Доповідач: вчитель-дефектолог Ляшкова Наталія Олександрівна тема: Тема. Організаційно- методичні засади навчання дітей з інвалідністю

Дитина, розвиток якої ускладнений дефектом, не просто менш розвинена, ніж її однолітки, але розвинена інакше. Л.В. Виготський

Нозології Нозологія - (від грецької nósos хвороба і …логія, буквально вчення про хворобу) розділ теоретичної медицини, що включає вчення про хвороби, їхню класифікацію СЛОВНИК ІНШОМОВНИХ СЛІВ Існує кілька нозологій людей з інвалідністю, які потребують спеціальних/додаткових засобів або технологій для переміщення чи орієнтування 1.Особи ураженням опорно-рухового апарату (ОРА - опорники) 2.Особи з порушенням зору (незрячі) 3.Особи з порушенням слуху 4.Особи з розумовими та психічними порушеннями

Нозології Виділяють наступні категорії порушень психофізичного розвитку у дітей: виразні та сталі порушення слухової функції (глухі, слабочуючі, пізно оглухлі діти); виразні порушення зору (сліпі, слабкозорі діти); важкі мовленнєві порушення (діти-логопати); стійкі порушення інтелектуального розвитку на основі органічного ураження центральної нервової системи (розумово відсталі діти); затримка психічного розвитку (діти із ЗПР); порушення опорно-рухового апарату (діти з порушеннями опорно-рухового апарату); емоційно-вольові розлади (діти з порушеннями емоційно- вольової сфери); комплексні порушення декількох функцій (сліпоглухі діти; діти, в яких порушення зору, слуху, опорно-рухового апарату поєднуються із розумовою відсталістю).

До порушень опорно-рухового апарату призводять різні причини. А саме: захворювання нервової системи: - дитячий церебральний параліч, - поліомієліт; вроджені патології опорно-рухового апарату: - вроджений звих стегна, кривошия, аномалії розвитку хребта (сколіоз), клишоногість та інші деформації стоп, недорозвиток і дефекти кінцівок, аномалії розвитку пальців кисті, артрогрипоз (вроджене каліцтво); набуті захворювання і порушення опорно-рухового апарату: - травматичні ураження спинного і головного мозку, кінцівок, поліартрит, захворювання скелету (туберкульоз, пухлини кісток, остеомієліт), системні захворювання хребта (рахіт, хондродистрофія). Захворювання та порушення опорно-рухового апарату є досить різними, проте у більшості дітей спостерігаються подібні проблеми, зокрема, основною вадою є рухова (затримка формування, порушення або втрата рухових функцій).

Особи з порушенням зору (незрячі) Дітей із стійкими порушеннями зору поділяють на сліпих і слабкозорих: сліпота – зорові відчуття або зовсім відсутні, або зберігається відчуття світла чи незначний залишковий зір, проте недостатній для звичайної життєдіяльності; слабкозорість – виразне зниження гостроти зору або значне порушення інших зорових функцій (наприклад, звуження меж поля зору), або прогресуюче захворювання.

Особи з вадами слуху Порушення слухової функції поділяються на такі види: глухота – глибоке стійке двостороннє порушення слуху, вроджене або набуте у ранньому віці до того, як у дитини сформувалось мовлення; приглухуватість (туговухість) – часткова слухова недостатність з різним ступенем виразності, яка є причиною порушень мовленнєвого розвитку; пізнооглухлість – втрата слуху після того, як мовлення було сформованим.

Люди з розумовими або психічними порушеннями Терміном розумова відсталість позначається стійко виражене зниження пізнавальної діяльності дитини, що виникає на основі органічного ураження центральної нервової системи. У осіб з інтелектуальними порушеннями страждають усі сторони мовлення: фонетична, лексична, граматична. Відзначаються труднощі звуко-буквеного аналізу та синтезу, сприйняття і розуміння зверненого мовлення. В результаті спостерігаються різні види розлади письма, труднощі оволодіння технікою читання, знижена потреба в мовному спілкуванні.

Нозологія – це не вирок, а лише певна особливість у розвитку. Отже, ми працюємо не з нозологією, а з дитиною.

