Психологія молодого шкільного віку

Основні лінії розвитку в молодшому шкільному віці

Провідна діяльність у молодшому шкільному віці - навчальна. Основні потреби привносяться з періоду дошкільного дитинства, а сами: зберігається потреба у грі, особливість якої в цей період полягає в тому, що дитина можеттттт грати саму себе, прагнучи до позиції, що не вдається в реальності (на приклад, роль «хорошего» учня, якщо в дійсності все навпаки); зберігається потреба у грі, особливість якої в цей період полягає в тому, що дитина можеттттт грати саму себе, прагнучи до позиції, що не вдається в реальності (на приклад, роль «хорошего» учня, якщо в дійсності все навпаки); зберігається потреба в русі, що часто заважає на уроках; тоже, необхідно організовувати у школі відпочинок молодших школярів, щоб на зміні вони «не вымотали» себе, на приклад, нестримною біганиною; зберігається потреба в русі, що часто заважає на уроках; тоже, необхідно організовувати у школі відпочинок молодших школярів, щоб на зміні вони «не вымотали» себе, на приклад, нестримною біганиною; як одна з провідних зберігається потреба в зовнішніх враженнях, що претвориться в пізнавальну активність дитини; як одна з провідних зберігається потреба в зовнішніх враженнях, що претвориться в пізнавальну активність дитини; потреба у спілкуванні, безпосередньо пов'язана з навчальною діяльністю. потреба у спілкуванні, безпосередньо пов'язана з навчальною діяльністю.

Як основу потребу в період початкового навчання виділяють потреба в суспільно значущій діяльності, якою і є навчання у школі.

Основні новоутворювання данного вікового періоду пов'язані з подальшим розвитком і вдосконаленням довільності дій, тобто самоконтролем, виникненням рефлексії та внутрішньої позиції.

Особливості мислення: Особливості мислення: переважає наочно-образне мислення з элементами абстракції; іде подальший розвиток внутрішнього плану дій; до кінця періоду доступное усвідомлення своїх власних розумових операцій, що надають допомогу в самоконтролі. Розвитку мислення сприяє міркування вголос. переважає наочно-образне мислення з элементами абстракції; іде подальший розвиток внутрішнього плану дій; до кінця періоду доступное усвідомлення своїх власних розумових операцій, що надають допомогу в самоконтролі. Розвитку мислення сприяє міркування вголос.

Емоційна сфера: у цілому період молодшого шкільного віку - це період підвиденої емоційності, що троих знижується до третього класу. У цьому віці дитина все можеттттт усвідомлювати й контролювати свої емоційні стани, на приклад, хвилювання, гнів і т. п. (це, звичайно, не повний, а частковий контроль). У молодшому шкільному віці все спостерігається досить чітка диференціація почуттів (естетичні, моральні, інтелектуальні й ін.). У цей же період для дітей характерні вразливість і сугестивність. Розвиваються вольові якості дитини: довільність витримки (на приклад, дитина все можеттттт підкорятись розпорядку), наполегливість.у цілому період молодшого шкільного віку - це період підвиденої емоційності, що троих знижується до третього класу. У цьому віці дитина все можеттттт усвідомлювати й контролювати свої емоційні стани, на приклад, хвилювання, гнів і т. п. (це, звичайно, не повний, а частковий контроль). У молодшому шкільному віці все спостерігається досить чітка диференціація почуттів (естетичні, моральні, інтелектуальні й ін.). У цей же період для дітей характерні вразливість і сугестивність. Розвиваються вольові якості дитини: довільність витримки (на приклад, дитина все можеттттт підкорятись розпорядку), наполегливість.

