Профільне навчання Сутність, мета і принципи організації Підготувала: Кириченко Т.Г., гімназія ім.В.О.Нижниченка

Профільне навчання - вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів і створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті, структурі та організації навчального процесу.

Мета: забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофільної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства.

Основними завдання є: 1) Створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки; 2) Виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їхнього життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору й оволодіння майбутньою професією;

Основними завдання є: 3) Формування соціальної, комунікативної, інформаційної, технічної, технологічної компетенцій учнів на допрофесійному рівні, спрямування молоді щодо майбутньої професійної діяльності; 4) Забезпечення наступно-перспективних звязків між загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю.

Принципи: Фуркації Фуркації (розподіл учнів за рівнем освітньої підготовки, інтересами, потребами, здібностями і нахилами); Варіативності і альтернативності Варіативності і альтернативності (освітніх програм, технологій навчання і навчально-методичного забезпечення); Наступності та неперервності Наступності та неперервності (між допрофільною підготовкою і профільним навчанням, професійною підготовкою);

Принципи: Гнучкості Гнучкості (змісту і форм організації профільного навчання, у тому числі дистанційного, забезпечення можливості зміни профілю); Діагностико-прогностичної реалізованості Діагностико-прогностичної реалізованості (виявлення здібностей учнів з метою їх обґрунтованої орієнтації на профіль навчання).

Структура профільного навчання Профіль навчання Профіль навчання – це спосіб організації диференційованого навчання, який передбачає поглиблене і професійно зорієнтоване вивчення циклу споріднених предметів. Напрям профілізації Напрям профілізації. Форми її забезпечення Форми її забезпечення.

Структура профільного навчання Профіль навчання визначається з урахуванням освітніх потреб замовників освіти; кадрових, матеріально-технічних, інформаційних ресурсів школи; соціокультурної і виробничої інфраструктури району, регіону; перспектив здобуття подальшої освіти і життєвих планів учнівської молоді.

Напрями профілізації: Суспільно - гуманітарний Природничо – математичний Технологічний Художньо – естетичний Спортивний

Сукупність предметів Базові Інваріантна складова – є обовязковою для всіх профілів Профільні Варіативна і інваріантна скла дові – поглиблене вивчення Курси за вибором Варіативна складова – розширення змісту профілів

Питома вага освітніх галузей у базовому навчальному плані:

Рівніпрофілізації Рівеньстандарту Рівеньпрофільної підготовки – поглибленийАкадемічнийрівень

Форми організації профільного навчання Внутрішньошкільні Профільні класи в ЗОНЗ Профільні групи в багатопрофільних ЗОНЗ Профільне навчання за індивідуальними планами Динамічні профільні групи (різновікові) Зовнішні Міжшкільні профільні групи Профільна школа інтернатного типу Опорна старша школа Навчально-виховний комплекс (НВК) Міжшкільний навчально- виробничий комбінат (МНВК) ЗОНЗ на базі ВНЗ

Проблеми шкіл щодо організації профільного навчання:

Проблеми самореалізації особистості – у системі профорієнтаційної роботи У сучасному суспільстві затребуваними стають окремі здібності особистості (память, спритність, лідерство); Життєві плани сучасних старшокласників мають реалістичнішу основу (установка на власні сили); Рейтинг професій.

Класифікація професій Є.Клімова: людина – людина людина – техніка людина – природа людина – знакова система людина – художній образ

Ідеальні типи індивідуальності за Е. Шпрангером: Теоретична Теоретична людина - раціональне, логічне, пошук закономірностей; Економічна Економічна людина – практичний результат у будь-якій діяльності; Естетична Естетична людина – емоційно-образне відображення світу; Соціальна Соціальна людина – організоване спілкування з іншими людьми; Політична Політична людина – діяльність у владі, лідерство; соціальна обдарованість; Релігійна Релігійна людина – пошук смислу життя.

Поглиблене вивчення одного-двох предметів шкільного курсу поступово втрачає свою актуальність через вузьке спрямування та відсутність глибоких, практично спрямованих міжпредметних звязків у їх реальній взаємодії. Профілізація має бути не вузькою спеціалізацією. Профільному вектору учня треба надати розвитку в напрямі формування його мотивації до навчання впродовж життя, вироблення волі до успіху й життєтворчості. Сприятиме самовизначенню учнів незалежно від профілю, за яким навчаються. Висновки:

Список використаної літератури: 1. Математика в школі, 1, 2006; 2. Математика в школі, 4, 2006; 3. Інформатика, 31-32, 2005; 4. Інформатика, 31-32, 2004.