ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ КУРСУ « ПРИРОДОЗНАВСТВО» Зав. кабінетом методики викладання хімії Л.В. Степанова

Ш КІЛЬНИЙ КУРС «П РИРОДОЗНАВСТВО » «Природознавство» - інтегрований, пропедевтичний курс, передбачає здобуття нових знань, узагальнення, розширення і поглиблення природничих знань, умінь і навичок, набутих у початковій школі, забезпечення достатньої основи для вивчення біології, хімії, фізики, географії. Основна мета – формування природознавчої компетентності учнів через засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, удосконалення способів навчально - пізнавальної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи

З АВДАННЯ КУРСУ «П РИРОДОЗНАВСТВО » формування ключових, соціальних, полікультурних, інформаційних, комунікативних та предметних компетентностей; формування цілісної природничо – наукової картини світу ( система знань, уявлень про закономірності у природі та місце людини у ній); засвоєння та поглиблення знання про різноманіття обєктів і явищ природи, звязок між явищами живої та неживої природи, зміни природного середовища під впливом людини; оволодіння й удосконалення дослідницьких умінь, здатності проводити спостереження, досліди, вимірювання, описувати результати, формувати висновки; виховання позитивного емоційно – ціннісного ставлення до природи, формування екологічних норм поведінки; застосування знань про природу у повсякденному житті для збереження навколишнього середовища.

Н АСКРІЗНІ ПОНЯТТЯ КУРСУ людина як частина природи, житель планети Земля; середовище життя людини; явища природи; взаємозвязок компонентів природи, її цілісність і системна організація; значення знань про природу для людини екологічні норми поведінки. Постійна увага у змісті шкільного курсу до людини, жителя планети Земля, передбачає розвиток в учнів почуття причетності та відповідальності за збереження природи.

Н АВЧАЛЬНО – МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКТ Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Природознавство 5 клас», яка розроблена на основі нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти( постанова КМ України від р.1392) і затверджена наказом Міністерства від Програму підготували : Гільберг Т.Г, Крячко І.П., Сак Т.В., Бєскова Н.В., Фіцайло С.С. Підручники : - «Природознавство 5 клас», автори Ярошенко О.Г., Бойко В.М.; - «Природознавство 5 клас», автори Коршевнюк Т.В., Баштовий В.І. Зошит з природознавства, в якому виконується класна та домашня робота.

МАТЕРІАЛЬНО – ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКЛАДАННЯ КУРСУ «ПРИРОДОЗНАВСТВО» довідкова та науково – популярна література : - словники з природничих наук; - атласи - визначники рослин і тварин; - атласи географічних карт і зоряного неба; - довідники різноманітних даних; - дитячі енциклопедії з природничих наук; - Червона книга України натуральні (природні) об'єкти; гербарії, зображення (фотографії, малюнки) рослин, грибів, тварин, галактик, планет, Місяця тощо; відеоматеріали ; глобус, телурій; портрети вчених – натуралістів, астрономів, дослідників космосу тощо; зразки природних і рукотворних тіл, речовини, суміші; обладнання для практичних занять і практичних робіт ( лабораторне обладнання, збільшувальні та вимірювальні прилади).

П РОГРАМА «П РИРОДОЗНАВСТВО » ТНП на вивчення предмета передбачено 2 години на тиждень. Загальний обсяг навчального часу – 70 год, з них 3 год – резервний час, який може бути використаний учителем на власний розсуд для організації різноманітних форм навчальної діяльності : - екскурсій, - проектної та дослідницької діяльності учнів, - роботи з додатковими джерелами інформації, - корекції та узагальнення знань. Програма визначає мінімальну кількість : - демонстрацій – у кожній темі (6); - практичних робіт – 2; - практичних занять – 6; - завдань для дослідницького практикуму – 4 (6); - завдань для проектної діяльності ( міні – проекти) – 6 (11).

Зміст та структура програми відображають сукупність початкових понять астрономії, біології, географії, екології, фізики, хімії, обсяг і глибина яких відповідає пізнавальним можливостям учнів. В основу програми покладено : пізнавально - діяльнісний підхід Пізнавальна діяльність - загальнонавчальні та специфічні уміння (учень називає, наводить приклади, розрізняє, порівнює, уміє, дотримується правил тощо). Діяльнісний підхід - визначено обов'язковий перелік способів діяльності : визначення, спостереження, опис, порівняння природних об'єктів, вимірювання, проведення дослідів, використання довідкової літератури, вивчення екологічних проблем своєї місцевості. Увага вчителя саме до правої колонки програми дозволить уникнути перевантаження п'ятикласників у навчальному процесі та сприятиме об'єктивному оцінюванні навчальних досягнень учнів. П РОГРАМА «П РИРОДОЗНАВСТВО »

