ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ДО ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛЕКСИКИ У ШКОЛАХ З РОСІЙСЬКОЮ МОВОЮ НАВЧАННЯ

Мета: Висвітлення лінгводидактичних аспектів, повязаних із лінгвокультурологічним підходом до вивчення української лексики учнями 5-6 класів шкіл з російською мовою навчання. Основні завдання: Створення науково-методичного підґрунтя для розвитку ефективних систем навчання учнів під час вивчення лексики на уроках української мови Надання методичної допомоги вчителям-словесникам: -у формуванні лінгвокультурологічної компетенції учнів; - у створенні умов для спрямування навчання для збагачення учнівського українознавчого мовлення; - у стимулюванні мовленнєвих умінь у процесі комунікації; -у розширенні та активізації словникового запасу учнів у полікультурному суспільстві

Етнолінгвістичний (етнокультурознавчий); психолого-педагогічний; лінгводидактичний

дисципліна, яка вивчає мову в її відношенні до культури, розглядає взаємодію мовних, етнокультурних і етнопсихологічних чинників у функціонуванні й еволюції мови

МОВА КУЛЬТУРА Культура - це самореалізація людини, а мова – це найкоротший шлях до духовного світу людини

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ засади вивчення лексики визначаються необхідністю цілеспрямованого педагогічного впливу під час одночасного функціонування двох і більше мов

У мовленнєвому розвитку дитини виникає багато труднощів, якщо вона перебуває у різномовному середовищі. Дитяча двомовність, яка розвивається стихійно і не має певного впливу виховання та навчання, веде до небажаних результатів»

тісно повязані з: Мовознавством: - соціолінгвістика - лінгвокультурологія - діалектологія Психологією

що становлять дидактичну основу навчання української мови: Загальнодидактичн і науковості, систематичності і послідовності, перспективності, звязку теорії з практикою, наочності, свідомості, доступності викладу) Методичні (лінгводидактичні) - взаємозвязок : - у викладанні двох мов; - у вивченні різних розділів мови; вивчення мови із роботою з РЗМ; - навчання пунктуації, виразного читання тощо

Комунікативно спрямовували, орієнтували на формування й розвиток комунікативної компетенції (мовленнєвої, соціокультурної); Навчали володіти національними стереотипами мовленнєвої поведінки та культурного спілкування у багатомовному, багатокультурному середовищі; Узгоджували ті мовні курси, які одночасно вводяться у школі; враховували мовний досвід, який набуто учнями з однієї мови, у вивченні іншої мови; Порівнювали (приховано й відкрито) мови, які вивчаються у школі, а також літературну мову та діалекти, носіями яких є учні; Формували навички самоконтролю у мовній поведінці під час використання двох мов; Ураховували принцип двомовності в засвоєнні основної термінологічної лексики із загальноосвітніх предметів, що дає учням можливість продовжити навчання іншою мовою; Інтегрували характер мовного курсу, сполучення мови, літератури, народознавства тощо; Особистісно орієнтували навчання, враховували певні особливості національного характеру, світосприйняття, стереотипної поведінки, зокрема у мотивації до вивчення мови.

Пізнавальні (пояснювально-ілюстративний, частково-проблемний, проблемний або пошуковий); Метод зіставлення (приховане, відкрите); Тренувальні ( імітаційний, репродуктивний, оперативний, продуктивно-творчий або комунікативний)

Неперекладн ий (демонстрація предмету, дії, жесту, ситуації; малюнка, картини; словотвірний аналіз); Перекладний (переклад рідною мовою, тлумачення слова рідною мовою)

народознавство культуру мовний матеріал (лексика та граматика)

Активно збагачувати лексичний запас школярів; Формувати толерантне, зацікавлене ставлення до інших мов і культур, підвищувати культуру спілкування у поліетномовному суспільстві.

…усвідомлення наукових лінгвістичних понять і відбір їх відповідно до методичних принципів навчання

Загальнодидактичні Методичні (лінгводидактичні)

Науковості, Систематичності і послідовності, Наступності й перспективності, Звязку теорії з практикою, Наочності, Свідомості, Доступності викладу; Реалізації міжпредметних звязків культуропровідності

відбір достовірних відомостей про мову, які відповідають досягненням сучасної лінгвістичної науки; Формування необхідних практичних умінь і навичок на основі лінгвістичних відомостей; Розвиток у школярів практичних навичок пошукового характеру; Озброєння учнів доступними ім методами наукового дослідження; Ознайомлення дітей з новими підходами до вивчення мовних явищ

ВИМОГИ: РОЗМІЩЕННЯ МОВНОГО МАТЕРІАЛУ В СИСТЕМІ, У ЛОГІЧНІЙ ПОСЛІДОВНОСТІ; ДОТРИМАННЯ СИСТЕМНОСТІ В ЗНАННЯХ УЧНІВ; ПОСТУПОВЕ РОЗШИРЕННЯ Й ПОГЛИБЛЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ВІДОМОСТЕЙ З РІЗНИХ РОЗДІЛІВ НАУКИ ПРО МОВУ; ВИДІЛЕННЯ ГОЛОВНИХ ПОНЯТЬ У ВИУЧУВАНОМУ МАТЕРІАЛІ, УСТАНОВЛЕННЯ ЗВЯЗКІВ МІЖ НИМИ

