Організація навчально-виховного процесу в 1-му класі та створення сприятливого середовища для адаптації першокласників до навчання в школі у н.р.

Ми настільки захопилися навчанням наших дітей, що забули, що сама суть освіти дитини – створення її щасливого життя. Адже саме щасливе життя – це те, чого ми щиро бажаємо і своїм дітям, і собі. С.Харрісон

Адаптація – звичайне явище людини, яке відбувається в пристосуванні(звичка) до нових умов життя, нової діяльності, нових контактів, нових соціальних ролей.

Кадровий потенціал вчителів 1-х класів 1-А клас – вчитель вищої категорії, вчитель- методист, «Відмінник освіти України» - Бахшиєва Л.В. Педагогічний стаж – 47 років 1-Б клас – вчитель І категорії, старший вчитель - Каплун С. М. Педагогічний стаж – 20 років

Готовність до навчання у школі – інтегративна характеристика психічного розвитку дитини, яка складається на завершення дошкільного дитинства і включає компоненти, що зумовлюють успішну адаптацію дитини до умов і вимог школи. Дане поняття розглядається у двох взаємоповязаних аспектах: а) загальна готовність; б) спеціальна готовність до навчання у школі.

Готовність дитини до шкільного навчання (шкільна зрілість) Це достатній рівень психічного розвитку дитини для освоєння шкільної навчальної програми в умовах навчання в групі однолітків. Цей рівень дозволяє прогнозувати успішність чи неуспішність навчання першокласника.

Шкільна зрілість Фізична готовність Здоровя Психологічна готовність І нтелектуальна Емоційна Соціальна Готовність дитини до школи

Фізіологічна готовність Достатній рівень розвитку психофізіологічних (рівень сформованості дрібної моторики), фізіологічних (ріст, вага, кількість постійних зубів) й анатомо- морфологічних функцій і структур дитячого організму, стану здоров'я (фізіологічна зрілість). Цей рівень повинен забезпечити витримання дитиною відповідних навантажень і стимулювати її до подальшого розвитку. Важливою складовою даного компоненту є соматичне і психічне здоров'я дитини, сформованість навичок здорового способу життя.

Психологічна готовність Розвиток довільної сфери (вольова готовність до шкільного навчання) вміння працювати за зразком; вміння свідомо підкоряти свої дії правилу; вміння уважно слухати і виконувати завдання; вміння дотримуватися дисципліни.

Розвиток мотиваційної сфери - переважання в дитини пізнавального мотиву над ігровим (мотиваційна готовність до школи Навіщо? Для чого? Внутрішнє спонукання до дії Зовнішнє спонукання до дії Бажання навчатись Мотивація – це спонукання, яке є причиною активності особистості й визначає її прагнення до дії

Формування «внутрішньої позиції школяра» - готовності до прийняття нової соціальної позиції - положення школяра, що має коло прав та обов'язків, тобто позитивна спрямованість дитини на школу Соціальна готовність

ставлення до дорослого (дорослий стає незаперечним авторитетом, зразком для наслідування); ставлення до однолітків (комунікативні навички, вміння успішно взаємодіяти, виконуючи спільні дії); ставлення до самого себе (адекватне ставлення дитини до своїх здібностей, результатів роботи, поводженню, тобто певний рівень розвитку самосвідомості та самооцінки).

Інтелектуальна готовність наявність у дитини кругозору, запасу конкретних знань; диференційоване сприйняття (виділення фігури з фону); концентрація уваги; аналітичне мислення (здатність побачити зв'язок між явищами, вміння відтворювати зразок); сформованість основних розумових операцій (порівняння, узагальнення, класифікація, виділення істотних ознак тощо); можливість логічного і механічного запам'ятовування; розвиток тонких рухів руки і зорово-моторної координації; оволодіння на слух розмовною мовою і здатність до розуміння і застосування символів; інтерес до знань, процесу їх отримання за рахунок додаткових зусиль.

задоволення, радість, довіра, з якими дитина йде до школи; відкритість для контактів з учителем і новими товаришами; впевненість у собі; прагнення знайти своє місце серед однолітків; переживання, пов'язані із самою навчальною діяльністю, її процесом і першими результатами; вболювання за успішне виконання завдань. Емоційна готовність

Причини дезадаптації соматична ослабленність дитини; нейродинамічні розлади, пов'язані з психомоторною загальмованістю, з емоційною нестійкістю (гіпердинамічний синдром, рухова розгальмованість); функціональні дефекти периферійних органів мовлення (дислексія, дисграфія); легкі когнітивні розлади (мінімальні мозкові дисфункції, астенічний синдром та ін.). біологічні

Соціально-психологічні негативний виховний вплив сім'ї, що спричиняє недоліки підготовки до школи; особливості стосунків з однолітками; неадекватність самооцінки; мотиваційна незрілість; особистісні якості (агресивність, тривожність); невірний педагогічний підхід вчителя.

Рівні адаптації Високий рівень адаптується до школи протягом перших двох місяців навчання, відносно швидко входять в колектив, освоюються в школі, знаходять нових друзів в класі, майже завжди гарний настрій, вони доброзичливі, сумлінно і без видимої напруги виконують всі вимоги вчителя, іноді відмічаються складності або в контактах з дітьми, або у стосунках з учителем, оскільки їм ще важко виконувати всі вимоги правил поведінки, до кінця жовтня відбувається засвоєння і нового статусу, і нових вимог, і нового режиму. легка форма адаптації

Середній рівень має тривалий період адаптації, діти не можуть прийняти ситуацію навчання, спілкування з учителем, дітьми, зазнають труднощі в засвоєнні навчальної програми, до кінця першого півріччя реакції таких дітей стають адекватними шкільним вимогам. Форма середнього рівню адаптації

Форма низького рівню адаптації Низький рівень соціально-психологічна адаптація пов'язана із значними труднощами, діти не засвоюють навчальну програму, у них проявляються негативні форми поведінки, різкий прояв негативних емоцій, на таких дітей найчастіше скаржаться вчителі, батьки, постійні неуспіхи в навчанні, відсутність контакту з вчителем відчуження і негативне відношення однолітків, Серед цих дітей можуть бути ті, хто потребує лікування учні з порушеннями психоневрологічної сфери, проте можуть бути і учні, не готові до навчання в школі. Це група ризику.

Корекційний етап Дошкільний етап Етап загальної адаптації березень-серпень вересень – січень 2-е півріччя 1-го класу Організція процесу адаптації першокласників

Вивчення процесу особистісної адаптації першокласників до шкільного навчання Оцінка рівня адаптації дитини до школи. Вибір відповідних діагностичних засобів. Виявлення групи школярів, що зазнають труднощів адаптації Попередження можливого неблагополуччя в психічному і особистісному розвитку першокласників Визначення шляхів надання допомоги учням Профілактика дезадаптації

Ми настільки захопилися навчанням наших дітей, що забули, що сама суть освіти дитини – створення її щасливого життя. Адже саме щасливе життя – це те, чого ми щиро бажаємо і своїм дітям, і собі. С.Харрісон