Посилюється роль практичної діяльності на уроці, організації групової роботи у малих групах, виділення часу на роботу з інформацією тощо. Звертається увага на формування в учнів таких вмінь : - опис зовнішнього вигляду вивчених тіл і речовин; - порівняння природних об'єктів за 3-4 ознаками; - правильне використання лабораторного обладнання та вимірювальних приладів; - визначення мети, умов проведення, отримання результатів під час досліду або спостереження; - вибір способу вимірювання : - фіксація результатів дослідження ( словесний опис, малюнки, схеми, графіки тощо); - формування висновків, заснованих на результатах досліджень

О СОБЛИВОСТІ ЗМІСТУ ПРОГРАМИ «Вступ» - 5 годин. Учні ознайомлюються : - з науками, що вивчають природу (хімія, біологія, географія, фізика, астрономія); - методами пізнання природи ( методи вивчення природи) – спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент; - обладнанням для вивчення природи (лабораторне обладнання, збільшувальні та вимірювальні прилади); - інформацією про відомих вчених – натуралістів та їх внесок у розвиток природничих наук.

ОСОБЛИВОСТІ ЗМІСТУ ПРОГРАМИ Розділ І «Тіла, речовини та явища навколо нас» – 14 годин Учні одержують початкові поняття про : - тіла ( їх характеристика, тіла живої і неживої природи, те що оточують людину) - атоми, молекули (вони перебувають у безперервному русі, взаємодіють між собою, з них складаються тіла); - хімічні елементи; - речовини та їх склад ; - прості і складні, органічні і неорганічні речовини (ті, які найчастіше зустрічаються в природі та побуті) ; - чисті речовини та суміші ; - явища ( фізичні, хімічні, біологічні явища природи, які людина спостерігає у повсякденному житті та широко використовує, взаємозв'язок їх у природі). Завдання – підвести учнів до висновку про матеріальну єдність світу. Земля, організми, Сонце, зорі, планети утворені хімічними речовинами, що складаються з хімічних елементів, які виступають матеріальною основою єдності природи.

Розділ ІІ « Всесвіт » – 11 годин Зміст розділу, спрямований на : - уявлення ( розширення знань) про Всесвіт; - вивчення небесних тіл( увага Землі, Місяцю): - знайомство з будовою Сонячної системи. Основні поняття розділу : - небесна сфера - сузір'я - небесне тіло (планета, зоря, галактика) - видимі рухи світил на зоряному небі. Звернути увагу : На правильне формулювання поняття «сузір'я», на вміння учнів визначати найвідоміші сузір'я; Звернути більше уваги на вивчення планет як об'єктів Всесвіту, на яких можливе існування життя, що забезпечують життя теплом і світлом; Зорі не існують у Всесвіті осібно, вони належать до галактик, які можна вважати основними складовими цього етапу розвитку Всесвіту ОСОБЛИВОСТІ ЗМІСТУ ПРОГРАМИ

Розділ ІІІ «Земля – планета Сонячної системи» –37 год Тема І «Земля як планета» Тема ІІ «Планета Земля як середовище життя організмів » Тема ІІІ « Людина на планеті Земля». Тема І «Земля як планета» – 16 годин. Зміст теми, знайомить : - з гіпотезами та сучасними уявленнями про виникнення Землі; - з формою, розмірами, внутрішньою будовою, рухами та способами зображення Землі; розкриває : - необхідність охорони природи, повітря, ґрунту як необхідних складових навколишнього середовища для життєдіяльності організмів; - загальні закономірності природи ( явища природи тощо) приділяє : - увагу роботі з картографічними джерелами інформації та використовувати їх при виконанні практичних завдань

ОСОБЛИВОСТІ ЗМІСТУ ПРОГРАМИ Тема ІІ «Планета Земля як середовище життя організмів » – 16 годин. Мета – формування в учнів уявлення про організм як відкриту живу систему, яка для забезпечення своєї життєдіяльності, постійно потребує обміну інформацією з навколишнім середовищем. Основні поняття теми : - клітина; - організм, властивості організму; - різноманітність організмів (рослини, тварини, гриби, бактерії); - середовище (наземно – повітряне, водне, ґрунтове); екосистеми. Основна увага – формування системного уявлення про взаємозв'язки та залежність неживої і живої природи, зокрема взаємозв'язки між організмами, співіснування організмів, угрупування організмів, екосистеми. Використання місцевого матеріалу ( рослини, тварини).

