Підготувала практичний психолог Тимченко Р.В.

Інформувати учасників навчально - виховного процесу по питанню психологічної адаптації пятикласників до ІІ ступеня школи; Визначити проблеми дезадаптованих учнів; Розробити рекомендацій вчителям і батькам по питанню виховання та розвитку особистості молодшого підлітка

ППК по результатах діагностики адаптаптації до навчання на ІІ ступені школи Робота за напрямками Консультаційна Корекційно – розвивальна Просвітня Організаційно - методична

Адаптація соматична – пристосування організму до фізичних умов: температури, вологості, освітлення, запахів, звуків та змін у власному організмі. Адаптація психологічна – пристосування дитини як особистості до існування у школі згідно з її вимогами та власними потребами, мотивами та інтересами. Адаптація соціальна – інтегрований показник стану дитини, який відображає її здатність адекватно сприймати навколишню дійсність, ставитися до людей, подій, вчинків, спілкуватися, вчитися, регулювати поведінку відповідно до сподівань інших.

Труднощі звикання до нових умов навчання і засвоєння нових вимог; Різноманітність нових предметів; Новий класний керівник; Збільшення кількості нових і різних (за характером, системою вимог і особистісних якостей) вчителів – предметників; Переформування класного колективу, а отже зміна звичної психологічної атмосфери; Зміна соціального статусу в новому класному колективі; Новий режим роботи; Збільшення навчального навантаження

рівень стану здоровя і розвитку дитини; рівень тренованості адаптаційних можливостей; позитивний стиль взаємовідносин в сім'ї дитини, відсутність конфліктного фону в сім'ї дитини; позитивні установки сім'ї

Методика визначення шкільної тривожності/Філіпса/ Проективна методика Дерево – чоловічки (Л.Карпова)

Прізвище учнярезультатиПрізвище учнярезультати Біліченко Р Завищена самооцінка, претензії на лідерство, іноді можлива дезадаптація (якщо особисті амбіції не реалізуються) Майброда К Комфортний стан, мотивація на успіх, буває неуважність забудькуватість, нормальна адаптація Громико ДНосаль А Криштоп ВПавленко Д Подоляка ДВ'юн Дана Висока потреба в друзях, доброзич- лива підтримка Мірошниченко ВГордієнко М Строколіс СПустовий А Хуторна ІБережанський В Комфортний стан, успішна адаптація Терещенко АВ'юн Яна Необхідна підтрим- ка в мотивації навчання Ярошенко ККужель С Відособленість від навчального про- цесу, втеча в себе

– Учень позитивно ставиться до школи; вимоги сприймає адекватно; навчальний матеріал засвоює легко, глибоко і повністю; розвязує ускладнені задачі; старанний, уважно слухає вказівки і розяснення вчителя; виконує доручення без зайвого контролю; проявляє великий інтерес до самостійної роботи; готується по всіх навчальних предметах; займає в класі позитивне статусне положення.

Учень позитивно ставиться до школи, її відвідування не викликає негативних переживань; розуміє навчальний матеріал, якщо вчитель викладає його детально і наочно; засвоює головний зміст навчальних програм; самостійно розвязує типові задачі; буває зосередженим тільки тоді, коли зайнятий чимось для нього цікавим; громадські доручення виконує сумлінно; товаришує з багатьма однокласниками.

Учень пятикласник негативно або індиферентно ставиться до школи; нерідким є жалоби на здоровя; домінує пригнічений настрій; спостерігається порушення дисципліни; матеріал, який розяснює вчитель, засвоює фрагментально, самостійна робота з підручником ускладнена; при виконанні самостійних учбових завдань не виявляє зацікавленості; до уроків готується не регулярно, необхідний постійний контроль, систематичне нагадування і спонукання з боку вчителів і батьків; зберігає працездатність і увагу при продовжених паузах для відпочинку; близьких друзів немає

2 учні– високий рівень шкільної адаптації (Терещенко А., Ярошенко К.) 2 учні– середній рівень шкільної адаптації (Криштоп В., Хуторна І.) 10 учнів - зовнішня мотивація 2 учні – низький рівень шкільної адаптації (Мірошниченко В., Гордієнко М.) 2 учні – шкільна дезадаптація (Пустовий О., Кужель С.)