ВИКОРИСТАННЯ НАБУТИХ РАНІШЕ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ З МОВИ Й ПІДГОТОВКУ ДО СВІДОМОГО СПРИЙНЯТТЯ НАСТУПНИХ ТЕМ

ДОБІР ТАКИХ ТРЕНУВАЛЬНИХ ВПРАВ, ЯКІ Б ДАВАЛИ ЗМОГУ УЧНЯМ ЗАКРІПЛЮВАТИ ЗДОБУТІ ЗАННЯ, А ТАКОЖ ФОРМУВАТИ НЕОБХІДНІ ПРАКТИЧНІ ВМІННЯ, ДОЛАТИ РОЗРИВ МІЖ ЗНАННЯМИ ПРО МОВНІ ФАКТИ Й УМІННЯ ЇХ ЗНАХОДИТИ В ТЕКСТАХ ТА САМОСТІЙНО ВЖИВАТИ В МОВЛЕННІ

ВИДИ: ЗАПИСИ НА ДОШЦІ; ТАБЛИЦІ; СХЕМИ; КАРТИНИ; ПІДРУЧНИКИ; ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ

ЗРОЗУМІЛИЙ ВИКЛАД МАТЕРІАЛУ; УРАХУВАННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПСИХОЛОГІЇ ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ ФАКТІВ МОВИ Й ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЄВИХ НАВИЧОК

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СВІДОМОГО СПРИЙМАННЯ ШКОЛЯРАМИ МОВНОГО МАТЕРІАЛУ; УРАХУВАННЯ ВІКОВИХ МОЖЛИВОСТЕЙ КОЖНОГО З НИХ; ЗМІСТ ЗАВДАНЬ ПОВИНЕН ЗНАХОДИТИСЯ В ЗОНІ НАЙБЛИЖЧОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ, ПОВИНЕН БУТИ РЕАЛЬНО ЗДІЙСНЮВАНИМ, АЛЕ ВОДНОЧАС ПОВИНЕН ВИКЛИКАТИ РОЗДУМИ, МІРКУВАННЯ, СПРИЯТИ РОЗВИТКУ

ЗАСВОЄННЯ ЕТНОКУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ ЛЕКСИКИ НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ ТЕКСТІВ, ЩО РОЗГЛЯДАЮТЬСЯ НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРИ, ІСТОРІЇ ТОЩО

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИСОКОГО РІВНЯ ЗАГАЛЬНОЇ МОВЛЕННЄВОЇ КУЛЬТУРИ ШКОЛЯРІВ, ВАЖЛИВИМ ЧИННИКОМ ЯКИХ Є ДОСКОНАЛЕ ВОЛОДІННЯ МОВОЮ; ПРИЛУЧЕННЯ УЧНІВ ДО ВИТОКІВ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ТА ІНШИХ КУЛЬТУР

Взаємозвязок у викладанні двох мов; Взаємозвязок у вивченні різних розділів мови; Функціонально-стилістична спрямованість у навчанні мови; Звязок навчання мови із роботою з РЗМ; Навчання морфології на синтаксичній основі, структурно-семантичний аспект вивчення синтаксису; Звязок навчання пунктуації й виразного читання

Позамовний (екстралінгвістичний); Лексико-граматичний; Семантичний; Діахронічний

Тексти культурологічної тематики; Репродукції картин; Фото; Фонозаписи; Малюнки з підписами (із застосуванням етнокультурознавчих лексем); Малюнки без підписів (без застосування етнокультурознавчих лексем)

Робота над збагаченням мовлення здійснюється з урахуванням семантичних відношень, у яких знаходяться одиниці мови НА ЛЕКСИЧНОМУ РІВНІ: Відношення багатозначних слів або слів-омонімів з іншими словами в реченні

ВИВЧЕННЯ БАГАТОЗНАЧНИХ СЛІВ, ОМОНІМІВ, СИНОНІМІВ, АНТОНІМІВ

РОЗГЛЯДАЄ МОВНІ ЯВИЩА В ІСТОРИЧНОМУ РОЗВИТКУ, РОЗКРИВАЄ ВЗАЄМОЗВЯЗОК СЛОВА З ІСТОРІЄЮ НАРОДУ

ДОПОМАГАЮТЬ ПОБУДУВАТИ ПРОЦЕС НАВЧАННЯ НАУКОВО Й МЕТОДИЧНО ГРАМОТНО; СПРИЯЮТЬ ЗАСВОЄННЮ ШКОЛЯРАМИ ГРУНТОВНИХ ЗНАНЬ З МОВИ; СПРИЯЮТЬ ФОРМУВАННЮ ВМІНЬ З МОВИ; СПРИЯЮТЬ УСВІДОМЛЕННЮ УЧНЯМИ ВАЖЛИВОСТІ ПРЕДМЕТА В РІЗНИХ СФЕРАХ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ПОВСЯКДЕННОМУ ЖИТТІ