Психологічний супровід обдарованих дітей. Підготувала методист РМК І.А. Колесова

Немає необдарованих дітей - є дорослі, які не займаються розвитком дитини, адже будь-яка здібність потребує розвитку. (І. Мороз) Спеціалістів не можливо ростити з безініціативних людей, які не розвинули свій особистий творчий потенціал, і тому необхідно займатися пошуком та навчанням, розвитком талантів не тільки на ранніх етапах дитячого розвитку, а і в старшому шкільному віці.

В даному дослідженні ми спробуємо перекинути місток від фундаментальних проблем природи інтелекту і творчих здібностей до практичної роботи з обдарованими дітьми. Таким чином, спеціальне психологічне дослідження особливостей обдарованих дітей виступає важливим і необхідним моментом роботи з ними. Однак присвоювати комусь Тавро обдарованого, а комусь необдарованого, за результатами дослідження не тільки не професійно, але й неетично.

Предмет дослідження: Психологія обдарованих дітей. Об'єкт дослідження: Психологічні особливості обдарованої дитини. Мета дослідження: Визначити систему пошуку та моніторингу розвитку обдарованих учнів.

Обдарованість - це системна, така, що розвивається протягом життя якість психіки, яка визначає можливість досягнення людиною більш високих (незвичайних) результатів у одному чи декількох видах діяльності порівняно з іншими людьми. (Д.Богоявленська, В.Шадриков) Глосарій Рівні здібностей: обдарованість, талант, геніальність. Талановитість - вищий ступінь спеціальної обдарованості дитини. Геніальність - найвищий ступінь обдарованості, прояву творчих сил людини. Творчість - продуктивна діяльність людини, яка породжує якісно нові матеріальні й духовні цінності суспільного значення. Здібності - уміння працювати в нестандартних ситуаціях, розв'язувати проблемні ситуації, оригінальність, критичність мислення, уміння робити правильний вибір у різних ситуаціях. Індивідуальність - неповторність своєрідних рис людини, що відрізняють її від інших людей. Задатки - природжені анатомо-фізіологічні особливості організму, головним чином нервової системи й органів чуття, передумова розвитку здібностей людини при певних умовах і діяльності людини в певному напрямі.

Система роботи з обдарованими учнями забезпечується через: - розвиток продуктивного мислення високого рівня (творчого, критичного, абстрактно-логічного й здатності до вирішення проблем); - організація дослідницької діяльності; - забезпечення самостійності в навчанні (тобто організація навчання як процесу, керованого самим учнем); - стимулювання нових ідей, що руйнують звичні стереотипи й загальноприйняті погляди; - розвиток здатності учнів до самопізнання й саморозуміння, виховання у них поваги до індивідуальних особливостей кожної людини.

Методи дослідження - теоретичний аналіз науково-педагогічної, методичної літератури; - вивчення передового педагогічного досвіду; - аналіз і впровадження інноваційних технологій з даної проблеми; - анкетування, тестування, бесіди, тренінги з учнями, педагогами; - моніторинг, спостереження, оцінка й прогнозування проблеми; - прищеплення навичок самонавчання, самовиховання, самомоніторингу, уміння й бажання вчитися протягом всього життя.

Практична значущість дослідження Дослідження, де діти будуть забезпечені можливістю опанувати : - психологічну культуру: навчаться керувати своїми почуттями, прагненнями, розуміти свій внутрішній стан і стан інших людей; інтелектуальну культуру: розвиток власного інтелекту; - духовну культуру: норми моралі, духовності – все те, що відбиває соціальну сутність людини; - соціальну культуру: вміння адаптуватися в соціальній сфері, що зумовлюється правовими, економічними знаннями; - вивчення індивідуальних особливостей кожного учня й навчання відповідно до його психологічних можливостей і здібностей; - надання широкого спектру різних видів діяльності для задоволення потреб і потенційних можливостей кожного учня із правом вільного вибору виду діяльності; - втілення принципової педагогічної позиції «навчання із захопленням», «в школу з радістю»; - залучення учнів до участі в шкільному самоврядуванні з метою тренування навичок різноманітних форм спілкування, взаємодії керівництва та співпраці; - визначення умов для практичної реалізації індивідуального підходу до навчання та виховання.

