Здоровязбережувальні технології – інноваційний крок в освіті Семінар-практикум 05 грудня 2012 року

« Без здоров'я і мудрість незавидна, і мистецтво бліде, і сила вяне, і багатство без користі, і слово безсиле» Герофіл (бл. 300 р. до н.е.), давньогрецький лікар, У Національній доктрині розвитку освіти у ХХІ столітті зазначено: «Головна мета української системи освіти – створити умови для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України», а Закон України «Про загальну середню освіту» стверджує: «Завданням загальної середньої освіти є формування особистості учня, розвиток його здібностей і обдарувань, забезпечення повноцінного фізичного розвитку й зміцнення здоровя». Державний стандарт загальної початкової освіти розглядає здоров'я цілісно і багатовимірно через його фізичну, психічну, соціальну та духовну складові. Кожна складова здоров'я багатогранна. І лише за умови їх органічного поєднання зберігається та зміцнюється здоров'я людини.

Технологія - це, перш за все, системний метод створення, застосування знань з урахуванням технологічних і людських ресурсів та їх взаємовпливу, що має на меті оптимізацію форм освіти

Під здоров'язберігаючими технологіями сьогодні слід розуміти: сприятливі умови навчання дитини в школі (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання та виховання); оптимальну організацію навчального процесу (відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм); повноцінний та раціонально організований руховий режим.

Типи технологій у сфері збереження та зміцнення здоровя: Здоров'язберігаючі - ті, що створюють безпечні умови для перебування, навчання та праці в школі, та ті, що вирішують завдання раціональної організації виховного процесу (з урахуванням вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних вимог), відповідності навчального та фізичного навантаження можливостям дитини;

Оздоровчі - технології, спрямовані на зміцнення фізичного здоров'я учнів, підвищення потенціалу (ресурсів) здоровя: фізична підготовка, фізіотерапія, аромотерапія, загартування, гімнастика, масаж, фітотерапія, музикотерапія, арттерапія, піскова терапія,казкотерапія,ігрова терапія;музична терапія, психогімнастика (вправи, ігри, етюди, пантоміми).

Технології навчання здоровю – гігієнічне навчання (раціональне харчування, догляд за тілом тощо); формування життєвих навичок (керування емоціями, вирішення конфліктів тощо); профілактика травматизму та зловживання психоактивними речовинами; статеве виховання. Ці технології реалізуються завдяки включенню відповідних тем до предметів загально-навчального циклу; введенню до варіативної частини навчального плану нових предметів; організації факультативного навчання та додаткової освіти.

Технології виховання культури здоров'я – виховання в учнів особистісних якостей, які сприяють збереженню та зміцненню здоров'я, формування уявлень про здоров'я як цінність, посилення мотивації на ведення здорового способу життя, підвищення відповідальності за особисте здоров'я, здоровя родини.

Групи засобів: рухової спрямованості (фізичні вправи, фізкультхвилинки, динамічні перерви, лікувальна фізкультура, рухливі ігри та ін.); оздоровчі сили природи (сонячні та повітряні ванни, водні процедури, фітотерапія, інгаляція, вітамінотерапія та ін.); гігієнічні (виконання санітарно-гігієнічних вимог; особиста та загальна гігієна, дотримання режиму дня та режиму рухової активності, режиму харчування та сну та ін.).

Формування в учнів компетентного ставлення до власного здоров'я неможливе без реалізації всіх складових здоров'я Реалізація фізичної складової здійснюється через: ранкову гімнастику, фізкультхвилинки, рухливі ігри, фізкультпаузи (оздоровчу рухливу діяльність); контроль та самоконтроль за правильною поставою під час письма, читання, ходіння тощо; використання вправ щодо профілактики сколіозу, запобіганню гіподинамії; виконання дихальних вправ; виконання гімнастики для очей, точковий самомасаж біологічно активних точок обличчя й голови, щоб врешті «розбудити» дітей і створити відповідний робочий настрій на весь навчальний день;

навчання використанню народних засобів оздоровлення та профілактики захворювань; знання свого особистого рівня здоровя; навчання правильному та регулярному чищенню зубів; навчання щодо дотримання режиму навчання, харчування, праці, відпочинку; навчання культурі споживання їжі.