санітарно – гігієнічні умови навчання; режим роботи у класі; відповідність режиму навчальних занять, методів викладання, змісту й насиченості навчальних програм, структури уроку, умов зовнішнього середовища віковим та індивідуальним психологічним особливостям учнів; соціально – психологічний клімат навчального колективу, професійна компетентність вчителя; упровадження психозберігаючих технологій

1) підвищенні показника емоційного збудження, тривожності, нейротизму; 2) зниження комунікабельності, емоційної стійкості, самоконтролю, соціальної сміливості; 3) зявляється почуття неповторності у стосун- ках із товаришами, вчителями, батьками і в поведінці в цілому – надмірна соромязливість; 4) у зниженні успішності, недостатній увазі і зосередженості на уроках; 5) скаргах на погане самопочуття, сон; 6) втраті інтересу до навчання, школи

Особливості типу нервової системи Тактика сімейного виховання, часті покарання Необхідні додаткові заняття. Бажано давати завдання зниженого рівня складності. Підбадьорювати, відзначати навіть невеликий успіх (Майборода К., Павленко Д., Кужель С.)

Причиною може бути порушення в системі вчитель – учень Стиль виховання, сімейні негаразди Доброзичливе ставлення, підтримка. Не викликати до дошки. Відповідь лише на невелику аудиторію. Індивідуалізація навчання. Підтримка активності і самостійності. Спілкування без натягувань і покарань. (Пустовий А., Кужель С.)

Причиною може бути педагогічна занедбаність Недоліки виховання Низький інтелектуальний рівень дитини Виявляти максимальну стриманість і терпимість. Необхідно стати «союзником» дитини, щоб спрямувати її активність у конструктивне русло. Тактовно вчити самоконтролю й стриманості (Майборода К., Строколіс С., Носаль А.)

Неправильний стиль виховання Органічні порушення нервової системи Емоційні порушення В роботі з ними терпіння і наполегливість. Вчити доводити справу до кінця, давати невеликі завдання, здійснювати покроковий контроль заохочувати бажану поведінку У депресивній фазі – ненавязлива турбота, зменшення вимог (Строколіс С., Кужель С., В'юн Дана)

Відсутність розуміння зі сторони оточуючих Надмірна увага в дитинстві Завищена самооцінка Надавати можливість висловлювати власну думку перед багатьма глядачами. Звертати увагу на позитивні дії. Зауваження нейтральні, іноді тільки поглядом. Змінювати інтервали між проявами уваги (Пустовий О.)

Врахування в організації навчально виховного процесу фізіологічних і соціально – психологічних труднощів учнів 5 класу при переході із початкової школи в середню. Проведення батьківських зборів для виявлення очікувань батьків у звязку з навчанням їхньої дитини в школі та ознайомлення з матеріалами й результатами адаптаційного періоду. Дотримання оптимального режиму рухової активності на уроках (дві фізкультхвилинки, фізпаузи)

Враховуйте труднощі адаптаційного періоду, вікові особливості пятикласників у виборі термінології, доборі методичних прийомів. Не перевантажуйте учнів надмірними за обсягом домашніми завданнями, дозуйте їх з урахуванням рівня підготовки учня, гігієнічних вимог віку. Стежте за темпом уроку – високий темп заважає багатьом дітям засвоювати матеріал. Налагоджуйте емоційний контакт з класом. Дотримуйтесь єдиного орфографічного режиму, критеріїв оцінювання. Продовжуйте розвиток та формування ключових компетентностей дітей. Налагоджуйте емоційний контакт з батьками школярів. Ніколи не використовуйте оцінку як засіб покарання учня. Оцінка досягнень повинна орієнтуватися на успіх, сприяти мотивації навчання, а не її зниженню. Фіксуйте позитивну динаміку розвитку кожного учня (не порівнюйте Катерину і Миколу, а порівнюйте Миколу сьогодні і вчора). Розвивайте навички самоконтролю, вміння оцінювати свою роботу й роботу класу. Не бійтеся визнавати свої помилки. Постійно аналізуйте «плюси» і «мінуси» у своїй роботі. Використовуйте різні методики в групах, парах, індивідуально. Не утворюйте психотравмуючих ситуацій при виставленні оцінок за контрольні роботи, семестрові тощо. Виставляйте оцінки не формально, а з урахуванням особистісних досягнень кожного учня

Працюйте над формуванням колективу через різноманітні доручення, змінюючи групи. Розвивайте почуття колективізму через спільну турботу про престиж класу (зовнішній вигляд, успіхи в навчанні, максимальна участь у святах, конкурсах). Пріоритет віддавайте індивідуальній роботі (спостереження, бесіди, анкетування, доручення). Уникайте «гострих» кутів, проявляйте стриманість, терплячість. Памятайте: діти потребують ласки, ніжності, співучасті, турботи. Вчасно й мудро підтримуйте дитячу активність. Не забувайте: формування класного, батьківського колективу не менш важливе, ніж дитячого.