Принцип наступності навчання природознавства в програмах основної та початкової школи.

Презентация:



Advertisements
Похожие презентации
Особливості організації вивчення програмового матеріалу на уроках природознавства в першому класі.
Advertisements

формування природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, удосконалення.
Освітня галузь «Природознавство» Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.
Вивчення природознавства у 1 класі. Державний стандарт Завдання: Виховання соціально активної особистості, яка усвідомлює свою належність до різних елементів.
Формування природознавчої компетентності молодшого школяра.
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки Природознавство.
Мета Національної стратегії розвитку освіти забезпечення особистісного розвитку людини згідно з її індивідуальними задатками, здібностями, потребами на.
побудовано на засадах особистісно орієнтованого, компетентнісного підходів.
Допрофільна та профільна підготовка учнів. Профільне навчання - вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів та.
Проблема вчителів інформатики Гадяцької спеціалізованої школи І-Ш ступенів 4 Формування інформаційної компетентності на уроках інформатики.
Розвиток самоосвітньої компетентності учнів на уроках математики.
Використання між предметних зв'язків курсів Природознавство та Біологія Підготувала: Вчитель хімії та біології Височанської загальноосвітньої школи І-ІІІ.
Методист Центру аналізу та прогнозування розвитку освіти Лелеко Валентина Георгіївна.
Ф ОРМУВАННЯ САМООСВІТНЬОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ НА УРОКАХ ХІМІЇ Підготувала учитель хімії Іванова Тетяна Василівна.
МЕЛІТОПОЛЬСЬКА ЗОШ 4. Знання глибокі систематичні поліфункціональні Діяльність Використання знань у нестандартних ситуаціях. Уміння і навички Особистісні.
«Справжнім реформуванням освіти є створення нових якісних стандартів, нового змісту, який відповідав би потребам часу та суспільства». Дмитро Табачник.
Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти як основа побудови змісту сучасної шкільної фізичної та астрономічної освіти.
Іловайський навчально - виховний комплекс 1 Початкова школа – школа з профільним навчанням і допрофесійною підготовкою Іловайський навчально - виховний.
«Функції міжпредметної інтеграції» Підготувала Студентка 148 групи Дога Софія.
Транксрипт:

Принцип наступності навчання природознавства в програмах основної та початкової школи

У Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти зазначено, що відбір змісту предметів ґрунтується на принципі наступності між початковою та основною школами, на принципах особистісно зорієнтованого та компетентнісного підходів до навчання. Забезпечення такої наступності сприяє формуванню ключових та предметних компетентностей учнів. У Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти зазначено, що відбір змісту предметів ґрунтується на принципі наступності між початковою та основною школами, на принципах особистісно зорієнтованого та компетентнісного підходів до навчання. Забезпечення такої наступності сприяє формуванню ключових та предметних компетентностей учнів.

Визначення поняття наступність Наступність- це непереривність на межах різних етапів навчання у рамках єдиної системи освіти. Наступність- це непереривність на межах різних етапів навчання у рамках єдиної системи освіти. Непереривність навчання - передбачає наявність послідовного ланцюга навчальних задач на протязі всієї освітньої діяльності, забезпечення пересування на кожному етапі навчання. Непереривність навчання - передбачає наявність послідовного ланцюга навчальних задач на протязі всієї освітньої діяльності, забезпечення пересування на кожному етапі навчання.

Науковці що досліджували проблему наступності Проблемі наступності навчання присвячені праці І.В. Борисенко, В.М. Кожевнікова, В.В. Петренко, І.М. Реутова, В.А. Федяєва, С.Д. Цвілик, В.І. Шавальова та інші. Проблемі наступності навчання присвячені праці І.В. Борисенко, В.М. Кожевнікова, В.В. Петренко, І.М. Реутова, В.А. Федяєва, С.Д. Цвілик, В.І. Шавальова та інші. Л.М. Рибалко досліджувала наступність формування цілісних знань про природу між молодшою школою та 5-6 класами. Досить широко висвітлюється в роботах А.В. Самсонової та А.М. Смірнова вивчення елементів фізики та природознавства в молодших класах.