Концепція інклюзивної освіти відображає одну з головних демократичних ідей – всі діти є цінними й активними членами суспільства.

Для розуміння інклюзії мають значення чотири ключові аспекти Інклюзія – це процес. Інклюзія спрямована на виявлення й усунення барєрів. Інклюзія створює умови для присутності, досягнень та участі усіх дітей Інклюзія вимагає підвищеної уваги до дітей «групи ризику», для яких існує можливість виключення чи низької успішності.

Особливості всіх категорій дітей з порушеннями психофізичного розвитку: соціальна дезадаптованість дитини; уповільнене й обмежене сприймання; переважно образне мислення; недоліки розвитку моторики; порушення мовленнєвого розвитку; недоліки розвитку мисленнєвої діяльності; недостатня, у порівнянні з дітьми типового розвитку. пізнавальна активність; прогалини у знаннях і уявленнях про навколишній світ; спостерігається порушення емоційно-вольової сфери; недоліки у розвитку особистості (невпевненість у собі, невиправдана залежність від оточуючих, низька комунікабельність, егоїзм, песимізм, занижена або завищена самооцінка, невміння керувати власною поведінкою).

Перешкоди, які впливають на освітній процес: переважно зорове сприймання (особи з порушеннями слуху) або слухове (особи з порушеннями зору); занижений інформаційний запас; переважно образне мислення (Проблемними в засвоєнні знань є дисципліни з великою кількістю понять та абстрактних уявлень. В той же час навчання за аналогією і на конкретних прикладах великих утруднень не створює); нижчий початковий інтелектуальний потенціа;л слабка мотивації сповільненість процесів засвоєння знань; нечітка пріоритетність; короткочасна пам'ять; швидка стомлюваність втрати інформації в системі «вчитель - учень».

Що необхідно для реалізації ідеї інклюзивної освіти у навчальному закладі?

Стратегічна мета навчання і виховання дітей з особливими освітніми потребами повноцінна інтеграція в суспільство спроможність нарівні з однолітками типового розвитку нести соціальні навантаження сприймати інтелектуально-естетичні цінності суспільства опановувати морально-етичні норми людських взаємин

Для дітей з порушеннями опорно- рухового апарату забезпечення вільного архітектурно- освітньо-комунікаційного простору, в якому вони можуть вільно пересуватись, навчатись, розвиватись і спілкуватись

Для залучення студентів із сенсорними порушеннями в інклюзивний освітній простір потрібно врахувати і максимально компенсувати труднощі, які виникають під час сприймання ними навчального матеріалу. Саме тому важливо чітко уявляти, яким чином дитині зручніше сприймати цей матеріал: візуально (супровід занять перекладачем жестової мови або використання мультимедійної техніки), на слух, тактильно (друковані матеріали шрифтом Брайля).

Привчати учнів до самостійної роботи та обовязково контролювати її виконання; часта зміна видів робіт під час проведення заняття; використовувати засоби наочності та спеціальні технічні засоби; зведення до мінімуму втрати інформації при викладанні; поступовість та повторюваність; матеріал подається меншим об'ємом; багатоваріантність завдань за складністю; гнучкий розклад занять з врахуванням психофізичних особливостей дітей (швидка втомлюваність); навчання на конкретних прикладах. Складові ефективності навчання

індивідуальний підхід. «Навантаження» на кожну дитину відповідно до її можливостей.

Для реалізації впровадження інклюзивного навчання потрібно: по-перше, забезпечити безбар'єрність освітнього середовища, тобто досягнення такого рівня технічного забезпечення навчальних закладів, яке давало б можливість брати участь в освітньому процесі всім без винятку і незалежно від стану здоровя;

Для реалізації впровадження інклюзивного навчання потрібно: по-друге, адаптувати навчальні програми та плани, віднайти оптимальні технології і методи навчання з врахуванням індивідуальних потреб дітей з особливостями психофізичного розвитку;

Для реалізації впровадження інклюзивного навчання потрібно: по-третє, забезпечити умови для всебічного розвитку особистості, їхньої повноцінної участі у шкільному житті: виховних заходах, конкурсах, спортивних змаганнях.

Дякую за увагу, бажаю успіху!