Організація діяльнісного підходу при викладанні курсу Природознавство на основі нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти Підготувала: учитель Радиванівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів спеціаліст І категорії Кривенко Лариса Миколаївна

ПРИРОДОЗНАВСТВО 5 КЛАС Школа має стати своєрідною дослідною лабораторією, яку учень проходить, щоби робити відкриття, з тією лише відмінністю, що ці відкриття не для людства, а для маленької людини. В.І.Кузнецов

Діяльнісний підхід - спрямованість навчально-виховного процесу на розвиток умінь і навичок особистості, застосування на практиці здобутих знань з різних навчальних предметів, успішну адаптацію людини в соціумі, професійну самореалізацію, формування здібностей до колективної діяльності та самоосвіти.

Методи і прийоми навчальної діяльності: визначення (впізнавання); спостереження; порівняння природних обєктів; опис; вимірювання; нескладні досліди (експерименти); робота з інформаційними джерелами; проекти тощо.

Види навчальної діяльності: Демонстрації; Практичні роботи; Практичні заняття; Дослідницький практикум; Міні-проекти тощо.

Організація навчальної діяльності: Розвиток у школярів зацікавленості в навчанні і саморозвитку; (Учень на уроці – це повноцінний учасник різноманітних форм роботи)

Здійснення ефективних форм керування навчальною діяльністю учнів; (учитель має пояснити, показати, натякнути, підвести до проблеми, створити ситуацію успіху, заохочувати, всиляти впевненість, формувати мотиви учіння, закріпити авторитет учня серед однокласників) Учитель – організатор, а учень веде самостійний пошук.

Використання проблемних задач, парадоксів, дивовижних протиріч; Урок повинен бути цікавим, а не розважальним! залучення учнів до проектної діяльності.

Завдання/результат діяльності - навчити учнів самостійного, критичного мислення; міркувати, використовуючи знання фактів, закономірностей науки, робити обгрунтовані висновки; приймати самостійні аргументовані рішення; навчити працювати в команді, виконуючи різні соціальні ролі.

Обовязкові уміння, які формуються на уроці: Спостереження як сприйняття і визначення властивостей обєкта за допомогою органів сприйняття. Опис зовнішнього вигляду вивчених тіл і речовин Порівняння природних обєктів за 3-4 ознаками. Визначення в описі досліду або спостереження його мети, умов проведення та отримання результатів. Правильне використання лабораторного обладнання та вимірювальних приладів при проведенні спостережень і дослідів. Вибір способу вимірювання. Фіксація результатів дослідження за допомогою різних форм представлення інформації. Формування висновків, заснованих на результатах досліджень.

Структура уроку з позицій діяльнісного підходу - учитель створює проблемну ситуацію; - учень приймає проблемну ситуацію; - спільно виявляють проблему; - вчитель керує пошуковою діяльністю; - учень здійснює самостійний пошук; - обговорення результатів.

Міні - проект послідовність роботи Підготовка – мотивація учнів, визначення теми, цілі і задачі проекту, вимоги до оформлення і захисту Планування – визначення джерел інформації, її аналіз, розподіл завдань в групах Спостереження – збір інформації та ілюстрацій Результат – аналіз роботи Оформлення – оформлення презентації чи колажу тощо Захист проекту – виступ перед колективом Оцінювання – аналіз роботи, самооцінка, оцінка однокласників

План експерименту (досліду) Визначення мети Висування припущення Розробка етапів досліду Добір обладнання Проведення дослідів Складання записів, малюнків Висновки.

Послідовна реалізація діяльнісного підходу при вивченні курсу Природознавство підвищує ефективність навчання. Про це свідчить : Щільне засвоєння знань учнями; Самостійність учнів в здобуванні знань; Економія часу при вивченні того чи іншого питання; Істотно підвищується мотивація і інтерес учнів до предмету; Можливість диференційованого навчання; Спостерігається приріст загальнокультурного і особистісного потенціалу навчаючих.

Знання, звичайно, цінні, але ще цінніше вміння, мистецтво, здібності… Розум вище знань, тому що, володіючи розумом, завжди можна отримати знання, а володіючи знаннями не завжди отримаєш розум… Знання саме по собі, поза відношенням до розвитку розуму, має в освіті дуже мале значення: про все не довідаєшся, всіх наук не навчишся… Найважливіше придбання – уміння правильно мислити й говорити, уміння вчитися П.Ф.Каптерев

Дякую за увагу!