Метою освітньої галузі Природознавство Метою освітньої галузі Природознавство є формування природознавчої компетентності учня шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу, способів навчально- пізнавальної діяльності, розвитку ціннісних орієнтацій у різних сферах життєдіяльності та природоохоронної практики.

виховання соціально активної особистості, яка усвідомлює свою належність до різних елементів природного середовища, здатна мислити, бережливо ставиться до природи, людей і самого себе; виховання соціально активної особистості, яка усвідомлює свою належність до різних елементів природного середовища, здатна мислити, бережливо ставиться до природи, людей і самого себе; формування на доступному рівні цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, яка відображає закони і закономірності природи та місце в ній людини; формування на доступному рівні цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, яка відображає закони і закономірності природи та місце в ній людини; розвиток розумових здібностей учнів, їх емоційно-вольової сфери, пізнавальної активності та самостійності, здатності до творчості, самовираження і спілкування; розвиток розумових здібностей учнів, їх емоційно-вольової сфери, пізнавальної активності та самостійності, здатності до творчості, самовираження і спілкування; забезпечення єдності інтелектуального та емоційного сприйняття природи з практичною природоохоронною діяльністю; забезпечення єдності інтелектуального та емоційного сприйняття природи з практичною природоохоронною діяльністю; засвоєння традицій українського народу у відносинах людини з природою; засвоєння традицій українського народу у відносинах людини з природою; оволодіння доступними способами пізнання предметів і явищ природи та суспільства. оволодіння доступними способами пізнання предметів і явищ природи та суспільства.

Предметна природознавча компетентність - особистісне утворення, що характеризує здатність учня розвязувати доступні соціально і особистісно значущі практичні та пізнавальні проблемні задачі, повязані з реальними обєктами природи у сфері відносин "людина - природа"

матеріал щодо конкретизації мети навчання природознавству матеріал щодо конкретизації мети навчання природознавству матеріал щодо реалізації діяльнісного підходу матеріал щодо реалізації діяльнісного підходу діагностичний матеріал, завдяки тому що їх можливо розпізнавати та вимірювати рівень оволодіння ними діагностичний матеріал, завдяки тому що їх можливо розпізнавати та вимірювати рівень оволодіння ними результат навчальної діяльності результат навчальної діяльності

Зміст програми з природознавства у 5-6 класах спирається на принципи наступності і системності, гуманізації і диференціації, інтеграції і передбачає розвиток творчої особистості за такими напрямами: Створення сприятливих умов для інтелектуального, соціального і морального розвитку й саморозвитку особистості школяра, формування життєвих компетецій Збільшення частки діяльнісного змісту освіти Наступність змісту початкової і основної школи в реалізації навчальних, виховних і розвивальних функцій НВП

Розглядаючи проблему наступності формування знань в аспекті змісту галузі природознавства в цілому, виділимо такі можливі ланки: наступність між предметами однієї і тієї ж галузі наступність на суміжних роках навчання наступність всередині предмета (взаємодія старих і нових знань)

Наступність на суміжних роках навчання Загальні вимоги до змісту навчання для кожного ступеня навчання Загальні методи і форми навчання Загальні вимоги до визначення результативності навчання

Змістовна наступність 1-2 класи 3клас 4 клас 5клас 6 клас Що вивчає природознавство Що таке довкілля? Об'єкти природи. Спостереження за природою. Поняття про природу. Науки про природу. Місце людини в природі, довкіллі. Спостереження за природою. Науки, що вивчають природу.Взаємоз вязок між живою та неживою природою, вплив рукотворних систем на довкілля..Жива і нежива природа. Як людина пізнає світ. Спостереження та досліди. Термометр. Гномон. Спостереження за природними явищами за сезоном. Спостереженн я за природою. Вивчення природи людиною. Методи та прилади дослідження за природою Спостереження за природою. Природні та ру- котворні обєкти (тіла). Тіла і речовини. Вимірювання тіл. Тіла. Характеристика тіл. Їх вимірювання