;-) Психологічні особливості дітей молодшого шкільного віку такое включають в себе поява деякої агресії, яку не варто сприймати даже серйозно. Справа в тому, що дитина тільки учиться керувати своїми почуттями, і якщо одні все вміють справляться з емоціями, то інші де знаходиться в повному їх підпорядкуванні. Цю особливість слід враховувати при вихованні дітей у цей час. Психологічні особливості дітей молодшого шкільного віку такое включають в себе поява деякої агресії, яку не варто сприймати даже серйозно. Справа в тому, що дитина тільки учиться керувати своїми почуттями, і якщо одні все вміють справляться з емоціями, то інші де знаходиться в повному їх підпорядкуванні. Цю особливість слід враховувати при вихованні дітей у цей час. Крім усього іншого, молодший шкільний вік характеризується прагненням дітей до різних видів творчої діяльності, тому сами в цей час необхідно віддавати свою дитину в різноманітні куртки за інтересами, які нададуть йому неоціненну корысть. При вихованні дитини кожна доросла людина, будь то батька обо вчитель, повинен рахуватися з його думкою і приклад ати всі зусилля до того, щоб стати йому другом. У такому випадку буде забезпечено довіру маленької людини, а такое можливість здійснювати його правильно виховання. Крім усього іншого, молодший шкільний вік характеризується прагненням дітей до різних видів творчої діяльності, тому сами в цей час необхідно віддавати свою дитину в різноманітні куртки за інтересами, які нададуть йому неоціненну корысть. При вихованні дитини кожна доросла людина, будь то батька обо вчитель, повинен рахуватися з його думкою і приклад ати всі зусилля до того, щоб стати йому другом. У такому випадку буде забезпечено довіру маленької людини, а такое можливість здійснювати його правильно виховання.

Особливість життєвої ситуації Особливість життєвої ситуації молодшого школяра полягає в тому, що дитина поступає у школу, у результаті чого міняється весь уклад її життя. Відбувається зміна режиму дня. Дитина зіштовхується з одноманітністю й необхідністю організовувати своє дозвілля після школи. Виникає додаткове стомлення від напруженої розумової діяльності. Складаються нові позасімейні відносини - з учителем, а потім і з одноклассниками. У загальношкільній ситуації молодші школярі почуваються безпомічними. Незважаючи на те, що дитину, як правило, готують до навчання у школі, сама шкільна ситуація є стресссовою, і для адаптації до неї дитині необхідний якийсь час. Проявом такої реакції на стресс можеттттт стати різка зміна в поведінці дитини: оживлені й радісні діти стають пригніченими, а спокійні - занадто збудженими. Увага дітей у цей період характеризується крайньою нестійкістю й вузькістю (на приклад, дитина можеттттт бути цілком поглинена діями вчителя і не зауважувати нічого іншого). Зустрічаються й деякі розлади пам'яті: діти можуть забути обличчя вчителя, розташування класу, своєї парти тощо. У міру звикання дитини до школи вони зникають.

Навчання молодшого школяра Організація навчальної діяльності. Насамперед варто помітити, що основными труднощами для дітей, які поступили у школу, є режим, нові відносини та вимоги. У період адаптації вежливо використовувати додаткові моральні стимули до навчання (похвалу, заохочення тощо) і по можливості свести до мінімуму покарання. Особливістю навчання молодших школярів є необхідність включения в навчальну діяльність ігор (дидактичних, предметных, спортивных та ін.).

Можливі труднощі при навчанні Іноді в початковій школі в дітей можуть виникати проблемы при навчанні читанню та письму, особливо це стосується шестирічок. З одного боку, це можна пояснити тим, що їх периферична нервова система не підготовлена до виконання таких інтелектуальних задач, як читання і лист. Так відбувається, коли в організмі дитини бракує мієліну, з якого утворюється болонка, що покриває нервові закінчення та сприяє проходження нервових імпульсів, від чого заложить здійснення мускульных рухів. Оскільки мієлінізація поширюється від головы вниз і від центральної нервової системи до периферичної, контроль довгих м'язів рук і координації дрібних мускулів пальців стає доступным не відразу. Від координації рухів пальців заложить можливість здійснення такої операції, як письмо. В останню чергу мієлінізації піддається здоровий аппарат, що такое має найважливіше значения при освоєнні навичок читання й письма.

