Ерохина Валентина Вікторівна Вчитель вищої категорії Старший вчитель Стаж 29 років

Критичне мислення Постановка проблеми Пошук і осмислення інформації Прийняття рішення щодо розв'язання поставленої проблеми.

Характеристики критичного мислення: Самостійність Постановка проблеми Прийняття рішення Чітка аргументованість Соціальність

Діяльність учителя Діяльність учнів Взаємодія Тема Завдання Очікуваний результат Корекція Форми, методи Мета

Перший етап – актуалізація (заохочення, викликання) Допомагає встановити рівень власного значення, до якого можна додати щось нове, доповнити; Сприяє виявленню поверховості, неточності, неправильності у знаннях; Активізує мислення учнів; Створює зацікавленність, спрямовує на вивчення, дослідження проблеми. Другий етап – усвідомлення Ознайомлення зі змістом нової інформації: Читання Розповідь Лекція експеремент Третій етап – міркування (рефлексія) Перетворення нових знань на власні.

Урок критичного мислення має певну структуру та складається з п'яти основних етапів: 1. Розминка Урок 5. Рефлексія2. Обґрунтування навчання 4. Усвідомлення змісту 3. Актуалізація

Замінює так звані організаційні моменти класичного уроку. Головна функція – створення сприятливого психологічного клімату на уроці. Актуальність етапу кращому засвоєнню навчального матеріалу; підвищенню авторитету вчителя; психологічного розвантаженню учнів, які за день мають 6-7 різних уроків.

Етап передбачає: постановку мети уроку; розвиток внутрішньої мотивації до вивчення конкретної теми та предмета в цілому. Актуальність етапу Навчальний матеріал засвоюється краще, якщо: учні розуміють його конкретну практичну значущість для кожного з них; чітко знають, що вимагатиметься від них на уроці.

Девіз етапу: « Пробудіть, викличте зацікавленість, схвилюйте, спровокуйте учнів вигадати те, що вони знають». На цьому етапі відтворюється знання, вміння, потрібні для наступних етапів уроку, встановлюється рівен Актуальність етапу Оскільки знання, пов язані з досвідом учня, запам ятовуються краще та швидше, то створюються умови для «відкриття», самостійного добування знань, і за цих умов підвищується роль учня на уроці.

На цьому етапі учень знайомиться з новою інформацією, аналізує, визначає особисте її розуміння, вчитель Актуальність етапу Етап передбачає розвиток уміння: працювати з інформацією; працювати самостійно; виділяти головне, суттєве; формування компетентності учнів з предмета.

Учень стає власником ідеї, інформації, знань; можливість використання знань; обмін знаннями з іншими учнями; оцінка та самооцінка діяльності. Актуальність етапу Усвідомлення того, що було зроблено на уроці; демонстрація знань та того, як можна застосувати знання; можливість замислитись над підвищенням якості роботи; визначення необхідності корекції.

Етапи уроку критичного мислення РозминкаОбґрунтування навчання АктуалізаціяУсвідомлення змісту Рефлексія Методи формування та розвитку критичного мислення Метод прес Обери позицію Різнокольорові капелюшки Обери позицію рюкзакЕсеМетод пресДискусіяМетод прес РозминкаСюрпризКритичне читання тексту в парах Самооцінка СенканРозумний клуб Сюрприз Асоціативний кущ СенканРюкзак ЕсеАсоціативний кущ Різнокольорові капелюшки Ключові слова ЕсеРозумний клуб Ключові слова Сенкан Асоціативний кущ Есе Ключові слова

Віра в сили учнів Активна позиція учнів у навчанні Спілкування Цінування думок інших Очікування ідей

– здатність сприймати думки інших критично; 2 – компетентність; 3 – небайдужість у сприйнятті подій; 4 – незалежність думок; 5 – допитливість; 6 – здатність до діалогу і дискусії.

Аргумент … … … … проблема соціальність Самостійність Залучення, збір, Критична обробка інформації

Актуалізація 1.Читання в парах, групах. 2.«Мозкова атака». 3.Огляд за категоріями. 4.Дискусія в групах. 5.Гронування. 6.Кубування. 7.Питання – відповідь. 8.Мислення (в парах) – обговорення. Усвідомлення змісту 1.Система позначок «Поміч». 2.Багатовимірне опитування. 3.Джигсоу 4.Взаємонавчання. 5.Реакція читача. 6.Кероване читання. 7.Гронування. 8.Порушена послідовність. Міркування (рефлексія) 1.Дискусія у парах, групах. 2.Огляд за категоріями. 3.Сенкан. 4.Дискусійна сітка. 5.Гронування. 6.Кубування. 7.Діаграма Венна. 8.Шкала цінностей.

Метод «Вільне письмо». Методика «Гронування». Етапи гронування: 1.Написати центральне слово (словосполучення чи фразу посередені аркуша, на слайді, на дошці). 2.Записати слова фрази, які спадають на думку учням з обраної теми. Записати стільки ідей, скільки дозволить час, або доти, доки вони не будуть вичерпані. 3.Коли всі ідеї записані, встановити, там, де це можливо, звязки міх поняттями.

Методика «Кубування» Вказівки на гранях Описати це Порівняти це Знайти застосу- Вання цьому Запропону- Вати аргументи «за» чи «проти» Проаналі- зувати це Встановити асоціації

Методика «Передбачення» Передбачення (які можна запропонувати) За прислівмиЗа загадками За твердженнями, догмою За ключовими словами

Методика «Дискусія» Акаде- мічна Визначаємо «за» і «проти» Наводимо аргументи Кожна група залишається на своїй позиції Конструк- тивна Позиція визначена Пошук Аргументів «за» і «проти» Підсумок (чому саме Аргументи найбільш вагомі)

для забезпечення засвоєння відповідних математичних знань, розвитку предметних умінь та навичок; для створення умов для формування та розвитку критичного мислення; для формування та розвитку основних груп компетентн остей учня.

Методи навчання математики Методи навчання математики Активізація Уваги школярів Вивчення нового матеріалу Закріплення знань Навчання розв´язування задач та вправ

Методи активізації уваги школярів мотивація Збудження інтересу Створення проблемних ситуацій стимулювання

Мотиви вивчення математики розвиток загальної культури; використання у практичній діяльності; продовження навчання; успішне виконання тематичних оцінювань, домашніх завдань, державної підсумкової атестації, завдань зовнішнього тестування вступних іспитів; використання матеріалу під час вивчення наступних тем; між предметні звязки ; внутрішня мотивація кожного учня тощо.