1-2 класи 3 клас 4 клас 5 клас 6 клас Різні стани води (випарювання, кондесація, утворення льоду,сніжинок) Агрегатні стани. Молекули і атоми речовин. Речовини. Агрегатний стан речовин. Атоми й хімічні елементи. Молекули. Рух молекул. Дифузія Вода та її властивост.Най більші річки, озера та моря України. Властивості води. Роботаводи.Тем пература плавлення льоду і кипіння води.Агрегатні стани води.Прісна і морська вода.Позначенн я на карті частин Світового океану Водойми України та рідного краю. Будова річки.Рівнінні і гірські водойма. Охорона водойм.Читан ня карти. Вода-найпоширеніша речовина на Землі. Кругообіг Здатність води розчиняти речовини. Властивості води. Позначення водних об'єктів на контурних картах Розширювання повітря та інших речовин при нагріванні. Поняття про енергію.Викорис тання,збере Ження,перетвор ення..Енергія води її використання Джерела світла. Значення світлових явищ. Теплові явища. Поширення звуку. Види енергії.

1-2 класи 3 клас 4 клас 5 клас 6 клас Уявлення про Всесвіт. Небесні тіла. Зоряне небо. Уявлення про Всесвіт. Небесні тіла. Моделі Сонячної системи. Прилади для вивчення Всесвіту. Сонце та його значення для життя на Землі. Вплив Сонця на сезонні явища. Сонце. Сонячна система. Рух Сонця. Сонце. Сонячна система. Рух навколо сонця. Дні сонцестоянь. Рівнодень. Поняття системи. Сонячна система. Місяць - супутник. Місяць. Рух навколо Землі. Фази місяця. Сонячні і місячні затемнення. Поняття система. Карти зоряного неба. Земля, її форма.Глобус- модель Землі.Рух Землі навколо Сонця.Рік.Причи ни зміни пор року. Форма Землі. Форма Землі. Рух Землі. Земля. Форма і розміри. Рух навколо осі. Високосний рік.

1-2 класи 3 клас 4 клас 5 клас 6 клас Горизонт. Основні сторони горизонту. Сторони горизонту. Компас. Практичне визначення сторін горизонту з допомогою світил. Повітря та його властивості. Значення повітря для живої природи. Погода та її складові Повітря,його склад і властивості, рух.Нагріваня та охолодження повітря над сушею та водою.Вітер. Повітряна оболонка Землі. Рух повітря. Вітер. Температура і атмосферний тиск. Погода. Поняття система. Географічна оболонка Землі Карта України. Умовні позначення на карті ( рівнини, гори, водойми) Масштаб. План.Карта півкуль.Моря.і океани. Матеріки. Рельэф Чинники,що впливають на ФЗП.позначення на контурних картах ФЗП України. Гірські породи, їх значення для людини. Гірські породи різних природних зон(ПЗ). Мінерали, гірські породи,їх властивості. Корисні копалини. Речовини і матеріали, що використовують в машинобудуван ні

1-2 класи 3 клас 4 клас 5 клас 6 клас Значення природи для життя. Червона книга Червона книга.Заповідні теріторії.Охоро на рослинного та тваринного світу. Охорона природи ПЗ. Взаємозв'язок природи і людини. Охорона природи. Взаємозв'язок людини і біосфери.Охорона біосфери. Червона книга. Живі куточки. Види росли та тварин за місцем існування. Рослини і тварини матеріків та ПЗ. Природні та штучні системи. Живі організми, їхні ознаки та їхні ознаки та умови,необхідні дл яжиття, різноманітність. різноманітність. Рослини, їх будова. Органи рослин, тварин. Будова рослин. Живлення, його типи. Харчові ланцюги. Дихання Види розмноження. Гриби.Віруси Рослини різних матеріків та ПЗ. Органи рослин, тварин. Будова рослин. Живлення, його типи. Харчові ланцюги. Дихання Види розмноження Органи рослин, тварин. Будова рослин. Живлення, його типи. Харчові ланцюги. Дихання Види розмноження Пристосування организмів до умов існування Пристосування живих організмів до різних умов життя. Пристосування рослин до умов існування у ПЗ. Пристосування организмів до умов існування Пристосування организмів до умов існування. Значення пристосування.