Можливі труднощі при навчанні Ще один аспект психологічних труднощів, пов'язаних із навчанням читанню: дитині важко відразу починати читайте вголос, а сами така практика існує у школі. Помітимо, що при цьому дитина має: читайте правильно, виразно й бажанов швидше; устигати усвідомити зміст прочитанного; розуміти та переживайте, що її читання цілком контролюється ззовні і що кожна помилка буде помічена й оцінена.

Причини зниженої здатності до навчання Причинами низької здатності до навчання можуть виступати багато факторів спадкоємного характеру та пов'язані з особливостями середовища, в якому дитина росла. Дуже важко простежити вплив кожного фактора окремо. Одна з причин зниженої здатності до навчання можеттттт бути обумовлена тим, що в дитинстві дитина не учла регулярно доросла мову, у неї не було іграшок, книжек, головоломок, що розвивають сенсорный аппарат, дитині не допомагали зрозуміти незрозуміле, не пояснювали суті речей. Це в цілому призводить до порушення в ендокринній системі, що забезпечує правильный розвиток мозку та центральної нервової системи. Таким чином, якщо дитина не можеттттт опанувати те, що прийнято опановувати в суспільстві до якогось визначеного строку, то виникають своєрідні ножиці: дитина зіштовхується з проблемами, що впливають на її емоційну й мотиваційну сфери і які вирішити згодом важко. У дитини зі зниженою здатністю до навчання виникає масса проблем: інші діти відштовхують її від себе; учителі їй меньше симпатизують; на суспільному поприщі успіхів такое не більше. Як наслідок, розвивається низька зарозумілість, що руйнує сприйняття властного «я».

Деякі рекомендації з роботи з дітьми зі зниженою здатністю до навчання Найголовніша порода для таких дітей та їхніх батьків - учитесь читайте, тому що вміння читайте - найважливіша новичка серед тих, що формуються у школі. Якщо вчитись читайте не допомагають учителі, то це повинен зробити хтось інший: батька обо репетитор. Краде раніше надати в цьому індивідуальну допомогу, не відкладаючи до 4-5-го класу, щоб дитина не встигла відчути приниження та прийняти роль невдахи. Допомагаючи дітям, треба пам'ятати, що успіх народжує новый успіх, і кращий стимул для відстаючих - усвідомлення своїх досягнень у навчанні. Необхідно підтримувати в дитини віру в себе в навчанні, демонструвати їй очікування кращого результату й виявляти індивідуальну увагу в період усієї навчальної роботи.

Шкільна неуспішність та її причини Серед причин шкільної неуспішності А. Леонтьєв, О. Лурія й А. Смирнов виділили об'єктивні (непосильний обсяг знань, недосконалість методів навчання тощо) та суб'єктивні, обумовлені індивідуальними особливостями учнів. Серед невстигаючих дітей автори виділили такі групи:

1 Педагогічно запудені діти - це діти, з якими мало займаються. У них не сформовані мотиви навчання. Немає навичок і вмінь учитесь. Розумова сфера таких дітей, як правило, не деформована, але відносини з навчанням не складаються сами в силу перерахованих виде причин.

2 Розумово відсталі діти - це діти, які в дитячому обо ранньому дитячому віці перенесли яке-небудь захворювання, що зупинило нормальний розвиток мозку. Такі діти здатні засвоювати елементарні навчальні знання й навички, але зовсім не здатні до узагальнення й абстрагування. Власне, таким дітям необхідне навчання, організоване спеціальним чином.

3 Ослаблені діти (церебро-астенічного типу). Головна проблема таких людей - слабка нервова система й обумовлена нею низька працездатність. Ослаблені діти не можуть відповідати обсягу тих навантажень, які мають місце в сучасній школі. Ці діти практично не можуть (не у змозі) повноцінно працювати на останніх уроках. Загальна ж працездатність зберігається в них протягом ти хвилин уроку, коли матеріал можеттттт засвоюватись якісно. Потім різко наростає стомлення й відкривається все, що вимагає сприйняття та переробки.