Методи дослідження. Моніторинг здібностей здійснюється на основі різних диференційованих складових. Учень постійно перебуває в полі зору педагогів та інших спеціалістів (психолога, медика) під час навчання в комплексі. Сучасна наука твердить, що виявити обдарованість можна за допомогою взаємодоповнювальних способів.

Методи дослідження. По-перше, це метод спостереження як спосіб виявлення обдарованих дітей. При цьому систематично і цілеспрямовано сприймаються різноманітні вияви психологічних особливостей обдарованості. Цей метод застосовується на уроках із різних предметів, а також і в позаурочній діяльності учнів. По-друге, це констатація певного рівня досягнутих успіхів щодо тієї чи іншої сфери діяльності. Це дає змогу встановити, до якого саме типу обдарованості належить конкретний учень. Увага зосереджується передусім на аналізі продуктів діяльності підлітка.

Методи дослідження. Третій спосіб - виявлення обдарованих дітей за участю експертів, тобто людей, які добре знають досліджувану дитину, мають можливість взаємодіяти з нею в різноманітніших ситуаціях. Це стосується методу експертних оцінок. Так, за описовими характеристиками обдарованості М. Б. Карне учнів оцінюють : спочатку сам себе учень, потім батьки, педагог - організатор ( куратор ), а психолог порівнює ці дані з результатами проведених відповідних психодіагностичних методик. В неї входять класний керівник, вчителі – предметники, при можливості - керівники секцій, кружків, які добре знайомі з дітьми. Експерти одержують і заповнюють бланки. Експерти одержують і заповнюють бланки.

Методи дослідження. Ч етвертий с посіб – п роведення в ідповідних п сихологічних т естових діагностувань, я кі м ають с тандартизований х арактер і з абеспечують о тримання результатів н а о снові є диних к ритеріїв і н орм. Використовуючи є дині с пеціалізовані т ести к реативності, т ести і нтелекту т а т ести мотивації, є м ожливість д осліджувати о бдарованість у чнів. Практичним психологам пропонується зараз великий вибір психологічного діагностичного інструментарію, за допомогою якого визначаються особливості здібностей конкретного учня.

Оптимальними, а пробованими методиками, я кі з астосовуємо м и у своїй п рактиці, є : методи тестових досліджень інтелекту Фурмана, ШТРР, тест структури інтелекту Амтхауера, тест прогресивних матриць Равена, тест творчого мислення Торренса, тест Гільфорда, індивідуальна картка розвитку школяра та низка інших.

Опитування вчителів є традиційним і найбільш зручним способом одержання інформації для психолога.....але враховує.. якщо педагог сам є оригінальною, творчою людиною, нестандартність учня буде сприйнята позитивно. Якщо вчитель не відрізняється високим інтелектом, авторитарний чи схильний до консерватизму - творчо здібний учень може бути сприйнятий як вперта, нестерпна, чи навіть тупа" дитина.

Видатний дослідник обдарованості Н.С.Лейтес запропонував розрізняти три категорії здібних дітей за такими ознаками: 1) ранній прояв інтелекту; 2) яскравий прояв здібностей до окремих видів діяльності і предметів; 3) потенційні ознаки обдарованості.

Після виявлення певних здібностей перед психологом постає завдання розвитку цих здібностей. Педагогічна і психологічна практика свідчить, що не можна на замовлення створювати творчі особистості, можна лише створити умови, розробити способи стимуляції активності. Створення умов для виявлення і розвитку творчих здібностей – основна умова розвитку обдарованості: батьки, психолог, викладачі, педагоги-організатори мають залучити учня до такої діяльності, за якої б реалізувалися його можливості. Слід пам ׳ ятати, що обдарованість виявляється і в атмосфері ініціативи, змагання, дискусії. Тому в своїй діяльності ми намагаємось урізноманітнювати форми роботи з учнями і відходити, по можливості, від традиційних уроків.