У Концепції Нової української школи задекларовано зміни підходів до оцінювання результатів навчання. Одним із таких підходів є формувальне оцінювання, яке вважають оцінюванням для поліпшення навчання.

Формувальне оцінювання має мотивувати і надихати дитину на навчальну діяльність, вияв власних здобутків та сприяти формуванню навичок застосування знань і умінь при виконанні практико орієнтованих завдань.

Формувальне оцінювання повязане з такими важливими завданнями: - сприяти впевненості учня у власних силах; - надавати орієнтири, корисні поради на певних етапах навчання; - сигналізувати про складнощі; - забезпечувати діалог «учитель-учень»; - формувати стратегію успішного навчання.

Принципи формувального оцінювання Центрованість на учневі. В центрі уваги – учень. Головна мета – як покращувати і розвивати навчання. Спрямовується вчителем. Автономія, академічна свобода і високий професіоналізм вчителя, так як саме він визначає, що оцінювати, яким чином, як реагувати на інформацію, отриману в результаті оцінювання. Різнобічна результативність. Співучасть учня в оцінюванні розвиває навички самооцінювання, учні глибше занурюються в матеріал, краще його засвоюють. Впливає на навчальний процес. Мета формувального оцінювання – покращити якість навчання, воно не повязане з певною бальною шкалою та може бути анонімним. Визначається контекстом. Форми і критерії оцінювання залежать від конкретної ситуації. Неперервність. Використовуючи набір простих технік, вчитель організує зворотний звязок: листи самооцінювання, ментальні карти, оцінювання за результатом та ін. Опора на якісне викладання. Формувальне оцінювання повинно базуватися на високому професіоналізмі вчителя.

Традиційне оцінювання Оцінювання знань предмета Оцінювання кінцевого результату Оцінювання вчителем Отримання звіту про результати навчання учнів, їх ранжування Формувальне оцінювання Оцінювання результатів проектної діяльності Оцінювання самостійності, співробітництва, процесу навчання Оцінювання учнями. Самооцінювання Отримання більш повної картини навчання кожного учня зокрема, його поступу у досягненні цілей

Орієнтирами для конструювання моделі формувального оцінювання у конкретному класі мають бути такі запитання: Хто оцінює? Потрібно памятати, що досягнення учня може оцінити не тільки вчитель, а й сам учень. Як оцінювати? Оцінювання має проводитись на основі розроблених та затверджених критеріїв, які вчитель повідомляє учням на початку навчання. Що оцінювати? Вміння презентувати набуті знання, спосіб виконання завдань, результати та спосіб їх досягнення, рівень опанування учнями компетентностей тощо. Навіщо оцінювати? Щоб діагностувати складнощі, мотивувати, підтримувати успіхи у досягненні навчальних цілей, виявляти навчальні потреби.

Формувальне оцінювання надає можливість Для вчителя o чітко сформулювати освітній результат, який потрібно отримати та оцінити в кожному окремому випадку та організувати, відповідно до цього, свою роботу; o зробити учня субєктом освітньої та оцінювальної діяльності Для учня o вчитися на помилках; o зрозуміти, що є важливим, а що другорядним; o зрозуміти, в яких видах діяльності є успіхи; o визначити, чого вони не знають; o визначити, чого вони не вміють робити

Методи та інструменти формувального оцінювання Графічні - Карти знань, завдання на послідовність, схеми, списки пріоритетів, таблиці. Наочні - замітки, оціночні листки, контрольні списки, запитання для обговорення, спостереження учнів, спостереження вчителя. Текстові, відео, фото - форми, запитання, щоденники. Консультації - форми запитання.

Цілі формувального оцінювання Перед початком роботи Виявлення потреб учнів Оцінювання володіння учнями навчального матеріалом Виявлення інтересів кожного учня Постановка цілей У процесі роботи Заохочення до взаємодії Здійснення моніторингу прогресу Перевірка розуміння Мотивація метапізнання

Техніки формувального оцінювання

Світлофор У кожного учня є картки трьох кольорів світлофора. Учитель просить учнів показувати карткою відповідного кольору: розуміння неповне розуміння нерозуміння

Тижневий звіт У кінці навчального тижня кожному учневі пропонується дати відповіді на запитання - «Чому я навчився за тиждень?» - «Що для мене залишилося незясованим?» - «Які запитання я б поставив учням, якби був учителем?» тощо.

Мовні підказки Учитель періодично дає учням мовні зразки (вислови, підказки), які допомагають будувати відповідь. Наприклад: Основною ідеєю (принципом, процесом) є _____________, тому що___________

Вимірювання температури Метод використовують для виявлення того, наскільки учні правильно виконують завдання. Для цього діяльність учнів призупиняється запитанням: «Що ми робимо?» Відповідь на поставлене запитання – демонстрація розуміння завдання або процесу його виконання. У разі роботи в парах або групах учитель просить пару або групу продемонструвати процес виконання завдання. Інші спостерігають.

Трихвилинна пауза Учитель надає учням трихвилинну паузу, яка дає можливість учням обдумувати поняття, ідеї уроку, повязати з попереднім матеріалом, знаннями, досвідом, а також визначитися із незрозумілими моментами. Я змінив/змінила своє ставлення до…. Я дізнався/дізналася більше про…. Я здивувався/здивувалася тому, що … Я відчув/відчула… Я ставився/ставилася до …

Сигнали рукою Учитель просить учнів показувати сигнали, що позначають розуміння або нерозуміння матеріалу (у ході пояснення понять, принципів, процесу тощо). Попередньо потрібно домовитися з учнями про використання таких сигналів: Я розумію _______ і можу пояснити (великий палець руки спрямовано вгору). Я все ще не розумію _________ (палець руки спрямовано в сторону). Я не зовсім упевнений у _________ (помахати рукою) Після ознайомлення із сигналами учитель опитує учнів кожної групи: Що саме Ви не зрозуміли? У чому відчуваєте невпевненість? Що ви зрозуміли й можете пояснити? За результатами отриманих відповідей учитель приймає рішення про повторне вивчення, закріплення теми або продовження вивчення тем за програмою.

Дві зірки й побажання (взаємооцінювання) Застосовується для оцінювання творчих робіт учнів, творів, есе. Учитель пропонує перевірити роботу однокласника. Коли учні коментують роботи один одного, вони не виставляють оцінки, а вказують на два позитивні моменти – «дві зірки» – і на один момент, який потребує доопрацювання – «побажання»

Однохвилинне есе Техніка, яка використовується з метою представлення учнями зворотного звязку про вивчене з теми. Для написання есе вчитель може поставити такі запитання: - Що найголовніше ти дізнався сьогодні? - Які питання залишилися для тебе незрозумілими?

Шкала На полях зошита учень креслить шкалу і відзначає хрестиком на якому рівні, на його думку, виконана робота. Внизу – не, посередині – впорався, але виникли проблеми, вгорі – все вийшло. Під час перевірки вчитель обводить хрестик, якщо згоден з оцінкою учня, або малює свій, якщо не згоден. Не впорався Впорався, але виникли проблеми Все вийшло

Мініогляд В кінці уроку учні на окремих листках відповідають на питання: Що на уроці було найважливішим? Що взагалі залишилось незрозумілим? Який етап уроку був найбільш зрозумілим? - Які поняття хотілось би зрозуміти краще?

Дякую за увагу!