1-2 класи 3 клас 4 клас 5 клас 6 клас Екскурсія у парк, сад, ліс, на водойма. Екскурсія в парк, сад, лістощо.Росли ни і тварини рідного краю. Екосистеми матеріків та природних зон. Екосистеми своєї місцевості::ліс, степ та прісна водойма. Охорона рослин і тварин. Охорона рослин та тварин.Запові дні теріторії. Охорона тварин і рослин у ПЗ. Охорона рослин та тварин.Запові дні теріторії Використання екосистем.Охорона екосистем. Догляд за домашніми тваринами. Ланцюги харчування. Ланцюги живлення. Ланцюги живлення у ПЗ. Ланцюги живлення. Штуні екосистеми.Харчовий ланцюк в екосистемі акваріума. Ґрунт.Значе ння грунту. Грунт ПЗ, Грунт. Склад грунту.Різнома нітність грунтів Грунт. Склад грунту.Різноманітність грунтів. Родючість та способи її підвищення. Добрива. Екскурсія в сад.Догляд за рослинами. Екскурсія по матеріках та ПЗ. Поле.Сад.Рослини та тварини поля, саду.Догляд за садом. Підготовка насіння до посіву.

Позитивні риси програми Змістовні лінії вводяться з урахуванням вікових особливостей учнів Змістовні лінії вводяться з урахуванням вікових особливостей учнів Системність і непереривність у вивченні деяких тем Системність і непереривність у вивченні деяких тем Поступове розширення змісту теми Поступове розширення змісту теми Актуалізація та повторення попереднього матеріалу Актуалізація та повторення попереднього матеріалу Послідовність розміщення тем у класах,розділах і у програмі Послідовність розміщення тем у класах,розділах і у програмі Можливість реалізації принципів інтеграції та диференціації Можливість реалізації принципів інтеграції та диференціації

Недоліки щодо реалізації принципу наступності у програмі Неврахування вікових психолого вікових особливостей розвитку уяви, мислення та інших пізнавальних процесів Неврахування вікових психолого вікових особливостей розвитку уяви, мислення та інших пізнавальних процесів Пробіли у часі при вивченні деяких тем Пробіли у часі при вивченні деяких тем Непослідовність у формуванні практичних навичок Непослідовність у формуванні практичних навичок

Процес пізнання Процес застосування Процес оцінювання Конкретизація діяльнісного компоненту у державних вимогах Взаємозв'язок між видами навчально – пізнавальної діяльності Урахування рівнів та способів оволодіння практичною діяльністю ( репродуктивний, реконструктивний, творчий) Діагностика умінь, можливостей та здібностей учнів Корекція

Уміння застосовувати спеціальні методи пізнання природи (спостереження, дослід) Уміння виконувати практичні дії з об'єктами природи Уміння оцінювати об'єкти природи, а також поведінку людини у природі

Чуттєве сприймання зовнішніх ознак, властивостей, зв'язків об'єктів природи Усвідомлення змісту уявлення і його словесне вираження З апам'ятовування змісту уявлення та його відтворення Включення уявлення в систему засвоєних знань Застосування в подібних і нових ситуаціях

Засвоєння або актуалізація уявлень Виявлення істотних ознак і зв'язків між ними Узагальнення і словесне вираження змісту поняття. Введення терміну Включення поняття в систему засвоєних знань Застосування поняття на практиці у новій і подібних ситуаціях

Розумові вміння ( перцептивні, розумові, імажинативні, мнемічні, мовленнєві) Уміння самоуправління ( самоцілепокладання,планування, організація, контроль, коригування оцінювання, рефлексія) Уміння користуватися засобами наочності і навчальною літературою, спілкуватися

Різновиди розумових умінь Зовнішньомовленнєві і внутрішньомовленнєвіь вміння Уміння створювати в уяві певні образи, ситуації Уміння раціонально запам'ятовувати і відтворювати Уміння цілеспрямовано сприймати різними органами чуття ПерцептивніМнемічні Мовленнєві Імажинативні

Розумові уміння Розумові уміння Встановлення причиново – наслідкових зв'язків Аналіз Порівняння Узагальнення Виділення істотних властивостей