Реалізація соціальної складової здійснюється через: використання засобів, які сприяють інтересу до навчального матеріалу; створення умов для самовираження учнів; стимулювання аргументації відповідей; заохочування ініціативи учнів; розвиток інтуїції, творчої уяви учнів; зосередження уваги на якості мовлення; демонстрація правильного мовлення; закінчення уроку повинно бути своєчасним; використання на уроці засобів: - диференційованого навчання - проблемного навчання - діалогового навчання - рефлексивного навчання - колективної розумової діяльності ;

використання звязків з іншими предметами; використання матеріалу з інших сфер життєдіяльності; використання дидактичного матеріалу; надання різнорівневих домашніх завдань; ініціація різноманітних видів діяльності; здійснення взаємоконтролю; навчання дотриманню правил спілкування в класі, в громадських місцях, їдальні, громадському транспорті; навчання вмінню уникати конфліктних ситуацій за алгоритмом «Стій! Подумай! Прийми рішення!»; навчання гуманному ставленню до людей з фізичними вадами.

Реалізація психічної складової здійснюється через: створення сприятливого психологічного клімату на уроці; дотримання позитивного мислення; демонстрацію ненасильницьких засобів навчання; навчання вмінню керувати своїми емоціями, почуттями; навчання підтриманню в собі впевненості у своїх можливостях, задатків; здійснення самооцінки, самоконтролю; здатність аналізувати наслідки дій шкідливих звичок тощо;

навчання вмінню відмовлятися від пропозицій, які шкідливі для здоровя; навчання вмінню приймати самостійно рішення в різних ситуаціях; навчання підтримувати дружні стосунки з усіма учнями класу; музикотерапію; кольоротерапію.

Реалізація духовної складової здійснюється через: навчання доброзичливому ставленню до товаришів у класі, до учнів школи, до дорослих; навчання відповідальності за власні дії та вчинки; вироблення навичок самообслуговування; навчання висловлювати свої погляди щодо здорового способу життя; навчання здатності бачити й сприймати прекрасне в житті, природі, мистецтві, літературі; навчання вмінню розрізняти зло і добро, духовне і бездуховне, долати прояви зла в собі; навчання усвідомленню життєвих цінностей.

Здоровязбережувальні технології Зарядка Настрій на весь день (сміхотерапія) Звукотерапія, музикотерапія Використання мудр китайського народу Зміна положення тіла під час уроку Письмо з мішечками Солетерапія Теплотерапія Кольоротерапія казкотерапія Квіткотерапія Оздоровче харчування Фітотерапія Оздоровчі рухливі перерви Етюди для душі Арт-терапія Психогімнастика фізкультхвилинки,фізкультпаузи Валеокорекція бестінг

К.Ушинський так сформулював основний закон дитячої природи: « Дитина потребує діяльності безперестанно і втомлюється не діяльністю, а її одноманітністю. Змусьте дитину сидіти. І вона дуже швидко втомиться; лежати – те саме; йти вона довго не може, не може ні говорити, ні співати, ні читати і найменше – довго думати; але вона пустує і рухається весь день, змінює і змішує всі ці діяльності й не втомлюється ні на хвилину..., чим молодший вік, тим різноманітнішою має бути діяльність..».

Видатний педагог рекомендує: «Дайте дитині трохи порухатися, і вона подарує вам знову 10 хвилин жвавої уваги, якщо ви зуміли їх використати – вони дадуть вам в результаті більше, ніж цілий тиждень напівсонних занять».

Сучасний урок має бути здоров'язберігаючим, здоровя- формуючим, здоров'язміцнюючим, спрямованим на формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя, повинен навчати культурі здоров'я на засадах розвитку життєвих навичок.

Дякую за увагу!