1 Профільне навчання: теоретичні засади і науково-методичне забезпечення Профільне навчання – це не лише різновид диференціації навчання, це особлива система організації освітнього процесу на старшому ступені загальної середньої освіти. О. Ляшенко

2 Основні принципи освіти ХХІ століття денне навчання тривалістю не менше 12 років; диференціація програм старших класів. Вчитися знати Вчитися діяти Вчитися бути Вчитися жити разом Єдині вимоги узгодженого стандарту середньої освіти:

3 Система освіти має забезпечувати... варіативність здобуття базової або повної загальної середньої освіти відповідно до здібностей та індивідуальних можливостей Старша школа (10-12 класи) є останнім етапом одержання повної загальної середньої освіти, на якому завершується формування цілісної картини світу, оволодіння способами пізнавальної і комунікативної діяльності, уміннями одержувати з різних джерел і переробляти інформацію, застосовувати знання. Старша школа функціонує переважно як профільна. Профільне навчання ряду предметів забезпечує належний рівень підготовки випускників до вступу у вищі навчальні заклади, але, як правило не дає професії Профільне навчання ряду предметів забезпечує належний рівень підготовки випускників до вступу у вищі навчальні заклади, але, як правило не дає професії Концепція загальної середньої освіти (12 – річної школи) Національна доктрина розвитку освіти в Україні

4 Профільне навчання – вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів і створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті, структурі та організації навчального процесу Мета: забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства Концепція профільного навчання в старшій школі

5 Профільне навчання Процес, який спрямований на реальне життєве і професійне самовизначення випускників школи; диференційований за змістом навчання, в якому враховуються в першу чергу основні запити і професійні плани учнів у реальних регіональних умовах; прогнозований з урахуванням структури ринку праці та зайнятості для молоді. Принцип, який: забезпечить поглиблене вивчення окремих дисциплін, програми повної середньої освіти; створить умови для значної диференціації змісту освіти старшокласників; сприяє встановленню рівного доступу до повноцінної якісної освіти; розширює можливості соціалізації учнів.

6 Профільне навчання Форма організації навчального процесу, спрямована на реалізацію особистісно орієнтованого навчального процесу. Засіб диференціації та індивідуалізації навчання, коли за рахунок змін у структурі, змісті й організації освітнього процесу повніше враховуються інтереси, здібності та схильності учнів, створюються умови для освіти старшокласників відповідно до їхніх професійних інтересів і намірів щодо продовження освіти.

7 Варіативність й альтернативність освітніх програм рівень стандарту обов'язковий мінімум змісту навчального предмета, який не передбачає подальшого його вивчення; академічний рівень обсяг змісту достатній для подальшого вивчення предмета у ВНЗ - визначається для навчальних предметів, які є не профільними, але базовими або близькими до профільних; рівень профільної підготовки зміст навчальних предметів поглиблений, передбачає орієнтацію на майбутню професію.

8 Особливості вивчення профільних предметів більш ґрунтовне і повне опанування понять, законів, теорій, передбачених у Державних стандартах освіти; дотримання системного викладу навчального матеріалу, його логічне впорядкування; широке використання знань зі споріднених предметів; застосування активних методів навчання; організація дослідницької, проектної діяльності учнів.

9 Варіативність й альтернативність технологій навчання Профільне навчання спрямоване на набуття старшокласниками навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності Концепція профільного навчання в старшій школі Перехід до профільного навчання у старшій школі вимагає докорінного реформування всіх складових організації навчально-виховного процесу у загальноосвітніх закладах. Оновленню підлягають структура навчання, технології навчання, організація процесу учіння та навчання, засоби навчання, організація педагогічної взаємодії.

10 Сучасні підходи до організації навчального процесу в профільній школі Сучасні підходи до організації навчального процесу в профільній школі Віковий Особистісно орієнтований Гуманістичний Компетентнісний Індивідуальний Діяльнісний Проблемний Суб'єкт-суб'єктний Розвивальний

11 Специфіка методів навчання у профільних класах … основні цілі освіти досягаються передовсім як результат власних зусиль учнів. Я.А. Коменський Нікого нічому не можна навчити. Можна лише допомогти людині самостійно щось відкрити Галілео Галілей більша частка самостійної роботи учнів; інтенсифікація навчання за рахунок лекційно-семінарської (лекційно-практичної) системи, введення тематичних заліків, збільшення блоків засвоєння; навчання старшокласників на максимальному рівні складності; посилення індивідуальної роботи викладача з учнями; організація дослідницько-пошукової діяльності учнів; створення особливої атмосфери довіри, співпраці, настрою на навчання, довготривалу розумову діяльність і працю.

