Як подолати учню шкільну тривожність?

індивідуальна психологічна особливість, яка полягає в підвищеній здатності відчувати неспокій в самих різних життєвих обставинах. індивідуальна психологічна особливість, яка полягає в підвищеній здатності відчувати неспокій в самих різних життєвих обставинах. Тривожність

Спецефічний вид тривожності, який проявляється у взаємодії дитини з різноманітними компонентами освітнього середовища Це емоційний стан дитини, який не можна розглядати як однозначно негативний стан. Дезорганиізючий вплив на учбову діяльність справляють тільки часті та/чи інтенсивні тривожні стани, які свідчать про порушення процесу шкільної адаптації. Шкільна тривожність

Передумови шкільної тривожності Ситуаційні (взаємодія з компонентами освітнього середовища ) Індивідуальні (темперамент, самооцінка і т.п.) і т.п.)

Варіанти шкільної тривожності Відкрита свідомо переживаєма та виявляєма в діяльності у виді стану тривоги (свідома) Прихована – неадекватний спокій, смикання волосся, відхід від ситуації (несвідома)

Типові причини шкільної тривожності - Необхідність опановувати «нову шкільну територію». - Збільшення кількості учбових диціплін. - Збільшення кількості вчителів.

Типові причини шкільної тривожності Відсутність наступності вимог вчителів початкової школи і вчителівсередньої ланки, а також варіативність вимог від вчителя до вчителя.Відсутність наступності вимог вчителів початкової школи і вчителів середньої ланки, а також варіативність вимог від вчителя до вчителя. Зміна класного керівника.Зміна класного керівника. Необхідність адаптуватись до нового (чи зміненого) класного колективу.Необхідність адаптуватись до нового (чи зміненого) класного колективу.

Типові причини шкільної тривожності Неуспішность у взаємодії з вчителями чи однокласниками.Неуспішность у взаємодії з вчителями чи однокласниками. Хронічна або епізодична учбова неуспішность.Хронічна або епізодична учбова неуспішность. Різка зміна у рівні батьківського контроля й допомоги.Різка зміна у рівні батьківського контроля й допомоги.

Форма прояву шкільної тривожності Погіршення соматичного здоровя. Небажання ходити до школи (аж до систематичних прогулів). Надмірна старанність при виконанні завдань. Різке зниження ефективності учбової діяльності в ситуациї контроля знань. Прояв негативізму и демонстративних реакцій (перед усім, в адресу вчителів, як спробу справити враження на однокласників).

Форма прояву шкільної тривожності Відмова від виконання субэктивно невиконуємих завдань.Відмова від виконання субэктивно невиконуємих завдань. Роздратованість та агресивні прояви (вербальна й невербальна агресія).Роздратованість та агресивні прояви (вербальна й невербальна агресія). Неуважність, зниження концентрації уваги на уроках.Неуважність, зниження концентрації уваги на уроках. Втрата контроля над фізиологічними функціями в стресогенних ситуаціях.Втрата контроля над фізиологічними функціями в стресогенних ситуаціях.

Форма прояву шкільної тривожності Нічні страхи, повязані з шкільним життям.Нічні страхи, повязані з шкільним життям. Відмова відповідати на уроці або відповіді тихим, приглушеним голосом.Відмова відповідати на уроці або відповіді тихим, приглушеним голосом. Відмова від контактів з вчителями чи однокласниками (або зведення їх до мінімуму).Відмова від контактів з вчителями чи однокласниками (або зведення їх до мінімуму). «Надмірна цінність» шкільної.«Надмірна цінність» шкільної.

Рекомендації педагогам Надавати точну, змістовну інформацію про результати діяльності учня, не змішуючи з оцінками й зауваженнями, відносно до особистості в цілому; Развивати у дітей адекватне відношення до невдач та помилок; Ставити чіткі вимоги до дітей в учбовій діяльності та в поведінці, разяснювати ці вимоги дітям і батькам; Забезбечувати організацію самоконтроля; Формувати вміння у дітей не змішувати оцінку результатів конкретної роботи з відношенням педагога до себе; Формувати у дітей критерії та навички самоконтролю, самостійної оцінки особистої роботи; Розширити спектр позитивних оцінок (похвал) учнів; Ставити перед учнем єдині педагогічні вимоги.