Слово тригонометрія вперше зустрічається в 1505 році в працях німецького математика Пітіскуса. Слово тригонометрія вперше зустрічається в 1505 році в. - презентация

1

2 Слово тригонометрія вперше зустрічається в 1505 році в працях німецького математика Пітіскуса. Слово тригонометрія вперше зустрічається в 1505 році в працях німецького математика Пітіскуса. Тригонометрія – слово грецьке і в прямому сенсі означає вимірювання трикутників. В цьому випадку вимірювання трикутників потрібно розуміти як знаходження невідомих сторін, кутів та інших елементів трикутника Тригонометрія – слово грецьке і в прямому сенсі означає вимірювання трикутників. В цьому випадку вимірювання трикутників потрібно розуміти як знаходження невідомих сторін, кутів та інших елементів трикутника

3 Хоча назва науки виникла порівняно недавно, багато фактів, що мають відношення до тригонометрії, були відомі ще дві тисячі років назад. Хоча назва науки виникла порівняно недавно, багато фактів, що мають відношення до тригонометрії, були відомі ще дві тисячі років назад. Вперше способи розвязування трикутників були знайдені древньогрецькими астрономами Гіпархом та Клавдієм Птолемєєм. Пізніше залежність між відношеннями сторін трикутника та його кутами почали називати тригонометричними функціями Вперше способи розвязування трикутників були знайдені древньогрецькими астрономами Гіпархом та Клавдієм Птолемєєм. Пізніше залежність між відношеннями сторін трикутника та його кутами почали називати тригонометричними функціями

4 Довгу історію має поняття синуса. Фактично різні відношення відрізків трикутника і кола (тобто тригонометричні функції) зустрічаються вже в ІІІ столітті до н. е. в працях великих математиків Стародавньої Греціі – Євкліда, Архімеда, Аполонія Пергського. Довгу історію має поняття синуса. Фактично різні відношення відрізків трикутника і кола (тобто тригонометричні функції) зустрічаються вже в ІІІ столітті до н. е. в працях великих математиків Стародавньої Греціі – Євкліда, Архімеда, Аполонія Пергського. Сучасний синус кута α, наприклад, розглядався як півхорда, на яку спирається центральный кут величиною α, або як хорда подвоєнної дуги. Сучасний синус кута α, наприклад, розглядався як півхорда, на яку спирається центральный кут величиною α, або як хорда подвоєнної дуги.

5 В подальшому математика довгий час найбільш активно розвивалась індійськими та арабськими вченими. В ІV-Vстолітті зявився спеціальний термін. Відрізок АМ називали архаджива. Арабськими математиками в ІХ столітті це слово було замінено на джайб (випуклість). При перекладі арабських математичних текстів воно було змінено на латинське слово синус (кривизна) В подальшому математика довгий час найбільш активно розвивалась індійськими та арабськими вченими. В ІV-Vстолітті зявився спеціальний термін. Відрізок АМ називали архаджива. Арабськими математиками в ІХ столітті це слово було замінено на джайб (випуклість). При перекладі арабських математичних текстів воно було змінено на латинське слово синус (кривизна) Слово косинус є молодшим. Слово косинус є молодшим. Косинус – це скорочення латинського виразу complementy sinus, тобто «додатковий синус» (або «синус додаткової дуги») згадайте cosα=sin(90 - α).

6 Назва «тангенс»,від латинського tanger (дотикаться), зявилося в 1583 р. Tangens перекладається як «дотична» (лінія тангенсів – це дотична до одиничного кола). Тангенси виникли в звязку з розвязком задачі про визначення довжини тіні. Тангенс (а також котангенс, секанс і косеканс) введені в X столітті арабським математиком Абу-ль-Вафою, який склав і перші таблиці для знаходження тангенсів и котангенсів