О СОБЛИВОСТІ ЗМІСТУ ПРОГРАМИ Тема ІІІ « Людина на планеті Земля» - 6 годин. Мета : формування в учнів екологічної компетенції : - вміти жити і діяти у навколишньому середовищі; - дотримуватися норм екологічної поведінки в природі; - виявляти екологічні проблеми своєї місцевості та розробляти шляхи їх розв'язування; - застосовувати отримані знання у повсякденному житті. формування основ ціннісного ставлення до природи : - знання рідкісних видів рослин і тварин своєї місцевості; - усвідомлення необхідності дбайливого використання і захисту природи; - прагнення внести посильний внесок у вирішенні місцевих екологічних проблем.

О СОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ Навчально – пізнавальний процес необхідно спрямувати на формування в учнів загальнонавчальних умінь і навичок та ключових компетенцій. Базується на використанні сучасних освітніх технологіях – розвиток критичного мислення, проблемний підхід, комп'ютерні технології, проектні технології. Використання місцевого природознавчого і краєзнавчого матеріалу, проведення екскурсій у природу,населеним пунктом, до краєзнавчого музею, будинку природи, планетарію тощо. Проведення навчальних занять у формі подорожей, віртуальної екскурсії, усного журналу, святкування Дня Землі, Дня космонавтики, прильоту птахів, декади природничих наук, екологічні акції тощо.

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА УРОЦІ Головна мета уроку – розвиток дитини. Вчитель організовує навчальний процес так, щоб у дітей виникало бажання вчитися, створити такі умови, щоб у ході кожного уроку формувалася навчальна діяльність учня. Учень на уроці – повноцінний учасник різноманітних форм роботи. Учитель на уроці – організатор обставин, в яких учень приймає активну участь. Учитель пояснює, показує, підказує, підводить до проблеми, створює ситуацію успіху, заохочує, всиляє впевненість, формує мотиви учіння тощо. Урок з природознавства повинен бути цікавим, а не розважальним. Форми роботи на уроці – фронтальна, індивідуальна, колективна ( парна, групова робота). Методи, прийоми, засоби навчання – різноманітні, але перевага надається : спостереженням у природі, власним дослідженням учнів, демонстраційним дослідам, роботі з інформаційними джерелами

В ИКОРИСТАННЯ КОМП ' ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ Дані технології сприяють р озкриттю та розвитку особистісних якостей кожної дитини, допомагають краще засвоїти матеріал, забезпечують отримання додаткової позаурочної інформації, розвивають критичне мислення, формують інформаційну культуру, навчають вибирати, аналізувати та систематизувати знайдений матеріал. Доцільно учням пропонувати такі завдання : - пошук природознавчої інформації; - малюнків, фотографій тіл і явищ природи; - підготовка презентацій; - пошук відеофрагментів тощо. Комп'ютерні технології навчають учнів прийомам подання знайденої інформації : переказувати тексти, використовувати природничу лексику у повідомленнях із застосування ілюстративного матеріалу, давати коротку рецензію відповідей своїх однокласників, брати участь у роботі малої групи тощо.

В ИКОРИСТАННЯ ПРОЕКТНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ Міні – проекти – це доступні творчі завдання, що виконуються на уроках природознавства у формі колективних та індивідуальних творчих справ. Міні – проекти, як правило короткотермінові і мають інтегрований зміст. Тому тривалість виконання проекту доцільно обмежити (одним уроком, спареними уроками) або одним – двома тижнями у режимі урочно – позаурочних занять. Типи проектів за домінуючою діяльністю – інформаційний, дослідницький, практико – орієнтований, творчий, рольовий (ігровий). Форми представлення «Міні – проекту» – теоретичне розв'язання проблеми, плакат, екологічний знак, план дій, результат готовий до впровадження тощо. Підготовка «Міні – проекту» здійснюється на уроці так і в позаурочний час, так само відбувається їх презентація.

В ИКОНАННЯ МІНІ – ПРОЕКТУ. 1. Визначення мети проекту. 2. Висування ідей проекту і вибір з – поміж них кращої. 3. Планування проектної діяльності. 4. Безпосередня реалізація проекту. 5. Презентація проекту. 6. Оцінювання проекту. Є два варіанти : перший – передбачає обговорення етапів розробки, реалізації та захисту проекту; другий – самооцінка і оцінка однокласників. Основними критеріями можуть бути ( 1-4 – оцінка проекту; 5-7 оцінка презентації) : - самостійність роботи над проектом; - актуальність та значимість теми; - повнота розкриття теми; - оригінальність вирішення проблеми; - розкриття змісту проекту на презентації; - використання засобів наочності, технічних засобів. Тематику можна змінювати відповідно до матеріально – технічного забезпечення, наявності, власних цікавих дидактичних розробок, рівня підготовленості класу, інтересів дітей та місцевості.

