Видобувати гори корисних копа- лин, спалювати гігантські обєми палива, зволожувати сухі степи. Масштабні експерименти з приро- дою виявилися такими небезпеч- ними, що змусили вчених замис- литись над перспективами існу- вання цивілізації.

Одним із завдань вивчення математики є підготовка учнів до сприйняття природничих дисциплін, що вводяться в старших класах : фізика, хімія, біологія, екологія. Користуватися набутими знаннями з математики потрібно, інакше учень, приступаючи до їх вивчення, ніколи не переконається, що ці знання коли- небудь будуть йому будуть потрібні, а всі декларації вчителя про важливість математичних знань виявляться безпідставними.

Останні десятиріччя шкільну математику формують як дисципліну для майбутніх професійних математиків, а прикладне її застосування зведене до мінімуму. Це сприяє вимиванню математики з природничих дисциплін і останні десятиріччя шкільну математику формують як дисципліну для майбутніх професійних математиків, а прикладне її застосування зведене до мінімуму. Це сприяє вимиванню математики з природничих дисциплін і приводить до появи феномена її уникання матофобії. Зокрема, школярів знайомлять з екологією як описовою наукою, хоча її розвиток тісно пов'язаний з кількісним експериментом.

Практика постійно пропонує екологам різноманітні задачі, в тому числі і розрахункові. Для ефективного їх розв'язування потрібно не тільки знати закони, поняття екології, але уміти аналізувати, творчо підходити до поставлених проблем. У пошуках способів розв'язування задач необхідно продумати залежності, що існують між величинами, а це сприяє закріпленню вивченого матеріалу, тренуванню мислення, розвитку ініціативи.

Розглядаючи запропоновані задачі, можна ознайомити учнів з конкретними поняттями екології і математики, навчити правильно вибирати математичну модель, зручну для розрахунку шуканих величин. Проведені експерименти переконливо свідчать, що правильна орієнтація школярів у виборі засобів обчислень сприяє ефективності підвищенню уроків, економії часу і кращому засвоєнню уроків.

Екологічні спостереження часто супроводжуються вимірюванням кількісних характеристик екосистем. Іноді вимірювання полягає у візуальному порівнянні об'єктів природи. Інформативність вимірювань, проведених на такому рівні, можна значно покращити, провіривши математичну обробку кількісних показників. Корисними можуть стати різні способи математики, в тому числі нерівності.