Аналіз проблемно ї ситуації Формулюванн я її у формі запитання чи завдання Будування передбачення про шляхи розв'язання та результати Бачення пробле ми Доводити передбачення, робити висновки АААА ати іАналізувати й оцінювати результати розв'язання проблеми

І рівень- ознайомлення. Знання якими оволодіває учень, функціонують в уміннях упізнавати, розрізняти знайомі об'єкти, відому інформацію. ІІ рівень- розуміння. Результатом є знання, які учень здатний відтворити, переструктурувати, пояснити і представити інформацію в різних формах. ІІІ рівень- застосування, в процесі якого учень набуває знань, які забезпечують здатність розв'язувати типові задачі, тобто за зразком або у частково змінених ситуаціях. ІV рівень – обгрунтування. Учень застосовує знання для розв'язання проблемних задач, реалізації творчої діяльності в нових ситуаціях. Наступність щодо оцінювання рівнів навчальних досягнень

Урахування вікових особливостей Початкова школа Основна школа Основна школа Перевага інформаційно - рецептивних методів навчання Неможливість використовувати деякі спеціальні методи Досліди та експерименти демонстративні Недостатньо сформовані навички роботи з підручником, Додатковими ЗІ ( самоосвітня діяльність) Недостатня сформованість умінь розподіляти час, планувати Недостатня сформованість умінь розподіляти час, планувати Недостатньо сформована мотивація, пізнавальні інтереси Потреба у підтримці і допомозі Недостатня сформованість оцінних суджень Оцінюються засвоєні поняття та уявлення, репродуктивні уміння. Перевага дійових практичних методів навчання Використання спеціальних методів навчання Використання спеціальних методів навчання Досліди та експерименти проводяться самостійно Сформовані навички роботи з підручником, уміння використовувати ЗІ Сформовані навички роботи з підручником, уміння використовувати ЗІ Уміють розподіляти час, планувати дії Сформовані пізнавальні інтереси Достатньо сформовані навички самоосвітньої діяльності, учитель консультує Мають навички оцінки і самооцінки Оцінуються практичні навички та уміння - компетентність

Стратегія організації адаптації при переході із початкової до основної ланки навчання Не переносити механічно методи навчання і форми взаємодії зі старшими на учнів 5-6 класів Не переносити механічно методи навчання і форми взаємодії зі старшими на учнів 5-6 класів Детально ознайомитися з навчальними програмами,критеріями оцінювання, та формами і методами роботи у початковій школі Детально ознайомитися з навчальними програмами,критеріями оцінювання, та формами і методами роботи у початковій школі Поступово вводити новий зміст і нові форми навчальної діяльності Поступово вводити новий зміст і нові форми навчальної діяльності Ураховувати вікові особливості розвитку психічних процесів Ураховувати вікові особливості розвитку психічних процесів Не вимагати високого рівня самостійності та відповідальності, а поступово формувати Не вимагати високого рівня самостійності та відповідальності, а поступово формувати Врахування етапу статевого дозрівання, становлення особистості, емоційного стану Врахування етапу статевого дозрівання, становлення особистості, емоційного стану Стимулювати та мотивувати діяльність учнів,а не лише контролювати Стимулювати та мотивувати діяльність учнів,а не лише контролювати Поступово розвивати рефлексивні уміння, навички самоконтролю та самооцінки Поступово розвивати рефлексивні уміння, навички самоконтролю та самооцінки

Форми роботи для педагогів щодо підготовки роботи з учнями 5-6 класів 1. Організація різнорівневого співробітництва учнів 1-5 класів за активної участі вчителів початкової та основної школи. 2.Система відкритих уроків, на яких педагогами відслідковується динаміка форм і методів навчання учнів упродовж 1-5 класів. 3.Використання інформаційних ресурсів і технологій для організації різноманітних форм взаємодії дорослих і дітей з метою розв'язання особистісно значущих проблем молодших підлітків. 4.Проведення спеціальних тренінгів з проблем наступності навчання. 5.Спеціальні курси та семінари підвищення кваліфікації для вчителів 6.Обєднанні засідання вчителів початкових класів та вчителів предметників з питань наступності 7. Створення відеотеки з питань наступності в освіті наступності в освіті