Леопольда - Левицького, що дно матки стоїть нижче, ніж при поздовжньому положенні плода. 3. При ІІ прийомі Леопольда -Левицького– голівка і тазовий кінець плода розміщенні в бічних відділах матки (голівка ліворуч, сідниці праворуч або навпаки). 4. За ІІІ прийомом Леопольда - Левицького не вдається визначити передлеглу частину, бо вона відсутня.

5. Серцебиття плода вислуховується на рівні пупка, ближче до того місця, де лежить голівка плода. 6. В деяких випадках (ожиріння, багатоводдя, багатоплідність, напружена матка) діагностувати неправильне положення можна лише за допомогою УЗД. 7. При вагінальному обстеженні – після вилиття навколоплідних вод,через маткове вічко пальпуємо плече, ребра, ключицю (при задньому виді) або лопатку й остисті відростки хребців (при передньому виді). 8. Також можна пропальпувати передлежання дрібних частин плода, петель пупкового канатика, що дає змогу попередити випадіння пуповини.

Тактика ведення вагітних з неправильним положенням плода 1. У тижні вагітності призначають коригувальну гімнастику за методом І.Ф.Диканя та А.Є.Шулешової та І.І.Грищенка. 2. Якщо неправильне положення не піддається виправленню і збереглося при терміні тижнів, вагітну госпіталізують в пологовий будинок де проводять повне клінічне та параклінічне обстеження для кесаревого розтину. 3. На сучасному етапі рекомендується при неправильному положенні плода планова операція кесаревого розтину в терміні тижнів.

Можливі ускладнення при поперечних та косих положеннях плода 1. Раннє злиття навколоплідних вод, випадіння ручки або петель пуповини. 2. Гостра гіпоксія плода, пологова травма 3. Формування запущеного поперечного положення плода. 4. Загроза розриву матки. 5. Розрив матки. Смерть плода та матері (до 60%).