Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів Лист Міністерства освіти і науки України від /9-74

Зміст контролю виявлення, вимірювання й оцінювання навчальних досягнень учнів, які структуровані в програмах і представлені у вимогах до здійснення контролю і оцінювання за предметами.

Обєкти контролю Знання про предмет і явища навколишнього світу, взаємозвязки і відношення між ними; Вміння та навички застосовувати засвоєні знання; Досвід творчої діяльності; Ціннісні ставлення.

Функції контролю і оцінювання навчальних досягнень Мотиваційна; Діагностувальна; Коригувальна; Прогностична; Навчально-перевірювальна; Розвивальна; Виховна.

Формування взаємо- контроль; само- контроль взаємо- перевірка; само- перевірка * взаємо- оцінка; само- оцінка

Види контролю Поточний; Періодичний; Тематичний (динаміка зростання); Семестровий (динаміка зростання); Річний (динаміка зростання); Державна підсумкова атестація.

Методи контролю Усна перевірка (бесіда, розповідь учня); Письмова перевірка (самостійні і контрольні роботи, твори, перекази, диктанти, тестові завдання); Практична перевірка (досліди, практична робота, навчальний проект, спостереження, робота з картами, заповнення таблиць, побудова схем, моделювання).

Форми організації перевірки Індивідуальна; Парна; Групова; Фронтальна; У 3-4 класах – завдання на вибір.

Для розвитку самооцінювальної діяльності використовується портфоліо учнівських досягнень, в якому впродовж певного часу накопичуються результати виконання різних завдань, що переконливо ілюструють індивідуальне зростання в розвитку дитини.

Критерії – реальні, точно обрані ознаки, величини, які є вимірниками досягнень учнів відповідно до певних обєктів оцінювання Якість знань (міцність, повнота, глибина, узагальненість,системність, дієвість); Сформованість ключових, загально предметних і предметних компетентностей, способів навчальної діяльності (виконання за зразком, за аналогією, в нових ситуаціях); Володіння досвідом елементарної творчої діяльності (частково-пошуковий і пошуковий рівень); Володіння досвідом емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу, до інших людей, до самого себе.

Інтегровані рівні навчальних досягнень Початковий рівень(1-3 бали); Середній рівень (4-6 балів); Достатній рівень (7-9 балів); Високий рівень (10-12 балів).

Особливості безбального оцінювання

Вербально оцінюються Усі предмети у 1 класі; Предмети у 2-3 (4) класах: Інформатика; Музичне мистецтво; Образотворче мистецтво; Основи здоровя; Фізична культура.

При оцінюванні знань, вмінь і навичок учнів 2 класу (І семестр) за рішенням педагогічної ради замість балів використовуються словесні (вербальні) оцінки.

Форми безбального оцінювання Усні оцінні судження; Письмові оцінні судження. Характеризують процес навчання і відображають кількісний і якісний результат процесу навчання; ступінь засвоєння знань і вмінь з навчальних предметів та рівень розвитку учнів.

Форми і прийоми вербального оцінювання Різні форми схвалення, погодження, підбадьорювання, виражені словесно та за допомогою міміки, жесту, модуляції голосу; Розгорнуте словесне оцінювання (вчитель аналізує хід роботи, її результат, коментує спосіб виконання, показує раціональний спосіб роботи та інше); Перспективна й відстрочена оцінка (вчитель розяснює, за яких умов учень може в перспективі одержати найвище схвалення); Динамічна виставка окремих дитячих робіт (малюнки, зошити, вироби); Ігрова оцінка – нагородження переможців.

Послідовність висловлювання оцінних суджень Відзначення позитивних сторін відповіді та успішно виконаних аспектів практичної роботи; Чітке визначення (у доброзичливій формі) допущених помилок та недоліків; Визначення шляхів подолання прогалин у знаннях, рекомендації щодо удосконалення практичних навичок із конкретною інформацією про можливість ліквідації недоліків; Висловлення віри, доброзичливої впевненості в тому, що учень докладе необхідних зусиль і досягне вищих показників навчальних досягнень.

Основні принципи безбального оцінювання Критеріальність; Пріоритет самооцінки; Безперервність; Гнучкість і варіативність інструментарію оцінки; Поєднання якісної та кількісної складових оцінки; Природність процесу контролю та оцінки.

Недопустимою є заміна оцінок іншими зовнішніми атрибутами (зірочки, промінці, квіточки, прапорці тощо).

Орієнтовні вимоги до ведення та оцінювання учнівських зошитів

Для навчальної роботи в початкових класах використовуються зошити, що відповідають чинним в Україні стандартам, з такими видами графічної сітки: - у дві горизонтальні лінії різної інтенсивності з похилими лініями (1-2 класи); - у дві горизонтальні лінії різної інтенсивності без похилих ліній (3 клас І семестр); - з горизонтальними лініями (3 клас ІІ семестр-4 клас). - У клітинку з нормою лінування 5,0 х 5,0 (1-4 класи) У 1 та 2 класах зошити підписує вчитель, у 3-4 класах – це роблять учні за зразком, написаним вчителем на дошці.

У 2-4-х класах для навчальних класних і домашніх завдань з української та інших мов, математики рекомендується вести по два зошити (для періодичної заміни їх під час перевірки вчителем). Для контрольних робіт з мов та математики використовується окремий зошит, у якому учні виконують також роботу над помилками. Кожна письмова робота, виконана учнем початкових класів у зошитах (у т.ч., в зошитах з друкованою основою), перевіряється до наступного уроку.

Критерії оцінювання ведення зошитів Ведення робочих зошитів з мов та математики оцінюється щомісяця впродовж кожного семестру. Оцінка заноситься до класного журналу і враховується як поточна. Враховується: У зошитах з мов: каліграфія; культура оформлення письмових робіт; грамотність; наявність робіт над помилками (за кожен параметр виставляється від 1 до 3 балів). У зошитах з математики: охайність зошита та культура оформлення письмової роботи (дата, назва та вид роботи, розміщення завдань на сторінці, охайність креслень, виправлень, робота над помилками). За мовні помилки оцінка не знижується. Не впливають на цю оцінку математичні помилки – вони враховуються під час перевірки кожної письмової роботи.

Особливості адаптаційного періоду у 1 класі Складений розклад відповідно до санітарних вимог (четвер – розвантажувальний день); Вербальне оцінювання; На 15-тій хвилині уроку – динамічні фіз.хвилинки; Впродовж вересня – жовтня на четвертих уроках проводяться нестандартні форми організації навчального процесу (16 нестандартних уроків із записом у класному журналі): - Основи здоровя – 5-6 уроків – ігор, уроків-театралізацій, уроків-екскурсій; - Природознавство – 2-3 екскурсії; - Математика – 4-5 уроків-екскурсій, уроків-ігор; - Образотворче мистецтво – 1-2 екскурсії; - Трудове навчання – 2-3 екскурсії; - Музика – 2-3 уроки театралізації.