«П РАКТИЧНІ РОБОТИ » ТА «П РАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ » Проводяться та реалізуються на уроці. Мета - на основі засвоєння системних знань включати учнів у різні види самостійної діяльності – практичної, інтелектуальної, загальнопредметної. Учні мають можливість самостійно спостерігати за процесами і явищами природи, виконувати досліди, переконатись у науковій достовірності інформації, що опановують, знайомитись із методами наукових досліджень природи. Тематика «Практичних занять», «Практичних робіт» обумовлена змістом навчального курсу та органічно з ним поєднана. Результативність залежить від підготовки учителя до уроку. Він має визначити перелік уявлень, понять, умінь, які мають бути сформовані впродовж практичного заняття, практичної роботи, підготувати завдання та визначити прийоми їх виконання учнями, підготувати необхідне обладнання. Ефективність – поєднання практичних завдань з теоретичними, репродуктивну діяльність з творчою.

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЮ «ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ» 1.Визначення місця у системі уроків даної теми. 2. Чітка постановка цілей та завдань (практичні заняття, що передбачені програмою, мають різну дидактичну мету). 3. Відбір змісту матеріалу та підготовка обладнання. 4. Проведення інструктажу щодо техніки безпеки (конкретним, зрозумілим, можливі неодноразові повторення, нагадування у процесі виконання). 5. Підготовка форми звіту про виконану роботу. 6. Раціональне поєднання форм навчальної діяльності учнів. 7. Оцінювання (проводиться з урахуванням активності учня). Для забезпечення ефективності заняття учителю необхідно - підготувати учнів до виконання практичного заняття; - ознайомити учнів з планом виконання практичного заняття ( демонстрування учителем операцій в цілому і окремих дій); - забезпечити учнів необхідним обладнанням; - контролювати хід виконання роботи, надавати допомогу, не обмежуючи активності та самостійності учнів.

О СНОВНІ ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЮ «П РАКТИЧНОЇ РОБОТИ » Передбачає такі етапи : 1. Організаційно – підготовчий : вчитель дає настанови щодо послідовності роботи та проводить інструктаж з техніки безпеки 2. Основний : виконання учнями практичної роботи та складання звіту про виконану роботу 3. Підведення підсумків : формулювання висновку. Оформлення практичних робіт у зошитах ( дата, тема, мета, обладнання, хід роботи, висновок). Оформлення у журналі : інструктаж з БЖД; практична робота 1; тема практичної роботи. Практичні роботи оцінюються. Відпрацювання на розсуд вчителя. Інструктивна картка щодо проведення практичної роботи Інструкція безпеки щодо проведення практичної роботи

О СНОВНІ ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЮ «Д ОСЛІДНИЦЬКОГО ПРАКТИКУМУ » Це самостійна ( або з допомогою дорослих) робота учнів у позаурочний час. Мета – вироблення дослідницьких умінь у процесі розв'язування задач практичного спрямування. Тематику завдань учитель може змінювати відповідно до матеріально – технічного забезпечення, наявності, власних цікавих дидактичних розробок, рівня підготовленості класу, інтересів дітей та місцевості. Етапи проведення практикуму : розробити інструктивну картку щодо проведення дослідницького практикуму; вимоги до складання звіту про виконану роботу; презентація та обговорення досліджень; оцінювання. Оформлення у журналі : запис «Домашнє завдання», дослідницький практикум, тема.

ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ Відповідно до Додатку 1 до листа МОН України від /9-368 « Загальні методичні рекомендації щодо організації навчально – виховного процесу у п'ятих класах ЗНЗ» - рекомендовано хоча б у перші два місяця навчання давати словесну характеристику знань, умінь і навичок учнів без виставлення оцінок та мінімально скоротити домашні завдання Протягом навчання вчитель не має створювати психотравмуючі ситуації при виставленні оцінок за контрольні роботи, за тему, за семестр, за рік. Оцінювання відбувається не формально, а з урахуванням особистих якостей і досягнень. Доцільно використовувати систему заохочень (позитивні записи у щоденнику, грамоти, подяки тощо). Недопустимим є перевантаження учнів зайвими за обсягами домашніми завданнями, їх необхідно дозувати з урахуванням рівня підготовки учня, гігієнічних вимог віку.

О РГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У період адаптації важливо забезпечити дитині спокійну, позитивну, толерантну обстановку. Учень повинен відчувати підтримку та допомогу з боку вчителя. Темп уроку, за ним необхідно ретельно слідкувати, високий темп заважає багатьом учням засвоїти новий матеріал. Велику увагу приділяти роз'ясненню термінів, понятть, які зустрічаються у текстах підручника. Створення ситуації, яка б дозволяла учневі проявити ініціативу, мати право на помилку, на власну думку, брати участь у спільній діяльності, працювати в умовах альтернативи, вибору, створювати демократичну, неавторитарну атмосферу навчання. Бажано мати бейдж, в якому вказано Прізвище Ім'я, По - батькові