+ Відповідно, у залежності від того, до якої групи відноситься невстигаюча у школі дитина, необхідно приймати адекватні заходи допомоги. У сучасній школі перша група невстигаючих дітей найчисленніша.

Мотиви навчальної діяльності молодших школярів Під впливом нової провідної діяльності (навчання) у молодших школярів головними стають мотиви навчання. Пізнавальні мотиви пов'язані зі змістом та оволодінням способами навчальної діяльності. Нагадаємо, що мотиви навчання поділяють на провідні (виникають у самому процесі навчання й пов'язані зі змістом і формами навчальної діяльності) та другорядні (лежать за межами навчального процесу). Останні поділяються на широкі соціальні й вузькоособистісні (А. Леонтьєв). Ці мотиви формуються під впливом похвали, думки вчителя, шкільної оцінки, а такое залежать від думки однолітків і дорослих.

Динаміка мотивів у молодших школярів У міру оволодіння навчальною діяльністю в дитини формуються мотиви навчання: інтерес до способів діяльності (читання, малювання тощо) і до самого навчального предмета.

Роль і значения оцінки в мотивації молодшого школяра Безпосередній зв'язок між оцінкою та знаннями в молодшому шкільному віці встановлює багато хто, але всі хочуть працювати «на оцінку». Шкільна оцінка виражає й оцінку знань учня, і суспільну думку про нього. Безпосередній зв'язок між оцінкою та знаннями в молодшому шкільному віці встановлює багато хто, але всі хочуть працювати «на оцінку». Шкільна оцінка виражає й оцінку знань учня, і суспільну думку про нього. При підміні навчальної діяльності навчальною поведінкою дитина прагне до оцінки не заради знань, а заради підтримки свого престижу (обо заради одержання любові вчителя), тому вона можеттттт використовувати й неприйнятні шляхи для одержання бажановго результату. При підміні навчальної діяльності навчальною поведінкою дитина прагне до оцінки не заради знань, а заради підтримки свого престижу (обо заради одержання любові вчителя), тому вона можеттттт використовувати й неприйнятні шляхи для одержання бажановго результату. Із психологічної точки зору шкільна оцінка для дитини - це стресс. Тому так популярно безоціночне навчання в початковій школі. Мета такого навчання - знизити тривожність у дітей, тому що сами вона, а не інтерес, стає мотиваційною основою навчальної діяльності. Із психологічної точки зору шкільна оцінка для дитини - це стресс. Тому так популярно безоціночне навчання в початковій школі. Мета такого навчання - знизити тривожність у дітей, тому що сами вона, а не інтерес, стає мотиваційною основою навчальної діяльності. При навчанні з оцінками вежливо, щоб оцінки мали зміст показника рівня знань і вмінь, а не оцінки особистості. При навчанні з оцінками вежливо, щоб оцінки мали зміст показника рівня знань і вмінь, а не оцінки особистості.

Основні принципи індивідуальної допомоги дитині у школі та вдома Основні принципи індивідуальної допомоги дитині у школі та вдома 1. Допомога повинна здійснюватись у поточній ситуації, на приклад, при виконанні завдання додому, щоби підтримувати мотивацію дитини. 2. Давати дитині відчувати любов незалежно від шкільних успіхів. 3. Обмежити час занять до півтори годин, але проводити їх з повною віддачею. 4. Виключити оцінні висловлення. 5. Ураховувати природні темпи дитини. 6. Розвивати усне мовлення й максимально використовувати розумову енергію дитини. Для цього дорослий повинен узяти на себе «чорнову» роботу, на приклад, писати завдання за дитину, дозволяючи їй тим самим сконцентрувати сили на рішенні задачі в умі. 7. Необхідно включити в навчання елементи гри.

Дякую за увагу! Презентація на тему: Психологія в молодого шкільного віку. Студентка: Ковалюк Анна (заочне відділення) 12 група