12 Гнучкість змісту, варіативність і альтернативність програм Курси за вибором Сприяють формуванню індивідуальної освітньої траєкторії школярів, орієнтують на усвідомлений та відповідальний вибір майбутньої професії. Сприяють формуванню індивідуальної освітньої траєкторії школярів, орієнтують на усвідомлений та відповідальний вибір майбутньої професії.Функції: поглиблення і розширення змісту профільних предметів; поглиблення і розширення змісту профільних предметів; забезпечення міжпредметних звязків; забезпечення міжпредметних звязків; сприяння вивченню непрофільних предметів; сприяння вивченню непрофільних предметів; вивчення методів пізнання природи; вивчення методів пізнання природи; орієнтування на певний вид діяльності поза профілем навчання. орієнтування на певний вид діяльності поза профілем навчання.Види: предметно - орієнтовані;предметно - орієнтовані; міжпредметні;міжпредметні; курси прикладного характерукурси прикладного характеру Створюються за рахунок варіативного компонента змісту освіти

13 Гнучкість форм організації профільного навчання Форми організації профільного навчання за характером взаємодії суб'єктів Форми організації профільного навчання Внутрішньо- шкільні Профільні класи в ЗНЗ Профільні групи в багатопрофільних ЗНЗ Індивідуальні навчальні програми Динамічні профільні групи Зовнішні Міжшкільні профільні групи Школа - інтернат Опорна старша школа Навчально- виховний комплекс Міжшкільний навчально- виробничий комбінат ЗНЗ на базі ВНЗ

14 Форми організації профільного навчання Типи профільноорієнтованих загальноосвітніх навчальних закладів : однопрофільних і багатопрофільних школи; спеціалізовані школи; ліцеї; гімназії; колегіуми. Загальноосвітній навчальний заклад може мати один або декілька профілів

15 Наступність та неперервність між допрофільною підготовкою та профільним навчанням Допрофільна підготовка Місце Підсистема профільного навчання функція профорієнтаційна Сутність створення освітнього простору для самовизначення учнів основної школи

16 Завдання допрофільної підготовки Сформувати у школярів: вміння обєктивно оцінювати свої здібності для продовження навчання за різними профілями; вміння свідомо здійснювати вибір профілю, що відповідає індивідуальним особливостям, нахилам та інтересам; готовність нести відповідальність за зроблений вибір; високий рівень навчальної мотивації на навчання за вибраним профілем, готовність прикладати зусилля для отримання якісної освіти.

17 Напрями роботи з допрофільної підготовки Напрями роботи з допрофільної хімічної підготовки І нформаційний Розширення уявлень учнів про хімію, освітні програми з цього предмету, вимоги до учнів профільних класів Психологічний Розширення уявлень про себе, свої здібності та можливості, розвиток уміння співвідносити свої здібності з вимогами до професії, повязаної з хімією. Розвиток рефлексії Діяльнісний Залучення учнів до активної творчої, дослідницької й соціально значущої діяльності. Створення технології вибору й зміни освітньої траєкторії

18 Інформаційний етап допрофільної підготовки з хімії Створення системи хімічних гуртків, курсів за вибором, екскурсійної роботи з хімії Ознайомлення учнів з вимогами освітніх програм з хімії, технологією створення особистого портфоліо навчальних досягнень 18

19 Психологічний етап допрофільної підготовки з хімії Психологічне тестування задля визначення здібностей, схильностей, інтересів Профорієнтаційні проекти Ярмарок професій, повязаних з хімією Аналіз професіограм Курси за вибором «Професія - хімік» (еколог, агроном, експерт- криміналіст) 19

20 Діяльнісний етап допрофільної підготовки з хімії Інтелектуальні ігри Інформування учнів і батьків про можливості й умови вибору індивідуальної освітньої траєкторії Аналіз навчальних та творчих досягнень учнів з хімії Проектна діяльність Аналіз життєвих планів учнів Курси за вибором Участь у виставках творчих робіт, хімічних олімпіадах та турнірах, роботі МАН Індивідуальне консультування фахівцями служби зайнятості населення Наповнення особистого портфоліо навчальних досягнень та його презентація 20

21 Форми допрофільної підготовки активні та інтерактивні уроки; практичні і лабораторні роботи, практикуми; курси за вибором; поглиблене вивчення окремих предметів на диференційованій основі; Факультативи; предметні гуртки; наукові товариства учнів; МАН; предметні олімпіади; творчі проекти; конкурси; науково-практичні конференції; кабінети профорієнтації.

22 Допрофільна підготовка Курси за вибором Мета: сприяння самовизначенню школяра щодо профілю навчання. Вимоги: варіативний характер; достатня (надлишкова) кількість; короткотривалість – 9-17 годин; завершеність; оригінальний, цікавий пізнавальний і розвивальний зміст.

23